Нова Гра престолів? 5 причин подивитися фантастичний серіал Проблема трьох тіл на Netflix

Їх троє, і якщо ім'я Олександр Ву вам, найімовірніше, нічого не говорить, це не дивно. З відомих серіалів у нього за плечима, мабуть, хіба що Терор (2018).

А ось Девід Беніофф і Д.Б. Вайсс — особистості, про яких ви напевно чули. Вони спочатку подарували нам один із найкращих серіалів усіх часів (перші сезони Гри престолів), а потім створили одне з найбільших серіальних розчарувань усіх часів (останній сезони Гри престолів).

Тепер Беніофф і Вайсс взялися за Цисіня.

Перед виходом серіал Проблема трьох тіл піарили як фактично «нову Гру престолів».

Я подивився всі вісім серій першого сезону. І можу сказати абсолютно точно, що другої Гри престолів із нього не вийшло. Але це не означає, що Завдання трьох тіл не варто дивитися.

П’ять причин подивитися серіал Проблема трьох тіл на Netflix

Для початку — буквально кілька слів про саму трилогію Лю Цисіня.

Ці книги вважаються одними з найвидатніших творів сучасної фантастики. Про них тепло відгукуються багато вчених, інші фантасти і навіть політики. Відомо, що великим шанувальником трилогії Пам’ять про минуле Землі є колишній президент США Барак Обама.

До числа основних переваг книг Цисіня зазвичай відносять їхню справжню науковість (це найсправжнісінька «тверда фантастика»), і при цьому легкість для сприйняття звичайним читачем.

Трилогія починається з книги Проблема трьох тіл, у якій розповідається про те, як у Китаї в епоху культурної революції трапився перший контакт із позаземним розумом, який, судячи з усього, збирається колонізувати Землю. Насамперед вони намагаються зупинити науковий прогрес, тому за допомогою своїх прихильників на Землі вчиняють низку дій проти вчених, підривають роботу адронних колайдерів по всьому світу тощо .

Для того, щоб протистояти загрозі, об'єднуються найкращі уми планети. Їхнім діям присвячена друга книга трилогії. А в третій показані інші сюжетні лінії, які розгортаються в далекому майбутньому. Остання частина чимось нагадує Підстава Айзека Азімова. Розмах тут просто епічний, але на першу книгу це вже мало схоже.

Читати Лю Цисіня нелегко. Знаю багатьох, хто кидав читання ще на середині першої частини. У китайського письменника є як потужні сцени та захопливі сюжетні лінії, так і доволі «водянисті» та невиразні глави, обірвані сюжетні лінії та малозрозумілі персонажі, яким чомусь приділяється чимало часу.

Однак, якщо ви все ж таки в змозі подужати всю трилогію, то загальне враження залишається вельми і вельми потужне. Думаю, можна стверджувати, що Цисінь стане справжнім класиком світової фантастики.

У Китаї перша книга трилогії була екранізована минулого року. Я дивився цей серіал і нижче окремо розповім про те, який він має вигляд, як порівняти з творінням Беніоффа і Вайсса на Netflix.

Отже, що являє собою серіал Проблема трьох тіл і чому варто його подивитися.

Так, Проблема трьох тіл — чудова фантастика

Серіал Беніоффа і Вайсса ой як далекий від досконалості, і про це ми поговоримо трохи далі.

Але в будь-якому разі, Проблема трьох тіл — найкращий фантастичний серіал останнього часу. І один із найкращих серіалів цього жанру за довгі роки.

Під словом фантастика у нас тепер частенько мають на увазі всілякі комікси та екранізації відеоігор. Боротися з цим уже, вочевидь, безглуздо.

Однак, Проблема трьох тіл — це саме що класична фантастика.

Головні герої - вчені. Справжні. Ті, що розмовляють мовою науки і застосовують наукові методи для вирішення нагальних проблем людства.

Тут свого роду «Ліга справедливості», але без кумедних качків вдягнутих в обтягуючі трусики і напівголих жінок модельної зовнішності.

Серіал говорить про наукові та філософські проблеми людства і першого контакту з прибульцями. І захищати людство беруться саме найкращі науковці, у яких військові та спецслужби опиняються, у кращому разі, у підмайстрові.

Це досить реалістично, на відміну від вищезгаданих коміксів.

Серіал екранізує всі три книги одночасно

Беніофф і Вайсс вирішили досить оригінально підійти до екранізації трилогії Лю Цисіня.

Дія переноситься з Китаю до Лондона, крім передісторії, яка, як і раніше, бере початок у Китаї в епоху Мао. Відповідно, більшість персонажів книги перетворюються з китайців на англійців і американців. Причому, крім цього один із ключових героїв першої книги ще й розділяється. У серіалі його функцію виконують відразу три герої (один чоловік і дві жінки).

Перші п’ять серій Проблеми трьох тіл розвиваються доволі близько до сюжету однойменної книги. А потім — без розриву в часі! — раптово починають підтягувати елементи сюжету з другої і навіть третьої книги трилогії.

У підсумку серіал закінчується приблизно там, де закінчується перша чверть третьої книги трилогії. При цьому величезні шматки як першої, так і другої книги виявляються викинутими.

Можливо, у Беніоффа і Вайсса є якийсь задум щодо другого сезону Проблеми трьох тіл, і там вони збираються інакше використати матеріал двох інших книг трилогії.

Однак поки що, можна сказати, що фанати книги будуть незадоволені. Шоураннери фривольно поводяться з першоджерелом.

Своєю чергою скажу, що мені такий підхід здається більш правильним. Книги за всього свого масштабу і захопливості сюжету все-таки нуднуваті.

А серіал летить «галопом по Європах», але при цьому сюжет жодного разу не провисає.

Відмінності від китайського серіалу

Минулого року я приблизно з третьої спроби подужав китайський серіал Проблема трьох тіл.

Він пройшов майже непоміченим у світі попри культовий статус роману Лю Цисіня. І це дуже легко пояснити.

Ось тією самою обставиною, що мені ледь вистачило терпіння його додивитися.

Китайці скрупульозно екранізували саме першу частину трилогії. А довжина серіалу Проблеми трьох тіл просто приголомшує. У ньому — 30 серій тривалістю по 45−55 хвилин!

Серіал дуже щільненько йде за текстом книги. Дія глав сучасності розгортається в Китаї 2006−2007 року, що відповідає даті виходу роману. Автори ретельно реконструюють антураж тієї епохи (машини, мобільні телефони тощо) .

Усі незначні зміни за сюжетом пов’язані лише з нюансами перенесення дії на екран. В іншому ж автори китайського серіалу виявляють максимум поваги до літературного першоджерела.

Який, як я вже говорив вище, сам по собі динамічністю не відрізняється.

Іншими словами, китайський серіал Проблема трьох тіл — дуже неспішний. І багатьом здається просто нудним.

Беніофф і Вайасс же вирішили рухатися зі швидкістю метеора і, як я говорив вище, екранізували одразу і першу книжку, і суттєві шматки з другої та третьої.

Наприклад, у серіалі Netflix глядач розуміє основну інтригу зі «зворотним відліком», який бачать науковці, вже до кінця першої серії. У китайському ж серіалі ця тема повністю розкривається лише до 5−6-ї серій.

Головний персонаж першої книги — досить похмурий фізик, за яким не дуже цікаво спостерігати. Китайський серіал повною мірою віддає данину саме цьому підходу, тоді як Беніофф і Вайсс замінюють його одразу трьома різними персонажами, які в сумі беруть на себе все його навантаження за сюжетом, але водночас спостерігати за ними, звісно, набагато цікавіше.

Американський серіал також набагато ефектніший з точки зору візуального ряду. Одна тільки сцена з кораблем у Панамському каналі чого варта. Китайці зняли свій серіал набагато скромніше. Візуальний ряд дуже не запам’ятовується в більшості ключових сцен.

Ключові ідеї вражають уяву

Наукові та філософські ідеї Лю Цисіня вражають. Власне, в них і полягає основна цінність трилогії.

Поклавши руку на серце, Цисінь не особливо сильний ні в розкритті персонажів, ні в конструюванні сюжетних ліній. Але саме розмах його уяви і глибина питань, яких він торкається, і дозволяють пробачити йому суто літературні прорахунки.

Беніофф і Уйасс загалом досить дбайливо поводяться з філософською спадщиною Цисіня.

Серіал ставить цілу низку цікавих запитань.

Якщо ми «жуки» порівняно з інопланетною цивілізацією, яка досягла колосального технічного прогресу, чи варто нам підкоритися, чи ми повинні кинути їм виклик?

Чи можуть «жуки» в принципі вистояти проти переважаючих технологій?

Чи можемо ми, вічно роз'єднане і конфліктуюче між собою людство, об'єднатися заради виживання?

А що якщо деякі (багато?) люди вирішать прийняти владу нових «богів» і будуть жадано чекати прибуття прибульців?

Можливо, мають рацію деякі «колаборанти», які вважають, що людство нікчемне і жалюгідне у своїх прагненнях, не заслуговує на таку чудову планету, як Земля, і повинно поступитися нею цивілізації, яка домоглася більшого?

Ну і так далі.

Це — справді цікаві запитання. На багато з них немає відповіді навіть у Цисіня в кінцівці трилогії.

Тому, що єдиної правильної відповіді в деяких випадках просто немає.

Серіал Проблема трьох тіл не є точною екранізацією трилогії Лі Цисіня, але він загалом вельми дбайливо ставиться до основних «меседжів» письменника.

Ні, це не Гра престолів

Із Проблеми трьох тіл не вийде «нова Гра престолів».

У принципі, сама по собі така постановка питання здається мені кумедною.

Між трилогією Пам’ять про минуле Землі та серією (досі незакінченою!) Джорджа Р. Р. Мартіна Пісня льоду й полум’я майже нічого спільного. Р. Мартіна Пісня льоду і полум’я — майже нічого спільного.

І справа не тільки в жанрах — тверда наукова фантастика проти фентезі з нальотом містики — а й у загальному емоційному забарвленні.

Мартін любить заглядати вглиб людських душ (найчастіше бачачи там неймовірну чорноту). Тоді як Цисіня люди цікавлять загалом як вид, і то, не так сильно, як глобальні наукові ідеї.

Тут немає не лише оголення, надмірної жорстокості, феєричних амбіцій та міфічних драконів. Тут немає навіть персонажів, з якими дуже хочеться себе асоціювати. Більшість дійових осіб просто несуть якусь функцію для сюжету, не більше того.

Проблема трьох тіл — чудова філософська фантастика, але шансу стати культурним феноменом, цікавим середньостатистичній аудиторії, у цього серіалу немає.

Для когось це, до речі, буде тільки великим плюсом.

Гра престолів у нас уже була. Серіалів, які намагаються стати чимось подібним, теж вистачає. А ось гідної «твердої фантастики» у нас ой як мало.