Мить, яка визначає все. Як змінити свою поведінку
Саме здатність робити вибір у відповідь на тригер є підтвердженням наявності інтелекту й відповідальності
Між тригером і реакцією в нас є наносекунди. Вибір, який ми робимо в цей час, — вирішальний. Але не робити вибору — це теж вибір. І саме це ми робимо найчастіше.
Розберемося?
У будь-якій ситуації в нас завжди є вибір: «як реагувати» та «чи треба реагувати». Питання лише в тому, чи користуємось ми правом на нього.
Класичний ланцюг реакції — це важлива складова аналізу нашої поведінки, формула поведінки зазвичай виглядає так: ABC, де
A — Antecedent, передумова, тригер,
B — Behavior, поведінка,
C — Consequence, наслідок.
Така модель дуже логічна з огляду на послідовність і взаємозв'язок її складових, але складна з точки зору нашого можливого впливу на них. Виглядає так, ніби є тригер і наша миттєва реакція на нього.
Достатньо додати одну складову в ланцюг, щоб докорінно змінити нашу поведінку. Ця складова — усвідомлення. Ми вже говорили про те, що більшість часу мозок перебуває в так званому «режимі автопілоту». У контексті тригерів і реакції на них такий режим роботи мозку означає, що на будь-який тригер він видає знайому й звичну для нього реакцію. Це через таку його роботу в нас є думки-кліше про певні процеси: «мене дратує, коли…», «я злюсь, коли…», «я не переношу, коли…».
Знайомо? Це тому, що в авторежимі на знайомий тригер мозок видає відповідну реакцію, яка є імпульсом до дій. Емоція — це те, що мозок конструює як майбутній сценарій. Тому, коли діє пусковий механізм, у нас з’являється імпульс поводитись певним чином. Якщо хтось не бере довго слухавки — ми нервуємось або хвилюємось, або злимося.
Один і той самий тригер може мати різні реакції: одна — рефлекторна й стрімка, а інша — усвідомлена, та, яка дозволяє взяти паузу й відсіяти негативні емоції
Наша найсильніша перевага в тому, що ми люди — це означає, що в нас є нервові клітини і, власне, цілі нервові мережі. Ми здатні думати. Ми можемо змусити будь-який імпульс зупинитися на мить для того, щоб проаналізувати й зробити свідомий вибір: підкоритися імпульсу чи підкорити його собі.
Саме ця здатність — робити вибір у відповідь на тригер — і є підтвердженням наявності інтелекту й відповідальності.
Ми беремо участь у процесі вибору реакції через усвідомленість.
Що робити?
1. Усвідомте нову модель: «Тригер — Імпульс — Усвідомлення — Вибір — Поведінка». Візьміть усі складові під контроль.
2. Збільшуйте шанси обдуманої реакції через рівень усвідомленості. Коли ми звертаємо увагу на будь-що, спрацьовує тригер. Чим вищий рівень усвідомленості, тим менший шанс піддатися на провокацію.
3. Час від часу «не довіряйте» своєму автопілоту й робіть усвідомлений вибір.
4. Звертайте увагу не тільки на ситуаціі, які вимагають тривалої підготовки: важлива зустріч, промова, перемовини. Найбільшу небезпеку іноді становлять найпростіші речі — довгі черги, «дурні питання» або дивні звички близьких людей, неохайні сусіди, які виставляють сміття прямо перед дверима, нечемні колеги, які не вітаються в ліфті, сусіди в літаку чи авто, які голосно слухають музику. Ці події та наші реакції на них здаються неважливими на перший погляд. Насправді ж подумайте про те, які емоції — думки — поведінку вмикають наші пускові механізми у відповідь на ці тригери.
5. Якщо імпульсом на тригер є неминуче бажання сказати, зупиніться всього на наносекунду й дайте відповідь на питання: навіщо? Якщо просто дуже хочеться, ігноруйте таку реакцію й вибирайте усвідомлену.
6. Те, що члени вашої родини й друзі вас люблять і добре знають — не привід для ваших неусвідомлених реакцій. З близькими ми відчуваємо право говорити й робити все більш необдумано. Даремно. І це не через них, а через нас. Звичка не редагувати своїх реакцій, слів і поведінки в колі близьких швидко переходить у звичку не робити цього й в іншому оточенні. Це пов’язано з особливістю роботи мозку — переводити будь-які дії в автоматичний режим.
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
