Вимикаємо режим автопілоту. Як побачити те, що відбувається тут і тепер

4 травня 2019, 00:06

Активація мережі безпосереднього сприйняття допомагає витягувати з навколишнього світу більше інформації

В 2007 році семеро вчених з Університету Торонто опублікували статтю Медитація усвідомленості розкриває чіткі нейронні моделі саморефлексії (Mindfulness meditation reveals distinct neural models of selfreference), яка стала справжнім проривом у розумінні усвідомленості з точки зору нейробіології.

Відео дня

Ми з вами знаємо, що поняття "свідомість" визначити нереалістично – свідомість не можна побачити, виміряти, доторкнутись до неї. Це щось, що має безліч трактувань, однаково далеких від істини.

Те, з чим вченим наразі вдалося розібратись, наскільки це можливо – це наші способи взаємодії із світом. В певному сенсі – наша усвідомленість.

Розберемося?

У кожної людини є вроджена здатність створювати в мозку внутрішні уявлення про зовнішній світ – так званні схеми. Це відбувається в нейронних мережах мозку. За своєю структурою схеми ґрунтуються на тому, чим ми займаємось досить тривалий час.

У людей існує два різні способи взаємодії зі світом.

1. Режим автопілоту

Ця схема активується, коли не відбувається ніяких активних дій і ми повертаємось думками до себе.
Уявіть: ви сидите в парку Парижа з келихом вина і замість того, щоб насолоджуватись думками про нереальну красу весняного парку, усвідомлюєте, що думками ви готуєте вечерю і думаєте, чим пригостити гостей, яких запросили сьогодні ввечері. 
Це приклад роботи мережі ненаправленої активності ("автопілот") – саме вона відповідає за планування, мрії і роздуми.

Поринаючи у власні думки, ми бачимо значно менше, ніж могли б

Автопілот активується також коли ми думаємо про себе або про інших людей. Характерно, що ця мережа підтримує наші наративи – розповіді, сюжети з різними дійовими особами і їх взаємодією між собою.

Коли "автопілот" активний, ми думаємо про своє минуле і майбутнє, про знайомих, про наші стосунки з ними, спільні історії, пригоди, дискусії.

Сприймаючи світ через систему автопілоту, ми отримуємо інформацію з середовища, пропускаємо через власні смислові фільтри, аналізуємо значення всього побаченого і інтрепретуємо по-своєму. В парку Парижу сонце і квітучі дерева ви будете інтерпретувати не лише як ознаку весни, а і як знак того, що після повернення додому треба буде здати зимові речі в хімчистку.

Система автопілоту активна більшу частину часу, коли ми не спимо. Це та робота мозку, яка не вимагає додаткових зусиль.

Сприймаючи світ тільки через цю мережу, ми певним чином обмежуємо себе і свої враження лише власною інтерпретацією і власним досвідом.

2. Мережа безпосереднього сприйняття

При роботі мережі безпосереднього сприйняття інші відділи мозку задіюються набагато сильніше. Це, перш за все, острівець мозку – відділ, який відповідає за сприйняття тілесних відчуттів, передня поясна кора – відділ, якому належить ключова роль в розпізнаванні помилок і перемиканні уваги. Коли активна мережа безпосереднього сприйняття, ми не думаємо зосереджено ні про минуле, ні про майбутнє, ні про інших людей, ні про себе – ми взагалі ні про що конкретне не думаємо. Завдяки цьому ми можемо швидше сприймати інформацію, яка надходить до органів чуттів в реальному часі – що я відчуваю прямо зараз. В паризькому парку ми відчуваємо сонячне тепло на шкірі, прохолодний вітерець, холодне просекко в бокалі.

Система автопілоту і мережа безпосереднього сприйняття пов’язані між собою.

Якщо за бокалом просекко у французькому парку ми думаємо про заплановану вечерю чи повернення додому, ми з високою ймовірністю пропустимо сотні важливих, красивих, душевних картин, які варті нашої уваги тут і зараз. Це тому що під час роботи автопілоту активність мозкового контуру, що відповідає за зорове сприйняття, знижена. Поринаючи у власні думки, ми бачимо (а також чуємо, відчуваємо) значно менше, ніж могли б.

На щастя, цей сценарій працює в обидві сторони. Якщо зосередити увагу на конкретних даних – наприклад, на смаку вина в бокалі, відчутті легкого вітру на обличчі, аромату квітучих дерев – активність наративної мережі знижується.

Це дієвий інструмент для того, щоб побороти тривогу і страх перед значущою подією – зосередитись на поточному моменті, не на минулому чи майбутньому.

Замість takeaway сьогодні вправа.

Виберіть фокус, на якому можна зосередити увагу, всього на 10 секунд прямо зараз. Якщо ви сидите на дивані, читаючи цей матеріал, зосередьтеся на відчутті текстури дивану, того, наскільки зручною є ваша поза, де в тілі ви відчуваєте напругу. Зосередьтесь на звуках, які чуєте навколо – з вулиці, з іншої кімнати – спробуйте зрозуміти, які джерела цих звуків. Присвятіть цьому всього лише 10 секунд прямо зараз.

Якщо ви виконали вправу, то, ймовірно, звернули увагу на кілька цікавих моментів – крім інформації, на якій намагалися зосередити увагу.
1. Ви, напевно, помітили, як важко сконцентруватися на чомусь одному протягом 10 секунд. 
2. Ви, ймовірно, за 10 секунд встигли кілька разів відволіктися від того, на чому намагалися зосередитися, і замість цього починали думати про щось інше. 
3. Саме в той момент, коли ви переключили увагу від спостереження за власними відчуттями, ваш мозок переключився з мережі безпосереднього сприйняття на мережу за замовчуванням.
4. Якщо ви потім згадали про вправу і знову переключили увагу на свої відчуття, то тим самим знову активували мережу безпосереднього сприйняття.
5. За 10 секунд, які тривала вправа, інші ваші почуття також загострилися.

Активація мережі безпосереднього сприйняття допомагає витягувати з навколишнього світу більше інформації. Вона дозволяє нам бачити багато варіантів і вибирати з них найкращі – а це, природно, підвищує ефективність всього, що ми робимо.

Ця вправа дає кожному з нас можливість особисто відчути перехід між двома нейронними мережами – і двома типами сприйняття – і відчути різницю між ними. Якщо робити цю вправу регулярно, то з кожним разом буде все простіше помітити момент переходу. У цьому на власному досвіді переконується кожен, хто практикує різні техніки усвідомленості.

Поступово ми почнемо краще помічати різницю між безпосереднім сприйняттям чогось і інтерпретацією, яку додає мозок. Регулярне виконання подібних вправ закріплює нейронні зв'язки, задіяні при спостереженні за своїм внутрішнім станом.

Вміння бути тут і зараз допомагає людині звільнитися від вантажу минулого, очікувань або упереджень. Мистецтво бути тут і зараз дозволяє сприймати події такими, якими вони є, і безпосередньо відгукуватися на них. 

Адже життя варте того, щоб проживати кожну його мить.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X