Фоллаут і Бунтівний Місяць 2 — біжимо дивитися чи не варто витрачати час?

Фоллаут

1 сезон

Амазонка

Серія відеоігри Fallout рекомендацій не потребує.

Ви або знаєте, що це за ігри, грали в них і розумієте, що діється в постапокаліптичному світі альтернативної історії Землі майбутнього.

Або ви й гадки не маєте, про що був попередній абзац, і тоді переповідати суть цілої серії ігор з вельми багатим світом і заплутаним сюжетом не має сенсу.

У будь-якому разі, перейдемо відразу до серіалу.

За його розробку відповідали Bethesda Game Studios (розробник відеоігор Fallout) і Kilter Films — продюсерська компанія Джонатана Нолана і його дружини Лайзи Джой.

Джонатан був основним сценаристом фільмів «Пам’ятай», «Престиж», «Темний лиц ар» та «Інтерстеллар», поставлених Крістофером Ноланом.

Саме після Інтерстеллара шляхи Джонатана і Крістофера розійшлися. Брати не часто дають інтерв'ю і рідко бути відвертими в них, тому тут є багато простору для чуток.

Згідно з одним популярним міфом, Джонатан, як істинний фанат фантастики, написав сценарій Інтерстеллара, в якому герой Меттью Макконахі не повертався після падіння в чорну діру. Ну просто тому, що з точки зору сучасної фізики це неможливо.

Але Крістофер, нібито, хотів зробити фінал Інтерстеллара більш голлівудським. І написав (а найголовніше — зняв) свою власну кінцівку.

Більше брати ніколи не працювали разом. Джонатан обтічно сказав в одному зі своїх інтерв'ю, що їхні з братом творчі відмінності визначаються тим, що Крістофер — лівша, а він, Джонатан, правша.

Самі вирішуйте, що це може означати.

За плечима у Нолана і його дружини Лайзи Джой — низка знакових проектів. Наприклад, чудовий серіал У полі зору про групу людей, які намагаються протистояти масовому стеженню за американськими громадянами за допомогою штучного інтелекту. І вельми непоганий Світ Дикого Заходу (принаймні, принаймні 1-й сезон був справді чудовим), що порушує питання моралі та етики у відносинах між людьми і роботами.

Менш успішною роботою Нолана і Джой став ще один фантастичний серіал Периферійні пристрої, який Amazon закрив після першого сезону.

Однак, боси Amazon не втратили довіру до Нолана, тому ми отримали Фоллаут.

Дія стартує в альтернативному майбутньому, коли раптово відбувається найнатуральніша ядерна війна, що знищує більшу частину населення Землі. Потім нас швидко переносять у 23-е століття, коли люди збереглися у вигляді якогось ретро-футуристичного суспільства, що веде відчайдушну боротьбу за ресурси.

Частина з них живе в підземних бункерах, не розуміючи, що над ними ставлять психологічні експерименти. Молода жінка, яка живе в одному з таких бункерів, вирушає на пошуки свого батька, якого викрали мародери, дорогою об'єднуючи свої зусилля з зброєносцем і мисливцем за вовкулаками.

Нолан виступив режисером перших трьох епізодів.

Знято все дуже стильно, можна навіть сказати, химерно. Сцени з ядерними ударами по мирному Лос-Анджелесу вам запам’ятаються надовго. Далі - більше. Кров так і хльостає з екрана. Деякі сюжетні повороти можна назвати шокуючими.

Важливо розуміти, що ігровий досвід у Fallout для перегляду серіалу необов’язковий. Нолан майстерно розповідає історію «з нуля».

Багато ігрових елементів перекочували і в серіал. Наприклад, екшн-сцени часом зняті ніби з перспективи гравця, зброя і монстри зроблені дуже схоже на те, що було в іграх. Але й відмінностей вистачає. Геймери вже потихеньку «насипають» на форумах і в соцмережах, хоча загалом їхні оцінки серіалу позитивні. Та й критики зустріли серіал доволі тепло. Amazon швидко відреагував, заявивши про продовження Фоллаута на другий сезон.

Потрібно розуміти, що Фоллаут — не серйозна фантастика, а екшн для розваги. Серіал вам «зайде», якщо у вас не буде занадто високих очікувань.

Бунтівний Місяць, частина 2: Той, що дарує шрами

Netflix

Зак Снайдер — геній.

Ні, серйозно.

Снайдер — абсолютно унікальний візіонер, який безумовно бачить світ через якусь лінзу, яку боженька створив для нього за індивідуальним замовленням.

Небагато режисерів уміють створювати на екрані свій власний простір-час, дивовижним чином поєднуючи відеоряд зі звуковою доріжкою. У випадку зі Снайдером це — багато слоу-мо і дуже гучної пафосної музики. Ну і звісно, гра з кольоровою гамою.

Снайдер не дуже любить працювати з акторами. Вони для нього часто — просто привід уповільнити кадри. Тому в його фільмах у багатьох досить непоганих акторів буквально два вирази обличчя.

А ще Снайдер не любить діалоги, тому пише їх буквально на колінах в останню хвилину. І, мабуть, ніколи не віддає на вичитку комусь із IQ вищим, ніж у мавпи-підлітка.

Тому у фільмах Снайдера (здебільшого поставлених за його сценаріями) діалоги пафосні й часто безглузді.

Але це не страшно.

Фільми Снайдера потрібно сприймати не розумом, а серцем.

І реагувати на них варто приблизно так само, як ви реагуєте на град за вікном.

Так, це безглуздо, надто голосно і заважає вийти на вулицю кілька годин.

Але, чорт забирай, це ж красиво!

Усе вищесказане повною мірою стосується проєкту Бунтівний Місяць.

Минулого року Netflix випустив першу частину цієї епічної саги під назвою Дитя вогню, в якій войовнича Кора збирає цілу команду професіоналів, щоб захистити невелике село на богом забутій планеті від мерзенної імперії, якій конче потрібне зерно саме звідси.

Кумедно, що перший варіант сценарію Бунтівного Мі сяця писався як фільм зі всесвіту Зоряних воєн, але Disney його відкинула. І тоді Снайдер вирішив робити Бунтівний Мі сяць самостійним проєктом.

Кіномани зі стажем одразу розуміють, що Снайдер «запозичив» основу сюжету у культового вестерну Чудова сімка 1960 року. Який своєю чергою був римейком. Оригінал — Сім самураїв, режисер Акіра Куросава, чорно-біле кіно 1954 року.

До того ж у Бунтівному Місяці вистачало цитат з інших класичних фільмів, не кажучи вже про незліченні «самоцитати» Снайдера. Тут місцями безпомилково впізнається естетика Вартових, Ліги справедливості та Забороненого прийому.

Зате те, що відбувається на екрані, за всієї своєї безглуздості, неймовірно красиве.

Ось такою ж безглуздою і красивою є і друга частина Бунтівного Місяця з підзаголовком Та, що дарує шрами.

Тут багато медитативних кадрів сільськогосподарських робіт на місячній фермі, ціла низка абсолютно незрозумілих діалогів і феєричні батальні сцени.

Колишня професійна танцівниця французько-алжирського походження Софія Бутелла настільки ж хороша в бойових епізодах, наскільки жахлива в драматичних. Інші актори за традицією Снайдера грають максимально «дерев’яно», а від деяких діалогів хочеться вити. Ну ось буквально. Як вовки виють на Місяць.

Фінал здається не логічним завершенням історії, а довгоочікуваним приводом вимкнути телевізор і піти спати. У надії, що Снайдер у всій своїй геніальності ще не навчився транслювати свої «візії» просто у ваші сни.

Загалом, Снайдер успішно заповнює нішу космічного екшну, яка останніми роками пустує.

Уже заявлено про третю частину Бунтівного Місяця.

Ну і звісно, Снайдер не був би собою, якби не пообіцяв фанатам випустити розширені, режисерські версії двох перших фільм.

Господи, тільки б це розширення стосувалося екшну, а не діалогів.