10 безсмертних фільмів Мартіна Скорсезе, які ви напевно не дивилися. А даремно

Тому перш ніж писати про нову роботу метра (що я неодмінно зроблю трохи пізніше), хотілося б згадати про його незаслужено забуті шедеври.

10 найкращих фільмів Мартіна Скорсезе

Отже, я виключаю фільми Скорсезе, які у всіх на устах.

Ось ті його фільми, які в різні роки не здобули належної уваги, а сьогодні є насолодою лише для затятих кіноманів.

Злі вулиці

1973

Кримінальна драма про звичаї нью-йоркського кварталу «Маленька Італія». Четверо молодих хлопців намагаються вийти з тіні старших мафіозі, які контролюють район, а заразом визначитися з тими цінностями, які дійсно важливі в їхньому житті.

Фільм не тільки явив світові нового молодого режисера з напрочуд простою, але водночас інтимною манерою викладу історій про складні почуття людей, а й дав старт кар'єрам Гарві Кейтеля і Роберта Де Ніро.

Аліса тут більше не живе

1974

Потужна життєва драма, прекрасний зразок «нового Голлівуду» 1970-х, і один з найкращих фільмів молодого Скорсезе.

Молода жінка залишається вдовою з маленьким сином без засобів до існування. Вона переїжджає до маленького містечка, де влаштовується на роботу офіціанткою і знайомиться з чоловіком, який намагається підтримати її в скрутну хвилину.

Цим фільмом Скорсезе зміцнив свою репутацію талановитого режисера, а Еллен Берстін отримала Оскар за головну жіночу роль.

Король комедії

1982

Дивовижна трагікомедія про людину, яка мріяла стати великим коміком, не маючи жодних передумов для цього. Скорсезе розмірковує на тему того, наскільки одержимість власним призначенням може бути важливішою, ніж реальні таланти. Фільм також назавжди запам’ятовується завдяки яскравій цитаті: «Краще бути королем на одну ніч, ніж нікчемою все життя».

Головну роль у Королі комедії зіграв Роберт Де Ніро — друг Скорсезе і один з ключових акторів у його творчості.

Після роботи

1985

Комп’ютерник випадково знайомиться з дівчиною в кафе, їде до неї додому на таксі, але випадково втрачає останній 20-доларовий папірець. Це призводить до ланцюжка дивовижних подій, які могли перетворитися на потужну історію тільки в руках такого талановитого режисера як Скорсезе.

Дуже кумедний фільм із потужною внутрішньою енергетикою і неповторним чорним гумором.

Колір грошей

1986

Колишній чемпіон з більярду вже давно у відставці, але побачивши молодого талановитого гравця, він вирішує взяти над ним шефство. Разом з його дівчиною, акторкою-початківцем, вони промишляють «розводом» простаків у більярдних залах. Поступово головний герой розуміє, що так і не встиг реалізувати себе в грі, і вирішує реанімувати свою кар'єру. Незабаром його основним супротивником стає його недавній учень.

Великий Пол Ньюмен отримав за свою роль у цьому фільмі заслуженого Оскара, а молодий Том Круз закріпився в статусі висхідної зірки Голлівуду.

Остання спокуса Христа

1988

Напевно, найбільш недооцінений фільм у кар'єрі Мартіна Скорсезе. Це — вільна екранізація однойменного роману Нікоса Казандзакіса, який свого часу наробив багато галасу, а в деяких особливо релігійних країнах навіть був заборонений.

Фільм також активно переслідувався з боку різних церковних організацій. Подекуди фільм виявився навіть провокаційнішим, ніж книга.

Мабуть, навіть більше, ніж самою «останньою спокусою» (у книзі Христос бачить тихе сімейне життя з Марією Магдалиною як альтернативу розп’яттю) Скорсезе цікавився двоїстою природою свого персонажа. Божественне протиставляється людському, і до самого фіналу не зрозуміло, яке начало сильніше проявиться в тому, кого вважали Сином Божим.

Фільм запам’ятався також просто геніальною акторською роботою Віллема Дефо.

Епоха невинності

1993

Пригадую, багато хто називав цей фільм творчою невдачею Скорсезе, та й загалом, дивувалися, навіщо оспівувач сучасного Нью-Йорка взявся за костюмовану драму про 1870-ті.

Однак, фільм витримав перевірку часом. Це — любовна драма про пристрасті у вищому суспільстві тих часів, коли публічний осуд означав більше, ніж будь-які душевні терзання.

Скорсезе зібрав чудових акторів, уперше попрацювавши з найвеличнішим, на мій погляд, з нині живих лицедіїв — Деніелом Дей-Льюїсом (вдруге вони співпрацюватимуть у Бандах Нью-Йорка через десять років). У фільмі також грають молоді та неймовірно харизматичні Мішель Пфайффер і Вайнона Райдер.

Воскрешаючи мерців

1999

Дуже незвичний для Скорсезе драматичний трилер про 48 годин із життя лікаря нью-йоркської швидкої допомоги, якого переслідують привиди людей, яким він не зміг допомогти.

Напружений і дуже стильний фільм, у якому зіграв одну зі своїх останніх справді потужних ролей Ніколас Кейдж, якого колись вважали великою зіркою.

Цей фільм показує дещо іншого Скорсезе, складно сказати, що Воскрешаючи мерців і, наприкладу, Відступників або Вовка з Уолл-стріт, могла зняти одна й та сама людина.

Мовчання

2016

Це — мій найулюбленіший фільм пізнього Скорсезе. І, напевно, третій у моєму особистому рейтингу його фільмів після Таксиста й Останньої спокуси Христа.

У прокаті фільм, звісно ж, провалився, бо сучасному глядачеві тригодинна філософська драма про двох християнських проповідників у язичницькій Японії не цікава. Адже там немає супергероїв на зелених екранах, сильних жінок і меседжу про загальну рівноправність.

Ні, Мовчання — це сильне висловлювання про природу взаємовідносин між між людиною, яка глибоко вірить, і, власне, Богом, у якого вона вірить. Фільм намагається дати відповідь на питання про те, чому Бог мовчить тоді, коли вірянин найбільше його потребує. Або точніше, чому вірянин не чує, що Бог говорить йому...

Дуже сильне кіно.

Ірландець

2019

Ця чудова кримінальна драма пройшла якось майже непоміченою в рік свого виходу. Хіба що породила безліч мемасиків з приводу омолоджених за допомогою цифрових технологій ветеранів Голлівуду (Скорсезе покликав стару гвардію — Роберт Де Ніро, Аль Пачіно, Джо Пеші).

Насправді, якщо ви любите гангстерські драми, то Ірландець просто обов’язковий до перегляду. І справа не тільки у відмінному акторському складі. Історія про водія-далекобійника, який став кілером і працював на профспілкового лідера, а потім був причетний до його зникнення, становить інтерес як з погляду жанру, так і з погляду цікавості до американської історії.

Адже Джиммі Гоффа — реальний історичний персонаж, лідер профспілки, чиє ім'я було на вустах у всієї Америки, а його зникнення досі залишається однією з найбільших кримінальних загадок в історії Америки.