Бути хорошим слухачем означає виявляти емпатію. Однак емпатія — одна з тих навичок слухання, які найчастіше розуміють неправильно.
Емпатія — це те, що ми відчуваємо, коли намагаємося зрозуміти, яке в іншої людини уявлення про світ.
Одна з популярних хибних думок про емпатію свідчить, що для того, щоб зрозуміти когось, потрібно пережити те саме, що пережив він.
Але просто пережити те саме недостатньо для розуміння. Дві людини можуть зіткнутися з одними й тими самими проблемами або труднощами, але відреагувати на них абсолютно по-різному. Ваш досвід унікальний, і ніхто інший не може знати, як вам, навіть ті, хто бував у подібній ситуації. Єдиний спосіб зрозуміти, що відчуває співрозмовник, — це вислухати його, не припускаючи, що він має ті самі почуття, що й ви в аналогічних обставинах.
Отже, давайте інакше уявимо собі емпатію.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Ваше унікальне сприйняття світу
Уявіть, що кожна дитина народжується, тримаючи перед собою дерев’яну раму, у яку вставлено скло. Щоразу, коли вона дивиться на що-небудь у нашому світі, то бачить це через це скло.
Ми обожнюємо говорити про себе
Це скло від самого початку не зовсім прозоре. Воно злегка деформоване і нерівномірно тоноване — відповідно до генетичних і біологічних особливостей його власника. А отже, у кожного з нас різні шматки скла, через які ми бачимо світ. І з роками на них з’являється все більше відмітин. Будь-який досвід — і хороший, і поганий — залишає свій слід. Скло деформується, дряпається і брудниться. Окремі його частини можуть ставати різнокольоровими, як церковні вітражі. І, так само, як це скло, із часом змінюється наш погляд на світ.
Ми не бачимо світ таким, яким він є насправді. Швидше, ми бачимо його через фільтр, створений нашою природою і життєвим досвідом.
Точка зору
Психологи часто говорять про те, що потрібно дивитися з точки зору клієнта. Скляна панель у дерев’яній рамі — це і є ваша точка зору.
Щоб побути хорошим слухачем, потрібно стати на бік мовця і постаратися подивитися на світ крізь його скло.
Не кажіть: «Мені шкода, що на твоєму склі подряпини». Це було б співчуття — непогане явище саме собою, але марне для слухання. Співчуття означає, що ви жалієте іншу людину і хочете зменшити її страждання. Це люб’язно з вашого боку, але зовсім не означає, що вам зрозумілі потреби, почуття і переживання цієї людини. Можна жаліти когось, навіть узагалі не слухаючи його.
Не намагайтеся відмити скло або зашліфувати подряпини. Це могло б допомогти власнику скла бачити ясніше, але це можна було б порівняти зі спробою видалити якусь частину його життєвого досвіду або змінити його особистість. Кожна з відмітин, набутих за прожиті роки, чесно зароблена, і ніхто не має права її забрати.
Але й не ігноруйте ці відмітини на склі. Ставте запитання про цю подряпину, про ту пляму і про ці різнокольорові розводи, а потім вислуховуйте відповіді, не користуючись нагодою, щоб розповісти про власні подряпини і плями. Це може бути нелегко, оскільки ми обожнюємо говорити про себе. Тож майте на увазі, що виникатиме така спокуса, і пам’ятайте, що щоразу, коли захочеться їй піддатися, потрібно зосереджувати увагу на співрозмовнику.
Уявіть, що ви розмовляєте з людиною, яка боїться проводити презентації. Співчувати («Мені так тебе шкода»), ділитися власним досвідом («Раніше я теж нервував») або поспішно пропонувати рішення («Уяви, що всі глядачі голі») навряд чи допоможе. Натомість спробуйте розпитати про її досвід публічних виступів і вислухати відповіді.
Ви можете запитати, які думки спадають їй на думку під час презентацій і коли ці думки та почуття виникли вперше. Це допоможе знайти ту подряпину, яка спотворює її погляд на світ. Наприклад, скло могло постраждати, коли цю людину дражнили в школі, і тепер, коли вона дивиться через цю подряпину, їй здається, що світ наповнений людьми, які висміють її, якщо вона припуститься помилки.
Застосування емпатії для того, щоб по-справжньому зрозуміти іншу людину, означає, що ваші навички слухання також допоможуть їй самій краще зрозуміти себе. А розуміння — це перший крок до того, щоб узяти на себе відповідальність за свої проблеми та знайти власні рішення.
Учимося слухати
Попрактикувавшись у спробах дивитися на світ із погляду співрозмовника, ви виявите, що стали рідше помилятися у своєму розумінні, менше квапитися з порадами і частіше встановлювати глибший контакт.
Саме так психологи вибудовують терапевтичні стосунки.
Ви зрозумієте, що вам удається налагодити стосунки за допомогою слухання, через те, що у вас з’явиться щире бажання почути і зрозуміти співрозмовника. Вам перестане хотітися перебивати, щоб поділитися власними думками. Ви припините намагатися спрямувати розмову в певне русло, щоб обговорити те, що цікаво або актуально для вас самих. Вас перестануть відволікати зовнішні подразники чи ваш внутрішній голос.
Натомість ви зануритеся в той світ, яким ділиться з вами ваш співрозмовник. Це й означає бути хорошим слухачем.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут