Лише у казках закохані після весілля живуть довго та щасливо. У реальному житті в кожному шлюбі бувають підйоми та спади, гарні та погані часи. Але якщо одні пари, незважаючи на це, загалом зберігають задоволеність стосунками, то інші глибоко розчаровуються в них, незалежно від того, чи закінчується це розлученням.
Зниження задоволеності стосунками неминуче
Як зазначають психологи Деніел Вебер і Дональд Бауком з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хіллі, майже для всіх пар перші місяці спільного життя найщасливіші. Однак чарівний медовий місяць не може тривати вічно, просто тому, що реальність наполегливо відволікає кожного з партнерів від подружнього блаженства. Крім шлюбу є ще кар'єра, якою треба займатися, діти, яких треба ростити, фінансові проблеми, які треба розв’язувати, — і все це приглушує той захват, яким були охоплені молодята.
Деяким парам вдається розумною мірою підтримувати захопленість. Це ті щасливчики, на яких ми всі хотіли б бути схожими. Інші дозволяють своєму шлюбу поступово скотитися в порочне коло озлобленості, зануритися в гнів і гіркоту. Такі пари зазвичай звертаються по консультацію лише тоді, коли рятувати їхні стосунки вже запізно.
Однак є і таке подружжя, яке зберігає взаємну доброзичливість попри те, що їхнє сімейне життя стає дедалі тьмянішим. У їхньому випадку проблема не стільки в тому, що стосунки погіршуються, скільки в тому, що в них дуже мало хорошого.
Не погано, але й не дуже добре
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Саме ця остання категорія найбільше цікавить Вебера та Баукома як консультантів із шлюбно-сімейних відносин. За їхніми словами, є чимало доволі дієвих терапевтичних методів, розроблених, щоб допомогти парам знизити рівень негативу у стосунках. Однак донедавна психологи не надто замислювалися про те, як сприяти позитивній взаємодії між подружжям.
Медовий місяць не може тривати вічно
Почасти це обумовлено помилковим уявленням про те, що позитив і негатив — це два полюси однієї емоційної шкали. Дотримуючись такої логіки, чим менше негативної взаємодії, тим позитивнішими стають стосунки загалом. Однак Вебер і Бауком наголошують, що пари можуть відчувати незадоволеність шлюбом навіть тоді, коли в їхніх стосунках немає особливого негативу.
Дослідження показують, що за задоволення та біль відповідають різні ділянки мозку, а отже, зменшення болю не обов’язково веде до приємних відчуттів. Та сама ситуація і з позитивною та негативною взаємодією у стосунках.
Приємне спілкування приносить подружжю радість, неприємне робить їх нещасними. Але, хоча зменшивши кількість негативу можна зробити стосунки більш стерпними, підвищити задоволеність можна лише додавши приємних емоцій.
На думку Вебера та Баукома, є дві головні причини того, чому згодом шлюб приносить все менше радості. По-перше, зовнішні зобов’язання залишають подружжю не так багато можливостей для спільного проведення часу. Зокрема, великої кількості часу та уваги вимагають кар'єра та виховання дітей, що також може бути джерелом стресу. Зрештою, у партнерів залишається менше спільного дозвілля, отже, менше шансів займатися тим, що вони люблять робити разом.
Друга причина в тому, що інтерес до спільних занять, які колись приносили задоволення, з часом слабшає. Головний приклад — секс. На початку будь-яких нових інтимних стосунків секс збуджує, оскільки партнери тільки пізнають один одного. Але з часом для багатьох пар він перетворюється на рутину — в один і той же час, в тому самому місці, в одній і тій же позі. В результаті те, що колись було важливим джерелом позитиву у стосунках, більше не викликає хвилювання.
Що робити, якщо шлюб більше не тішить
Отже, що робити подружжю, коли воно помічає, що шлюб більше не приносить радості? Вебер і Бауком дають кілька порад.
Насамперед, потрібно змиритися з тим, що поступового зниження задоволеності стосунками не уникнути. Деякі пари помилково вважають, що той трепет, який охоплював їх під час медового місяця, — це нормальний стан для подружжя. Так, ясна річ, буває тільки в книжках, а не в реальному житті.
Як правило, кожній людині властивий певний рівень щастя, який зберігається протягом усього життя. Важливі події, як-от початок нових стосунків, можуть помітно підняти настрій, але згодом ми зазвичай повертаємося до свого початкового рівня. Отже, одне із завдань консультантів — допомогти парам зрозуміти, що «довго і щасливо» — це не більше, ніж казка.
По-друге, Вебер і Бауком намагаються допомогти своїм клієнтам знайти більше можливостей для приємного спільного дозвілля. Тут знадобиться стара-добра чергова порада — ходити на побачення.
Однак Вебер і Бауком звертають увагу на те, що багато молодих подружжів не мають грошей на няню або походи в ресторан та інші дорогі розваги. Таким парам психологи рекомендують використовувати на максимум той недовгий час, який вони мають можливість провести віч-на-віч. Також для збереження задоволеності стосунками дуже важливо підтримувати задоволення від повсякденного спілкування, не шкодуючи для цього компліментів і слів подяки.
По-третє, Вебер і Бауком переконують пари пробувати щось нове, порізно чи разом. Нові враження сприяють особистісному зростанню, а отримуючи їх разом, партнери «зростаються» один з одним. Можна записатися на уроки танців, або з'їздити туди, де ніколи раніше не бували, або просто урізноманітнити своє сексуальне життя — все це може стати тими пригодами, які знову зроблять стосунки хвилюючими.
Крім того, пари можуть використовувати когнітивну переоцінку, щоб переосмислити звичні повсякденні дії, наприклад, трапезу. Замість того, щоб сприймати їх як рутину, пари можуть використовувати ці моменти, щоб знову зблизитися. Суть у тому, що у стосунках важливу роль відіграє спільний досвід, проте це не обов’язково мають бути розкішні вечері у модних ресторанах чи далекі поїздки до екзотичних місць. Благотворно вплинути може навіть така проста річ, як спільна ранкова кава.
Найбільшу задоволеність стосунками пари зазвичай відчувають на початку подружнього життя, а потім рівень щастя невідворотно знижується. Однак той факт, що багатьом подружжям вдається зберігати в розумних межах взаємну захопленість, свідчить про те, що ми здатні підтримувати високий рівень задоволеності стосунками протягом тривалого часу. Як підкреслюють Вебер і Бауком, головне знайти можливості для приємного спільного проведення часу.
Переклад НВ
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Девіда Ладдена. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут