Брюс Вілліс, якого ви не знали. 10 незаслужено забутих фільмів легендарного актора

Кар'єра Вілліса була не зовсім благополучною ще спочатку. Він випадково потрапив у Міцний горішок, маючи за плечима лише комедійний серіал. І продюсери настільки побоювалися за успіх фільму, що обличчя Вілліса навіть не було на перших постерах фільму.

Швидко ставши великою зіркою, Вілліс почав виявляти деякі «нюанси» свого характеру, посварившись із половиною Голлівуду.

Чого варта хоча б історія з його «рабством». У середині 1990-х він примудрився зірвати зйомки цілого фільму для Disney, внаслідок чого студія змусила його підписати кабальний контракт для компенсації своїх збитків. За цим контрактом Вілліс мусив знятися в кількох фільмах студії, не маючи права на відмову.

Цікаво, що два фільми, випущені в межах цього контракту, стали суперхітами (Армагеддон і Шосте чуття).

Але попри різні «заскоки» і складний характер Вілліс примудрився потрапити в цілу низку вельми гідних фільмів. До того ж деякі з них спочатку не здавалися майбутніми хітами. Просто йому було цікаво у них зіграти. І деякі з них сьогодні незаслужено забуті, хоча цілком заслуговують на кращу долю.

Багаття марнославства

1990 рік

Фільм культового режисера Браяна де Пальми (Обличчя зі шрамом, Недоторканні, Шлях Карліто, Місія нездійсненна). Це трагікомедія про одруженого біржового маклера, який крутить роман із вітряною білявкою. Та випадково збиває машиною чорношкірого хлопця, справа набуває масштабів епічного скандалу через втручання відомого пастора, а також окружного прокурора.

Ця високобюджетна сатира у прокаті свого часу провалилася. Але фільм дуже непоганий, а в чомусь навіть актуальний у сучасних реаліях. Вілліс грає репортера-п'яницю, який відіграє ключову роль у розкручуванні скандальної історії. Разом із ним у фільмі знялися Том Генкс, Морган Фрімен і Мелані Гріффіт.

Останній бойскаут

1991 рік

Культовий бойовик. У моєму особистому рейтингу голлівудських ешкн-фільмів він посідає місце поряд зі Смертельною зброєю та Міцним горішком.

Вілліс грає приватного детектива-невдаху. Дружина зраджує його, дочка не хоче з ним розмовляти. А коли його таки наймає рідкісна клієнтка для своєї охорони, то її одразу вбивають. Дівчина зустрічалася з відомим футболістом, якого вигнали з місцевої команди за вживання наркотиків. Приватний детектив і колишня зірка об'єднуються проти банди, яка торгує наркотиками та замішана у мухлежі зі ставками на американський футбол.

Розкішний бойовичок з чудовим екшном, чудовими персонажами та блискучими діалогами. У США фільм досі популярний, його буквально розібрали на цитати. Чого варте, наприклад, легендарне: «Ти один?» — «Ні, зі мною Віденський хор хлопчиків».

Режисером Останнього бойскауту був Тоні Скотт (Топ Ган, Голод, Помста, Ворог держави), а сценарій написав Шейн Блек (Смертельна зброя 1 і 2, Останній кіногерой, Довгий поцілунок на ніч, Поцілунок навиліт, Залізна людина-3).

На мою думку, харизма Брюса Вілліса саме в Останньому бойскауті досягає свого історичного максимуму. Саме тут видно, чому Вілліс став легендою.

Смерть їй личить

1992 рік

Блискуча чорна комедія Роберта Земекіса (Форрест Гамп, Назад у майбутнє, Роман з каменем).

Вілліс грає пластичного хірурга, який опинився втягнутим у шалений любовний трикутник із актрисою (Меріл Стріп) та письменницею (Голді Хоун), які борються за нього і за секрет вічної молодості.

Дуже смішний фільм, у якому актори викладаються на повну. Та й зроблений він був як для свого часу просто неймовірно добре. Оскар за візуальні ефекти каже сам за себе.

На відстані удару

1993 рік

Вілліс грає колишнього детектива, якого перевели до річкової поліції. У місті відбувається серія однотипних вбивств молодих світловолосих жінок. Поліція не може знайти вбивцю, але головний герой упевнений, що вбивця і сам із поліцейських. Йому ніхто не вірить, окрім його молодої напарниці.

Дуже типовий для першої половини 1990-х голлівудський трилер про гонитву за маніяком. Але знято непогано, та й екранна хімія у Вілліса та Сари Джессіки Паркер (вона ще не була зіркою Сексу у великому місті) дуже навіть вдалася.

12 мавп

1995 рік

Один із найкращих фільмів у кар'єрі Вілліса. І один із моїх найулюбленіших фантастичних фільмів усіх часів. Зняв його великий британський режисер Террі Гілліам (Бразилія, Страх і ненависть у Лас-Вегасі).

У особливо віддаленому майбутньому якийсь вірус знищив більшість населення Землі. Влада тоталітарного суспільства тих, хто вижив, відкриває машину часу і вирішує відправити небезпечного кримінальника (Вілліс) у смертельну місію у минуле. Він має з’ясувати, хто і навіщо поширив по землі вбивчий вірус.

Машина часу працює небездоганно, і герой спочатку кілька разів промахується у часі. Паралельно він знайомиться із членом (Бред Пітт) таємничої банди 12 мавп, яка готує масштабний теракт, і жінкою-психіатром (Меделін Стоу), яка стане для нього справжнім коханням.

Неймовірно атмосферна нуар-фантастика із непередбачуваним фіналом, який просто б'є по голові.

Герой-одинак

1996 рік

Брутальний бойовик від впливового голлівудського класика Волтера Хілла (48 годин, Червона спека, Красень Джонні).

Головний герой — найманець, який приїжджає до невеликого містечка біля мексиканського кордону за часів Сухого закону. Він одночасно працює на обидві банди, що конкурують, які хочуть контролювати місто.

Насправді, Герой-одинак — це римейк культового самурайського фільму Охоронець (Акіра Куросава, 1961).

Знято максимально жорстко та безкомпромісно. Хороший фільм для любителів пафосних бойовиків про поганих хлопців без усяких прикрас у вигляді гумору, сльозливих любовних історій тощо.

Шакал

1997 рік

Одна з небагатьох негативних ролей Брюса Вілліса. Фільм є вільним римейком британського фільму 1972 року, який, натомість, був екранізацією знаменитого роману День шакала Фредеріка Форсайта.

Вільний римейк — це ще слабо сказано. Таємничий Шакал, якого грає Вілліс, тут не англійський снайпер, якого наймають французькі офіцери, аби вбити «зрадника» президента Де Голля. Тут він — російський кілер, якого мафія наймає, щоб убити першу леді США. Шакал потай в'їжджає на територію США і використовує одну з ключових фішок оригінального роману — багаторазові перевдягання та зміни особистості, щоб підібратися впритул до жертви.

Американські спецслужби співпрацюють із російськими, щоб запобігти теракту. І вдаються до допомоги ірландського терориста (Річард Гір), який є єдиним, хто знає Шакала в обличчя. Його випускають із в’язниці, обіцяючи помилування, якщо Шакал буде зупинено.

Фільм, безумовно, є типовим «журавлинним» бойовиком 1990-х, але напруження в ньому нагнітається вміло, а дует Вілліса та Гіра (обидва були в розквіті своїх сил і на піку кар'єри) — це, як кажуть, «щось із чимось».

Сніданок для чемпіонів

1999 рік

Брюс Вілліс сам знайшов гроші (або навіть вклав свої) у цю завідомо не касову екранізацію культового фантаста Курта Воннегута.

Книга Сніданок для чемпіонів була своєрідною біблією для покоління пізніх хіпі. Дія розгортається у вигаданому провінційному містечку, жителі якого не мають уявлення про банальні речі, на кшталт зброї та американського прапора. За допомогою цього прийому Воннегут виходить на новий рівень міркувань про природу людських вад.

Екранізація цілком вдалася. Це — хороший фільм для поціновувачів вдумливого кіно «не для всіх».

Війна Гарта

2002 рік

Молодий американський офіцер (Колін Фаррел) потрапляє в полон до німців і опиняється в таборі для військовополонених. Разом із ним до табору привозять двох чорношкірих льотчиків. Американський полковник (Брюс Вілліс), якому німці довірили командувати військовополоненими, відмовляється селити чорношкірих в офіцерському бараку. А солдатським бараком командує сержант-расист. Незабаром його знаходять мертвим. Нацисти вимагають страчувати чорношкірих, але американський полковник вимагає чесного суду.

Війна Гарта — гідний воєнний фільм. Без масштабних батальних сцен, але торкається теми особистої мужності та офіцерської честі.

Альфа Дог

2007 рік

Кримінальна драма на підставі реальних подій. Ватажок групи наркоторговців намагається «збити» борг з одного зі своїх підлеглих. І для цього наказує своїм людям викрасти молодшого брата боржника.

Фільм поставив чудовий незалежний режисер Нік Кассаветіс (Вона прекрасна, Щоденник пам’яті, Джон К’ю). Зніматися у нього в низькобюджетному фільмі фактично безкоштовно, на ентузіазмі погодилися не лише Брюс Вілліс, а й Шерон Стоун, Джастін Тімберлейк і Бен Фостер.