Кумири не старіють. 10 найкращих фільмів з Джерардом Батлером

10 найкращих фільмів із Джерардом Батлером

Шотландець, який відмовився від кар'єри юриста, щоб піти в кіно, знявся загалом у п’яти десятках фільмів.

Я не зважатиму на його ранні фільми, де він часто з’являвся на 3-му, а то й 5-му плані.

Також я не говоритиму про Привид опери, 300 спартанців, Законослухняного громадянина, оскільки з цими фільмами багато хто добре знайомий. І пропущу кілька ромкомів, до яких Батлер чогось заїжджав на певному етапі своєї кар'єри. Бо вони, на мій погляд, не смішні, а просто сміховинні.

Не я й висміюватиму Батлера за деякі прохідні бойовички останніх років, у яких він частенько косплеїть трюкача Тома Круза (зазвичай невдало) та бойового пенсіонера Ліама Нісона (а це загалом виходить у нього непогано).

Поговоримо про цікавіші його ролі.

Влада вогню

2002 рік

Призабутий нині фільм, який у молодості мені, наприклад, дуже подобався.

У недалекому майбутньому будівельники Лондонського метрополітену риють тунель для нової станції та відкопують… сплячого дракона. Незабаром величезна популяція драконів буквально знищує більшість сучасної цивілізації.

Небагато тих, хто вижив у Британії, ховаються таємних фермах і навіть не сподіваються вистояти в битві з крилатими вогняними чудовиськами. Проте одного чудового дня в Англію прибуває десант із США — з танками і навіть гвинтокрилами. А найголовніше — із командою відчайдушних бійців-смертників, які стрибають із вертольотів на драконів.

Ну, коротше, дуже ефектний треш із розкішним Крістіаном Бейлом і брутальним Метью Макконахі (який для цієї ролі розкачався майже до параметрів Шварценеггера та Сталлоне в їхні найкращі роки).

У Батлера тут роль другого плану, але досить помітна.

Владу вогню не варто сприймати всерйоз. Але ввечері під пивко фільм може принести безліч задоволення. Останнім часом такої грайливої бойової фантастики просто не знімають.

Рок-н-рольник

2008 рік

До цього етапу своєї кар'єри Батлер вже став завзятим, що його запросив до себе на головну роль сам Гай Річі. Який на той час вже дуже втратив репутацію після ніким не зрозумілого Револьвера, і намагався повернутися до витоків — гангстерського кіно про підпільний світ Лондона.

Рок-н-рольник є свого роду переспівом тих самих мотивів, що прославили Річі в молодості (Карти, гроші, два стволи і Великий куш). Тут багато гумору та одіозного пафосу, яскраві персонажі та деякий надлишок насильства, показаного, втім, більше натяками.

Фільм не входить до числа кращих у Річі, за оцінками більшості його фанатів, але загалом цілком заслуговує на перегляд.

Батлер зробив дуже помітний внесок, оскільки зі зміною типажу головного героя змінилася і тональність розповіді. Батлер має іншу харизму та енергетику, ніж той же Джейсон Стетхем, який до цього знімався у всіх фільмах Річі, або Бред Пітт з Великого куша.

А ще у Батлера склалася просто незрівнянна екранна «хімія»з Томом Харді. Сцена, в якій герой Харді робить свій «камінг аут», заслуговує місця в записах світового кіно.

Втім, у Рок-н-рольнику є й інша сцена, яка вже стала безумовною класикою. Це — погоня двох невбивних російських гопників за героєм Батлера через половину Лондона. Що не кажи, а Річі — унікальний режисер зі своїм власним почерком.

Коріолан

2011 рік

Тут одна з найкращих ролей Батлера за всю його кар'єру. Фільм наочно показує, що Батлер цілком міг би стати непоганим драматичним актором. Якби хотів. Або якби доля склалася інакше.

Коріолан — режисерський проект чудового британського актора Райфа Файнса. Він вирішив перенести п'єсу Шекспіра до сучасних реалій, зберігши при цьому оригінальні діалоги. Виглядає це спочатку як маячня. Шекспірівські діалоги мають вимовляти середньовічні лицарі, а не сучасні генерали і політики.

Але вже за 10−15 хвилин творчий задум Файнса-режисера (він також грає у фільмі і головну роль) стає зрозумілим.

Діалоги Шекспіра, написані сотні років тому, анітрохи не застаріли. І чудово підходять під опис жахливого світу брудних політиканів, підлих військових та безвільного суспільства наших днів.

Батлер грає у Коріолані «другу скрипку»,але складає чудовий дует з колоритним Файнсом, анітрохи не дозволяючи пригнічити себе на екрані.

Чудовий фільм, чудові актори. Таке потрібно дивитися обов’язково.

Проповідник із кулеметом

2011 рік

Ще один незаслужено забутий фільм минулого десятиліття. Проповідник з кулеметом — реальна історія про колишнього наркоторговця, який приймає хрещення і стає проповідником і їде в Судан, де вирує громадянська війна, щоб допомагати місцевим дітям.

На створений ним притулок нападають головорізи націоналістичного угруповання із сусідньої Уганди. І щоб урятувати дітей, проповідник змушений взяти до рук зброю.

Звучить як опис типового бойовичка категорії Б, але фільм знімав німецький режисер Марк Форстер. Кіноманам достатньо згадки цього імені, щоб припустити, що певна планка якості тут присутня.

Форстер все-таки зняв Бал монстрів, Чарівну країну, Залишся, Того, хто біжить за вітром і Війну світів Z.

Фільм і справді непоганий. І за Батлера у ньому зовсім не соромно.

Підкорювачі хвиль

2012 рік

Це, напевно, мій улюблений фільм Батлера.

І Батлер викликає ще більшу повагу завдяки тому факту, що він сам спродюсував цей заснований на реальних подіях фільм, залишивши собі роль другого плану.

Його герой — досвідчений серфер Фрості, який стає наставником молодого Джея Моріарті. Той поступово перетворюється на крутого серфера, а після трагічної смерті у віці всього 22 років стає легендою спорту. Й абсолютно культовою фігурою у світі поціновувачів свободи та активного способу життя.

Підкорювачі хвиль — фільм просто бездоганний, зворушливий і місцями драматичний, але залишає приємний смак і відчуття, що все буде гаразд, головне — прямувати за своєю мрією. Є в ньому певний драйв і ностальгічне послання про справжню цінність молодості. Це ріднить його з іншим культовим фільмом, дія якого розгорталася на каліфорнійських пляжах. — На гребені хвилі (1991).

Мисливець з Волл-стріт

2016 рік

Сімейна та професійна драма про хедхантера, який переживає кризу середнього віку. Проблеми насуваються з усіх боків — на роботі його «підсиджує» молода та енергійна кар'єристка, вдома проблеми з дружиною тощо. І раптово, мов грім поміж ясного неба — рання стадія раку у його сина.

Герой вступає у відчайдушну боротьбу за життя свого сина, намагається налагодити стосунки з дружиною, звільняється та починає власний бізнес. Чи можна перезапустити своє життя спочатку, коли всі терміни вже начебто вичерпані?

Одна з небагатьох ролей Джерарда Батлера, де він нікого не вбиває і не розстрілює.

Розсудлива драма для поціновувачів спокійного та вдумливого кіно, хай і з деяким нальотом суто голлівудського мелодраматизму.

Полювання на злодіїв

2018 рік

Епічний кримінальний бойовик, над яким витає привид культової Сутички Майкла Манна — можливо, найкращої кримінальної драми всіх часів.

У Манна Аль Пачіно ганявся за Робертом де Ніро. А в Полюванні на злодіїв Джерард Батлер намагатиметься поставити крапку на кримінальному таланті Пабло Шрайбера.

Тут буде і напружене стеження, і масштабне пограбування, і епічна стрілянина на вулиці з використанням армійської автоматичної зброї.

Батлер грає брутального копа, який любить випити і не гидує брудними методами, але настільки захоплений роботою, що непомітно для себе втрачає сім'ю. І полювання на банду відставних військових, які застосовують свої бойові навички для скоєння зухвалого пограбування великого федерального банку, стає буквально сенсом його життя.

Ні, до рівня Сутички автори дотягнутися не змогли, але в останні роки кримінальне кіно переживає таку кризу, що Полювання на злодіїв було просто ковтком свіжого повітря.

Хантер-Кіллер

2018 рік

Військовий бойовик у дуже брутальному геополітичному контексті.

Російського президента, який приїхав інспектувати північну морську базу, захоплює в полон якийсь злісний генерал, який хоче розв’язати ядерну війну. Втручається NATO, відправляючи на базу аж один американський підводний човен і перекидаючи з Близького Сходу потужний загін із чотирьох (!) британських морпіхів. Вони мають приборкати бурхливих російських мілітаристів, які тримають у полоні розумного і миролюбного російського президента!

Сюжет фільму здавався маразматичним і в рік його виходу, але з позицій 2022−2023 рр. все це просто віддає маячнею та божевіллям.

Однак фільм знятий напрочуд непогано. Є дуже напружені моменти та добре поставлені екшн-сцени.

Батлер чудово граль роль командира підводного човна, та й інші актори не підвели. Наприклад, Хантер-Кіллер став останньою роллю в кіно харизматичного шведського актора Свена Нюквіста, який раптово пішов з життя.

Загалом, якщо заплющити очі на ідіотський сценарій, то фільм цілком потішить любителів військових бойовиків. За останні роки він у цьому жанрі — один із найкращих.

Зникнення

2019 рік

Три служителі маяка на віддаленому острові знаходять скриню із золотом. І вирішують залишити її собі, не підозрюючи, що скарб належить певному господарю.

Напружений та атмосферний трилер. Начебто і нічого особливого, але провести вечір і не занудьгувати перед телевізором у вас цілком вийде. І в Батлера це чи не найкраща роль за багато років.

Падіння Олімпу / Падіння Лондона / Падіння Ангела

2013−2019 рр.

Важко обійти увагою цю трилогію. Не зупинятимуся на сюжетах трьох фільмів окремо, оскільки по суті це — ніби один довгий бойовик у різних сетингах.

Батлер грає спецагента охорони Білого дому, який щоразу опиняється єдиною силою, яка постає між терористами та президентом США. Ідіотизм сюжету й основна думка про те, що всі терористи світу ніяк не оберуть собі важливішої мети, ніж мешканець Білого дому, навіть варто обговорювати.

Тут важливий лише голий екшн. Батлер уміло «валить» з усіх видів вогнепальної зброї, а за потреби ще й спритно б'є з розвороту.

Нині такого кіно небагато. Це — просто бойовички без будь-якого підтексту, демонстративних проявів політкоректності та розмов про соціальні й інші нерівності. Світ тут дуже чорно-білий — «хороші ми, погані вони». Багато глядачів хочуть дивитися саме таке кіно, просте і не перевантажене іншими й третіми сенсами.