Великдень 2023. Коли правильно святкувати Воскресіння Господнє в Україні — 9 чи 16 квітня
Великодній ярмарок у Відні, Австрія, 3 квітня 2023 року (Фото:REUTERS/Leonhard Foeger)
Воскресіння Христове — одне з найголовніших свят у церковному календарі — щороку припадає на різні дати. Розповідаємо, чому так відбувається, коли цьогоріч святкуватимуть українські католики, греко-католики й православні та чи перенесуть Великдень у разі реформи церковного календаря в Україні.
Місяць і сонце
Християни святкують у Великдень воскресіння Ісуса Христа, розіп'ятого перед тим на горі Голгофі. Згідно з Євангеліями, подія сталася у неділю після єврейського Песаху — свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону.
Отже, з днем тижня, на який припадає Великдень, усе зрозуміло — неділя. А от дата щороку плаває.
325 року н.е. І Вселенський собор (відомий також як Нікейський собор) затвердив, що Воскресіння Господнє припадає на першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), бо 14 нісана починався Песах.
У Правилах святих апостолів встановлюється, що Великдень треба святкувати після весняного рівнодення та не в один день із євреями. Тобто християнська Пасха не повинна збігатися з Песахом.
Загальне правило звучить так: «Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця». Весняний повний місяць — перший після дня весняного рівнодення.
Але спочатку треба вирахувати дату Песаха, який завжди припадає на повню. Давні євреї використовували місячний календар. Місячний рік триває 355 доби, а звичний для нас сонячний — 365,25. Грецький астроном Метон встановив, що 19 сонячних років дорівнюють 235 «синодичним» місяцям, тобто повним циклам обертання Місяця навколо Землі.
Метонів цикл і застосовують для обчислення дати Великодня. За новим стилем «православна» Пасха випадає на якусь із неділь у проміжок між 4 квітня та 8 травня.
Трохи математики
Дізнатися, на яке число припадає свято Христового воскресіння у той чи інший рік, нині можна на численних сайтах і в календарях. Колись такі обчислення були майже магічною процедурою — дату визначали за так званими Пасхаліями.
У 1800 році молодий математик Карл Гаусс (знаний за кривою, що названа на його честь) помітив, що алгоритм визначення дат Великодня являє собою цікаве рівняння.
Скористаємося алгоритмом Гаусса для того, щоб дізнатися дату Великодня 2023 року за юліанським календарем.
Крок 1: Ділимо порядковий номер року на 19 (кількість циклів повних місяців): 2023÷19=106, залишок 9; a=9
Крок 2: Ділимо номер року на 4: 2023÷4=505, залишок 3; b=3
Крок 3: Ділимо номер року на 7: 2023÷7=289, залишок 0; с=0
Крок 4: (19a+15)÷30=6, залишок 6; d=6
Крок 5: (2b+4c+6d+6)÷7=6, залишок 6; e=6
Крок 6: d+e=f: 6+6=12
Якщо f>9, то дата Великодня розраховується як f-9, тобто 12−9=3 квітня.
Не забуваймо, що йдеться про юліанський календар, тож слід додати 13, щоб отримати сучасну дату — 16 квітня.
Спитаєте, а як же рівнодення та повня? Недосконалість юліанського календаря, яким користуються (поки що!) православні в Україні, призводить до того, що рівнодення за ним настає через 13 днів після 21 березня, а повний місяць «спізнюється» на чотири дні від своєї реальної появи на небі (ось наслідки хибних обрахунків наших предків). От і виходить, що повня була 6 квітня 2023 року, але для церкви вона ніби «не зараховується» й переноситься на 9 число. Відтак Великдень святкуватиметься православними в Україні у першу неділю після цього — 16 квітня (як ми з вами й розрахували!).
Католики й православні, або «юліанці та григоріанці»
Після переходу більшої частини Європи на григоріанський календар у 1582 році розбіжності з астрономічними циклами були усунуті. А от на визначенні дати Великодня, який святкують, зокрема, католики, ця реформа відбилася… негативно.
«Через те, що єврейський календар місячний і складає 355 днів, то його місяці зміщуються відносно сучасного. Раз на три роки додається додатковий місяць, який урівнює сонячний і місячний календарі. У ті роки, коли місяць нісан починається пізно (у квітні), а повний місяць стається після 21 березня, виходить так, що Пасха за григоріанським календарем настає раніше за єврейську. Так було, зокрема, у 2008 та 2016 роках і буде у 2024 та 2027 роках. Але це суперечить євангельській історії, бо Ісус Христос воскрес після Песаху, а не до», — зазначав релігієзнавець Дмитро Горєвой у статті для Радіо Свобода.
Формула Гаусса для Григоріанської Пасхалії теж існує, але трохи складніша, ніж для Александрійської, якою користуються православні.
Зрештою, у 2023 році католики, протестанти і православна церква Фінляндії, які використовують у церковному календарі григоріанське літочислення, відзначатимуть Воскресіння Христове 9 квітня. Помісні православні церкви, що використовують новоюліанський календар (коли Різдво святкують за григоріанським, 25 грудня, а Великдень — за юліанським), — 16 квітня. На цю ж дату припаде свято і для українських греко-католиків.
Як реформа церковного календаря вплине на дату Великодня
В останні роки все частіше йдеться про уніфікацію календаря церковних свят в Україні. Зокрема, про зміщення в часі усіх нерухомих свят, найбільше з яких — Різдво. Повномасштабне вторгнення російської орди пожвавило цю дискусію.
У жовтні 2022 року Православна церква України (ПЦУ) дозволила своїм вірянам святкувати Різдво за новоюліанським календарем — тобто 25 грудня. Такого рішення Синод дійшов з кількох причин:
- з урахуванням «численних запитів»;
- враховуючи дискусію, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві;
- передбачаючи загострення у публічному просторі календарних суперечок — зокрема через обставини війни;
- з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін.
Глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослав (Шевчук) зауважував, що якщо час реформи прийде, то УГКЦ тільки разом з ПЦУ переходитиме на новий календар, щоб святкувати Різдво та Великдень одночасно з більшістю світу.
Наприкінці 2022 року ПЦУ та УГКЦ домовилися створити спільну робочу групу для вивчення можливого переходу на новий календар.
Поки у дискусіях ішлося про новоюліанський календар — модифіковану версію застарілого юліанського обчислення часу, яку запропонував у 1923 році сербський астроном, професор математики Белградського університету Мілутін Миланкович. З 2800 року цей календар буде повністю збігатися із григоріанським, але поки він дозволяє низці автокефальних православних церков святкувати нерухомі свята разом із рештою християнського світу.
Але ж Великдень — свято рухоме, його дата, як ми переконалися, залежить від пересування Місяця небом. Отже, в разі пропонованої реформи його й далі будуть святкувати згідно зі стародавніми Пасхаліями…
Якщо тільки не буде прийнято до уваги думку богословів, які вважають за необхідне перехід усіх православних та греко-католицьких громад України на григоріанський календар.
Так, керівник паломницького центру Мукачівської греко-католицької єпархії Августин Соланський зауважив, що святкування Великодня в Україні 5 травня 2024 року порушить приписи, згідно з якими Великдень настає після першого по рівноденню повного місяця (вийде, що в другу) і у наступну після повні неділю (так само — у другу).
«Звинувачення у тому, що католики, які святкують Пасху за григоріанським календарем, порушують одне правило Нікейського собору, звісно, інколи має місце, лиш православні забувають про те, що вони з такою ж частотою порушують два правила Нікейського собору, і то навіть дуже часто, закриваючи очі папером із помилковими обрахунками, нехтують реальним повним місяцем, який видимий для всіх людських очей. Таким чином новоюліанський календар не має жодного сенсу… можемо сказати, що перехід на григоріанський календар є вимогою сучасності».
