Неоднозначне почуття. Що робити з заздрістю
На жаль, ми звикли витісняти, а не досліджувати це почуття
Це почуття знайоме кожному з дитинства, навіть якщо про це не заведено говорити. Заздрість — одне з найбільш суперечливих і складних людських почуттів. Воно виникає раптово, як гострий біль, або зріє роками (іноді навіть несвідомо), підточуючи наше благополуччя та стосунки з іншими. Але що ж насправді криється за цим почуттям? Чи є заздрість виключно деструктивною? Чи може вона стати нам у пригоді, принести користь?
Розуміння природи почуття та вміння ним керувати дуже полегшує нам життя та поліпшує стосунки з іншими.
З психологічного погляду у заздрості є дві основні корисні функції:
1. Якщо говорити спрощено, то заздрість — це індикатор того, чого нам не вистачає та чого ми хочемо насправді. Але часто цей сигнал настільки спотворений та прихований за таким «букетом» емоцій та травм, що нам важко відразу віднайти ту справжню потребу, що стоїть за заздрощами. Наприклад, ваш друг побудував карʼєру і ви йому страшенно заздрите. Але якщо почати розбиратись, то спитайте себе, чи насправді ви теж хочете стати банкіром? Чи можливо хочете зупинити внутрішнього критика, що говорить вам, що «ви нічого не варті без кар'єри». І якщо піти ще далі, можна виявити, що цей голос критика належить батькові, що принижував, соромив та знецінював. Можливо, ви заздрите не кар'єрі, а почуттю власної гідності та захищеності, вмінню досягати поставлених цілей. Заздрість закликає нас визначитись із внутрішніми цінностями та потребами.
2. Заздрість показує нам ті частини нашої особистості, які нами відкинуті, які ми не хочемо помічати в собі, забороняємо собі або вважаємо поганими. Не бажаючи чесно зазирнути в глибину власної психіки, ми часто проєктуємо ці частини на інших людей і або засуджуємо, або заздримо. Так, наприклад, людина, яка не дозволяє собі проявляти силу та агресію, буде заздрити людям, що досягають свого та напористо йдуть до власних цілей.
На жаль, заздрість ми звикли витісняти, а не досліджувати. Це досить незручне почуття, з дитинства ми чуємо, що заздрити погано, і ми часто придушуємо заздрість, починаємо знецінювати чужі досягнення, вдавати, що вони нас не хвилюють. І тоді заздрість починає «зʼїдати» нас зсередини.
Люди заздрять не речам чи досягненням, а почуттям, що виникають внаслідок цього
Насправді люди заздрять не речам чи досягненням, а почуттям, що виникають внаслідок цього. Наприклад, ваша подруга вийшла заміж за багатого чоловіка — за вашою заздрістю до неї стоїть потреба, щоб про вас піклувались та оберігали. Або хтось із вашого оточення став популярним чи досягнув успіху — вашою потребою може бути увага до себе. Ваш знайомий керує успішним бізнесом — за заздрістю стоїть потреба у владі та визнанні.
Але так чи інакше заздрість — це болюче переживання, і з ним треба вміти обходитись.
Тож що робити з заздрістю?
Усвідомити та прийняти це почуття, як би вам не хотілось це відкинути. Памʼятайте, що заздрість завжди приховує важливу потребу, яка вимагає вашої уваги. І саме за допомогою усвідомлення цієї потреби можна шукати шляхи її реалізації.
Дослідити свою заздрість по-чесному. Дуже важливо правильно визначити, яка потреба ховається за заздрістю. Наприклад, вам може здаватись, що ви дуже хочете сімʼю та дітей, а насправді потребою буде «не бути самотньою» і мати підтримку у житті.
Діяти в межах доступного вам. Це найнадійніший спосіб позбутись заздрості та реалізувати себе. Спробуйте задовольнити свою потребу тим, що у вас є зараз, і ви побачите, як об'єкт заздрості позбавиться емоційного наповнення. Сфокусуйтесь на своєму житті та робіть кроки для його поліпшення.
Вчитись визнавати свої обмеження. Часом це важко, бо треба змиритися з тим, що щось для вас дійсно може бути недоступним і недосяжним — з різних причин. Але якщо це відгорювати та визнати, це дасть сили для дій там, де ви здатні щось змінити.
Пам’ятати, що ви ніколи не бачите повну картину. У будь-чого є своя ціна, і часто це неабиякі зусилля. Якщо дивитись лише на результати та надбання інших без урахування того, якою ціною це дісталось, ви бачитимете викривлену картину світу.
Плекайте свою індивідуальність. Природа кожного наділила певними талантами та здібностями. Вірте у себе, шукайте ресурси для власного розвитку і «не міряйте свій старт і чийсь фініш». Порівнюйте себе з собою з минулого й будьте собі вірним другом на шляху до мрій та змін.
Що робити, коли заздрять вам?
Для однієї людини це усвідомлення буде пов’язане з приємним почуттям визнання та успіху. А для іншої — з відчуттям втрати й страху, ніби в нього можуть щось забрати. Тому і ставитись до цього почуття можна по-різному. Наприклад, ви купили новий автомобіль. Ваш друг теж загорівся такою покупкою. Ви можете сказати собі наступне: «На мене рівняються, отже, я чогось вартий/а». Це має викликати радість, але, можливо, у вас є заборона на те, щоби «проявлятись», бути видимими, і вам може захотітися знецінити чи приховати своє надбання. Якщо в дитинстві ваші досягнення не помічали, якщо дорослі критикували чи знецінювали вас, в дорослому віці ви можете відчувати конфлікт бажань: з одного боку вам може дуже хотітися показати, що ви зробили, а з іншого — ви боятиметеся критики чи знецінення настільки, що навіть робитимете це самі заздалегідь, словами на кшталт «нічого особливого», «авто зовсім не нове, та й ціна була знижена».
Або ж може виникнути думка: «А що як колега купить авто ще крутіше за моє?» У цьому випадку ви наче здійснюєте внутрішній напад на себе, свої досягнення, робите спробу знищити те хороше, що належить вам. Це також може сягати корінням у дитинство, коли ви, наприклад, змушені були конкурувати за увагу когось із батьків або обох із них із братом чи сестрою. Тобто у заздрості оживає тема конкуренції в цілому: як ви в неї вступаєте? Наскільки ви її боїтесь? Що з вами відбувається, якщо програєте? Які були епізоди програної конкуренції у вашому житті? Як і у чому ви вигравали? Звісно, що тут важливо не тільки згадати факти та історію, а й проаналізувати власні почуття та емоції.
Заздрість — природне та нормальне почуття для кожної людини. Це невіддільний елемент нашого соціального розвитку. Не потрібно боротися з нею до нестями. Сприймайте заздрість як шанс дізнатись щось важливе про себе, свої бажання та потреби, концентруйтесь на собі, дійте заради того, щоб ваше життя ставало кращим та наповненішим. Вчіться спокійніше ставитися до надбань інших людей: у кожного своя історія, вхідні дані, ресурси та, зрештою, доля. А ваша головна задача — реалізувати себе й надихатись історіями інших задля власного розвитку і втілення своїх мрій. Нехай чужі успіхи стають джерелом вашої мотивації.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
