Що я зрозумів про лідерство, втративши голос

20 лютого 2020, 01:36

Не варто постійно міркувати про те, як би ви вчинили на чиємусь місці

Зараз, коли я пишу це, я ледве можу говорити. Я підхопив якусь інфекцію, і в результаті у мене почався ларингіт, через який майже зник голос.

Ви напевно чули цю заяложену фразу, правда? «По-справжньому починаєш цінувати, тільки коли втрачаєш». Що ж, я й справді зрозумів, наскільки дорогий мені мій голос, після того, як його втратив. Не в тому розумінні, що я обожнюю слухати самого себе, а в тому, що голос вкрай необхідний нам, щоб спілкуватися з іншими людьми.

Відео дня

Я і не підозрював, скільки я зазвичай розмовляю. Навіть незважаючи на те, що я дуже багато пишу, для значної частини того, що я роблю, необхідний голос. Я допомагаю керувати сімейним бізнесом і регулярно записую відеоуроки для моїх онлайн-курсів. І хоча я як і раніше можу писати листи і статті на кшталт цієї, більше я майже нічого не можу. Спочатку мене це розлютило, проте за кілька днів стало зрозуміло, що вимушене мовчання може багато чому навчити. Ось три речі, які я зрозумів.

1. Іноді краще мовчати

Є безліч ситуацій, в яких краще промовчати. Іноді мені нестримно хочеться висловитися з приводу того, що роблять інші. Не знаю, звідки береться це бажання. Цікаво, оскільки самому мені зовсім не подобається, коли хтось втручається в мої справи. І тим не менш, я часто ділюся тим, що спадає на думку: «Я б на його місці зробив так». Чудово, але я чомусь не на його місці. Так що займайся краще своїми власними справами — ось що я для себе зрозумів.

Люди часто перетворюють спілкування на перекрикування один одного

Такий підхід робить життя набагато простіше. Люди можуть робити все, що забажають, за умови, що це не шкодить оточуючим. Ви теж можете робити все, що забажаєте, за тієї ж умови. І немає необхідності постійно міркувати про те, як би ви вчинили на чиємусь місці.

Хороший лідер — не той, хто нав’язує іншим свої ідеї, методи, правила і принципи. Втративши голос, я згадав про те, як важливо працювати з правильними людьми. Якщо ви оточені тими, хто розділяє ваші цінності, вам не потрібно витрачати багато часу на розмови. Ви легко розумієте один одного.

2. Варто висловлюватися точніше

На щастя, я досі можу трохи говорити. Але не більше одного речення — інакше стає боляче. І, крім того, я зовсім не можу підвищувати голос. Це означає дві речі:

— тепер я ретельно підбираю кожне слово;

— коли я говорю, має бути тихо.

Я зрозумів, як часто я говорив не подумавши і перебивав співрозмовників. Це не дуже хороша звичка. Люди часто перетворюють спілкування на одне лише перекрикування один одного, так що врешті-решт нікому не вдається закінчити свою думку.

Чи траплялося вам почуватися як вичавлений лимон після розмови з кимось? Найімовірніше, причина в тому ж: ми занадто багато говоримо і занадто мало слухаємо.

Коли мій голос повернеться, я буду використовувати його більш продумано. Навчитися чітко формулювати свої думки давно було однією з моїх головних цілей, і мені вдалося непогано просунутися в цьому, ведучи щоденник. Але немає меж ясності мовлення. Ретельний підбір слів зробить вас більш переконливим і більш ефективним. Коли ви говорите просто і лаконічно, люди набагато краще вас розуміють.

Ясність і стислість особливо важливі для тих, хто хоче бути лідером. Уміння слухати також грає важливу роль. Якщо ви приділите час тому, щоб вислухати, ви зможете дати кращу відповідь.

Одна з причин нашої неуважності в тому, що ми постійно зосереджені на продумуванні власних слів — при цьому навіть не даємо співрозмовникові завершити його репліку. Ми поспішаємо висловити те, що у нас на думці. Чому б не спробувати послухати довше?

3. Тиша діє заспокійливо

Я часто буваю серед людей, і трапляється, що не замовкаю, здається, весь день безперервно. В основному це просто розмови заради розмов. В цьому немає нічого поганого, насправді я обожнюю розмовляти. Це одне з моїх найулюбленіших занять.

Але мушу вам сказати, мовчання — це теж непогано. Тут мені пригадується дещо з того, що писала Сьюзен Кейн у книзі під назвою Тиша: сила інтровертів у світі, який не може замовкнути. Відмінна назва.

У ті моменти, коли раніше б я говорив, тепер я мовчу. Скажу очевидну річ — це допомагає більшою мірою відчувати себе тут і зараз.

У наші дні дуже модно практикувати медитацію, йогу і усвідомленість. Всі поспішають застрибнути в цей потяг і тільки й говорять, що про спокій і безтурботність.

Мені здається, ми надто захопилися цим. Багато людей доходять до крайнощів, по суті уникаючи таким чином реальності. Чому вони збираються присвятити своє життя? Цілодобовій медитації? При цьому ніколи нічого не роблячи для оточуючих?

Життя це ще й дія. Але в той же час, немає нічого поганого в тому, щоб іноді зупинитися. Просто нехай це буде не дуже надовго. Насправді, я дуже сподіваюся, що мій голос скоро повернеться. Я вже цілу вічність не співав у душі.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Даріуса Фору. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X