Коли я був у підлітковому віці і в дитячих літах, мої батьки любили розповідати про те, як вони одружилися. Це історія Ромео і Джульєтти, в якій обидві їхні родини були проти того, щоб вони ставали подружжям у такому ранньому віці. Тому у 18 років вони вирушили автобусом до Південної Кароліни, де згідно із законом можна було одружуватися з 18 років, одружилися в місцевого мирового судді й повернулися до Нью-Йорка автобусом, з'ївши замість першої сімейної вечері один хот-дог на двох. Коли мені виповнилося 20, я зробив те саме, втікши не до Південної Кароліни, а до Мічигану, де не потрібно було чекати, доки тобі виповниться 21 рік, щоб одружитися без дозволу батьків.
Наше життя наповнене історіями, які визначають те, як ми сприймаємо своє сьогодення, минуле і як уявляємо собі майбутнє. Гадаю, найбільший вплив мають ті з них, які ми чуємо від батьків, а також наші власні історії про своє дитинство і ті історії, які ми створюємо в перехідні та важкі часи. Ось який вплив справляє кожен із цих типів історій.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Історії батьків
Напевно, я втік, як і мої батьки, тому що дізнався від них про існування такого варіанта. Це одна з тих властивостей, які мають батьківські історії — про розлучення чи зради, про рішення піти чи не йти з роботи, ризикнути чи не ризикувати, проявити чи не проявляти емоції, обговорювати чи не обговорювати проблеми. Деякі історії кажуть нам, до чого варто прагнути (наприклад, історія сім'ї Кеннеді — це історія про владу, але також і про служіння суспільству, на відміну від історії Трампа про владу та гроші), а інші — чого остерігатися: розорення, зради, покинутості або того, що хтось вас контролюватиме.
Крім того, ми забираємо із собою в доросле життя історію стосунків наших батьків. І, як правило, розділяємось на два табори: якщо шлюб був щасливим, прагнемо відтворити цей сценарій, а коли невдалим, намагаємося уникнути того, що нам найбільше не подобалося — постійних сварок, мовчання, зрад. Але так чи інакше певного впливу не уникнути.
Історії про дитинство
Як й історії про шлюб батьків, наші дитячі історії розділяються на стислий виклад чогось хорошого або чогось поганого, проте сюжетні лінії складніші: мій брат був улюбленцем матері і йому діставалася вся увага; я постійно жив у страху, бо в мене виникали проблеми в школі; моє дитинство було щасливим, тому що в нас були гроші та привілеї, яких не було в інших дітей. А якщо в дитинстві сталася травмувальна подія, сформується інша історія/висновок — про те, що світ небезпечний і як слід поводитися, щоб уберегти себе в майбутньому.
Історії про перехідні періоди
Ви кидаєте коледж, розлучаєтеся, з’ясовуєте, що не можете мати дітей, і ваш бізнес зазнає краху. Коли є боротьба і трансформація, є й історія, що пояснює те, що сталося: ви кинули коледж, бо курили забагато «травички»; ви розлучилися, бо у вашого партнера був роман на стороні; вам не вдавалося завести дітей, бо життя ніколи не було щедрішим до вас, або це був знак, що вам судилося повністю присвятити себе кар'єрі; ваш бізнес занепав, бо оточення хотіло вас ошукати, або ви просто невдало вибрали момент для його створення.
Дотримуючись спрощеної історії, ви втратите можливість засвоїти уроки
Ці історії про батьків, дитинство і перехідні періоди взаємопов'язані і формують наш світогляд, життєву філософію і сприйняття себе, світу і себе у світі — авжеж, нам хочеться, щоб наше минуле, теперішнє і, зрештою, майбутнє складалися в цілісну картину.
Але в цих історіях є дві проблеми:
Вони занадто прості
Ваша історія про те, що ви розлучилися через те, що чоловік вам зраджував, або про те, що ваш діловий партнер вас обдурив, дає односкладове пояснення, але не враховує нюансів стосунків і ситуації. Роман на стороні, поза всяким сумнівом, став кульмінацією інших проблем, які не були вирішені; крах бізнесу, ймовірно, був результатом впливу цілої низки факторів. Але, дотримуючись своєї спрощеної історії, ви проґавите можливість засвоїти життєві уроки, які можна винести з цієї ситуації.
Ваші історії можуть стримувати вас і спотворювати ваше бачення себе і життя
Ми схильні не тільки триматися за свої історії, а й використовувати їх як лінзу, через яку розглядаємо події, що відбуваються з нами. При цьому ми несвідомо шукаємо і, отже, знаходимо підтвердження нашим історіям у повсякденному житті. Якщо ви вважаєте себе невдахою через те, що у вас багато років поспіль були проблеми в школі, або якщо вам здається, що життя несправедливе до вас, через те, що улюбленцем був ваш брат, ви, найімовірніше, дивитеся на життя крізь призму цих переконань: якщо ваша доля зміниться на краще, ви вирішите, що це просто щасливий випадок, який ніколи більше не повториться; домігшись успіху, ви постійно будете чекати підступу. А те, у що ви вірите, завжди легко відшукати.
Варто вже перейти на наступний рівень: запитання
Отже, які історії ви розповідаєте собі про стосунки, про себе, про світ і про життя? Яка їхня ключова ідея і переважаючий тон? Якщо поглянути ширше, чому вони занадто прості, занадто чорно-білі? Яких уроків ви не засвоїли?
Чи є певні історії, які, як ви розумієте, вже не відповідають дійсності? Чи є інші варіанти, які вам варто розглянути? Як змінилося б ваше життя, якби ви вирішили змінити свою історію?
Що заважає вам це зробити? Чи можете ви розпочати просто зараз?
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Роберта Таіббі. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут