Нашим світом править маркетинг. І за певних зусиль і достатніх бюджетів можна легко зробити популярними насправді досить посередні продукти.
Найчастіше виявляється, що талановиті, але не супроводжувані агресивним маркетингом речі, не стають популярними.
Взяти, наприклад, серіали.
Найчастіше, на устах опиняються не найкращі з них. А справжні «перлини» перебувають у тіні.
Сьогодні поговоримо саме про останні.
Наліт
2009 — 2015 рр. (4 сезони)
Французький серіал, який є класикою поліцейського нуару. Похмура атмосфера, колоритні і дуже опрацьовані персонажі, ефектні задвірки Парижа… Що ще потрібно для повного щастя?
Наліт — дітище актора, режисера і сценариста Олів'є Маршаля, який прославився свого часу трилером Набережна Орфевр, 36, в якому головні ролі зіграли Даніель Отой і Жерар Депардьє (прекрасний зразок жанру, дуже рекомендую). Маршаль був поліцейським у Парижі доти, поки не пішов на акторські курси і не почав свій шлях у кіно.
Всі фільми, до яких Маршаль причетний, відрізняються особливою атмосферою. Навіть попри те, що його фільми не застраховані від суто «кіношних» поворотів сюжету і деякого пафосу, він зазвичай добре прописує персонажів. Їх відчуваєш, як живих людей, з якими знайомий особисто. У сучасному кіно і серіалах це, взагалі-то рідкість.
Обов’язково подивіться Наліт, якщо ви небайдужі до поліцейського жанру.
Єллоустоун
2017 — 2020 рр. (3 сезони)
Я здивований, як мало людей знають про це серіалі. Тим часом, приголомшлива драма з Кевіном Костнером у головній ролі заслуговує на увагу більше, ніж багато серіалів, які на устах.
Дія розгортається в нетрях штату Монтана — десь між знаменитим заповідником Єллоустоун і не менш знаменитими індіанськими резерваціями.
Джон Даттон, власник величезного ранчо — справжній патріарх і по суті «хрещений батько» цієї частини штату — вимушений протистояти спробам вождя з індіанської резервації (і дуже хитрого ділка) і приїжджого інвестора з Каліфорнії побудувати поблизу ранчо казино.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Даттон — справжній нащадок ковбоїв, брутальний і прямолінійний «реднек». Він пре до мети як бик, не замислюючись про засоби. Для нього немає нічого важливішого за його ранчо, яке він хоче залишити в спадок своїм уже дорослим дітям. Яким, насправді, байдуже до цієї спадщини.
Складні стосунки в родині і в буквальному сенсі криваве протистояння з зовнішніми ворогами — лише верхній шар змісту Єллоустоун.
Насправді, серіал сповнений цікавих і прихованих роздумів про сучасну Америку. Про те, як у ній дивним чином уживаються патріархальні цінності а-ля 19 століття і сучасні свободи.
Серіал вміло зіштовхує минуле і майбутнє. І часом незрозуміло, який з цих двох світів жорстокіший.
Кевін Костнер шалено харизматичний, це — його найкраща роль з часів розквіту його кар'єри в кінці 1980-х і на початку 1990-х.
Берлінська резидентура
2016 — 2019 рр. (3 сезони)
Просто блискучий серіал для любителів шпигунської тематики.
Особливо, якщо під шпигунською тематикою ви маєте на увазі якісь більш-менш правдоподібні історії про спецслужби і людей, які в них працюють (щось на кшталт романів Джона Ле Карре), а не епічно глянцеві мелодрами з агентами на спорткарах в оточенні модельних дівчат.
Ось і тут немає ніяких м’язистих амбалів, які з легкістю витримують пряме влучення з гранатомета і вкладають у ліжко всіх стрічних красунь.
Герої — рядові співробітники берлінського відділу ЦРУ, і повсякденний побут сучасних розвідників абсолютно позбавлений будь-якого романтичного ореолу.
Перший сезон — найкращий. У ньому автори обігрують історію про перебіжчика Едварда Сноудена і розмірковують про відповідальність розвідників, про межі допустимого в боротьбі за правду, про спроби примирення обов’язку і совісті.
У другому сезоні порушуються питання про неонацистські настрої в сучасній Європі. А третій сезон — для наших глядачів став найбільш хвилюючим. Адже в ньому герої протистоять спробі приватної армії прокремлівського олігарха захопити Естонію за «кримським» сценарієм.
На жаль, серіал закритий через різні внутрішні складнощі каналу Epix.
Пітьма
2017 — 2020 рр. (3 сезони)
Про Пітьму свого часу багато говорили, але потім серіал швидко зійшов з «радарів». Судячи з мого, досить широкого кола спілкування, про серіал майже ніхто не чув.
А дарма.
Дія серіалу розгортається у вигаданому німецькому містечку Вінден і розповідає історії чотирьох сімей, які тісно переплітаються одна з одною, а також з минулим, сьогоденням і майбутнім Віндена.
Це і фантастика, і драма. А комусь серіал здасться подекуди моторошним саспенсом. Загалом, хай там як, але він дуже своєрідно знятий. І безпосередньо його навіть немає з чим порівнювати.
Якщо вам подобаються Дивні дива, то і цей напевно «зайде».
У полі зору
2011 — 2016 рр.
Шикарний серіал Джонатана Нолана (брат Крістофера Нолана). Він передував у його кар'єрі славнозвісному Світу Дикого Заходу.
Серіал починався як такий собі футуристичний детектив про те, як двоє ентузіастів захищають жителів Нью-Йорка від злочинності. Божевільний мільярдер, якого вважають загиблим, винайшов якусь машину-мережу тотального стеження, яка здатна передбачати, кого незабаром можуть вбити. Винахідник наймає колишнього співробітника спецслужб для того, щоб разом з ним запобігати таким злочинам.
Але вже невдовзі виявляється, що уряд має свої цілі для використання Машини, і навіть є альтернативна розробка, яка здатна творити воістину жахливі речі. Серіал поступово перетворюється на потужну антиутопію з наочними міркуваннями про те, куди нас може завести прагнення забезпечувати загальну безпеку шляхом тотального стеження.
Маленька барабанниця
2018 рік (1 сезон)
Ще раз про шпигунів, але цього разу про Джона Ле Карре безпосередньо.
Маленька барабанниця, мабуть, найвідоміший роман метра шпигунського детективу. Це не тільки блискуча історія про те, як ізраїльська розвідка на початку 1980-х вербує англійську актрису з лівими поглядами для впровадження в осередок палестинських терористів. Це ще й набір дуже сильних роздумів про клубок арабо-ізраїльських проблем і ту відповідальність, яку за них несе Європа.
Дивна річ, але величезним фанатом цієї книги виявився корейський режисер Пак Чхан-Ук (Олдбой), він довго мріяв екранізувати книги. І це вдалося врешті-решт організувати у вигляді міні-серіалу.
Вийшло просто відмінно. Мені було дуже прикро, що серіал пройшов непоміченим.
Корейський майстер трилеру вміло розігрує історію Ле Карре в тягучій атмосфері, дуже близькій до літературного першоджерела.
Актори на своїх місцях (особливо, мовчазний Александр Скарсгард). І в умілих руках режисера історія про 1980-ті здається досить актуальною і зараз.
Табу
2017 рік (1 сезон)
Я вже кілька разів писав про цей серіал, який мені свого часу дуже сподобався. Але обговорювали його мало, і навіть особливо не чутно жалю про другий сезон, що не відбувся.
А дарма.
Дуже атмосферна історія про авантюриста, який повертається в рідний Лондон після наполеонівських воєн. Він успадкував від батька шматок узбережжя поблизу Ванкуверу. Це місце має принципове значення для політичних ігор між Британською імперією та молодими Сполученими Штатами Америки.
Том Гарді просто прекрасний, а тягуча, в’язка атмосфера Лондона XIX століття відчувається під час перегляду буквально фізично.
Бродчерч (Вбивство на пляжі)
2013 — 2017 рр. (3 сезони)
Якщо вам подобаються детективи в класичному розумінні цього слова, то це — ваш випадок.
Ні, тут немає замкнутого простору із вбивцею-садівником, але дія всіх трьох сезонів розгортається в маленькому приморському містечку. Розслідування пов’язане з копирсанням в історії і характерах персонажів, особистості детективів становлять не менший інтерес, ніж детективна інтрига.
Серіал тягучий, атмосферний і неймовірно красивий. Можливо, ви серйозно задумаєтеся про переїзд до моря після перегляду.
Сталева зірка
2017 рік (3 сезони)
Кримінальний серіал про поліцейського, який разом із сім'єю залишає Лондон і переїжджає в маленьке канадське містечко, отримуючи пост шерифа. Поруч відкривається нафтопереробний завод, у містечко пхаються мігранти, розквітають корупція, проституція, торгівля наркотиками. Шерифу доводиться боротися з місцевою злочинністю, його сім'я наражається на небезпеку.
Незважаючи на дещо тривіальний сюжет, серіал сповнений сюрпризів. Нудьгувати не доводиться.
Ну а Тім Рот, як завжди, чудовий. І природа вражає — зйомки відбувалися в дуже мальовничих місцях канадської провінції Альберта.
Чорні вітрила
2014 — 2017 рр.
Шикарний серіал, який став приквелом до Острову скарбів Роберта Льюїса Стівенсона.
Саме того, який став основою для вже забутого радянського фільму (загалом досить посереднього) і незабутнього радянського ж мультика (справжня класика).
Щоправда, в Чорних вітрилах ніхто не співає і не танцює, а гумор зведений до мінімуму.
Сценаристи малюють трагічний образ капітана Флінта, британського морського офіцера-втікача, який мріє створити вільну республіку на карибських островах.
Ми побачимо, як Флінт познайомиться з молодим авантюристом Джоном Сільвером. Їхня дружба пройде через багато випробувань, під час яких Сільвер не тільки втратить ногу, а й перетвориться з досвідченого інтригана на ватажка головорізів. У той час, як Флінт залишиться романтиком, який вирішить кинути виклик Британській імперії зі жменькою однодумців на кількох кораблях.
Чорні вітрила — рідкісний приклад того, як серіал може з кожним сезоном ставати все кращим і кращим. Четвертий сезон — найсильніший, а відкрита кінцівка — чудова (хоча чи відкрита вона — питання, яке багато в чому залежить від уважності глядача).
Тут багато насильства і оголення, але все це має радше художній, ніж просто провокаційний характер.
Мені здається, про Чорні вітрила мало говорили, навіть коли серіал ще йшов. А зараз про нього взагалі незаслужено забули.