10 найкращих фільмів 2022 року, які потрібно обов’язково подивитися

Варяг

The Northman

Фільм нещадно провалився в прокаті, і багато хто записує його в головні провали року.

Я ж вважаю, що цей фільм є своєрідною кінематографічною подією. Я отримав масу насолоди від перегляду Варяга вперше і, мабуть, не менше під час повторного перегляду через кілька місяців.

Потрібно розуміти, що це кіно не для всіх. Це не «бойовичок про вікінгів», а справжня авторська робота. Роберт Еггерс зняв Відьму і Маяк, заслуживши повагу справжніх кіноманів. Варяг показав, що Еггерс справді став режисером-зіркою. У цьому суто авторському фільмі знялися Ніколь Кідман, Ітан Хоук, Віллем Дефо і Бйорк, не рахуючи Ані Тейлор-Джой (яку сам Еггерс і зробив висхідною зіркою за допомогою Відьми) та Александра Скарсгарда.

Варяг — епічна історія про помсту, заснована на скандинавських легендах про принца Амлета. Саме цю історію Шекспір взяв за основу для свого Гамлета, змінивши місце дії та загальний антураж.

Еггерс створює справжній феєричний світ, у якому реальність європейського середньовіччя нерозривно пов'язана зі скандинавською міфологією. Реальність та міфи у Варязі поєднані настільки природно, що це навіть не викликає особливих запитань.

Фільм неймовірно красивий, але шалено жорстокий. Деякі сцени буквально зачаровують, а деякі викликають огиду. Акторські роботи просто незрівнянні. Скарсгард у деяких сценах викладається настільки, що за нього стає буквально страшно. У Ніколь Кідман тут роль другого плану, яка, як на мене, стала однією з найяскравіших у її довгій і плідній кар'єрі.

Епічний і абсолютно шалений фінал Варяга буквально збиває з ніг. Режисер нещадно розправляється з надіями та прогнозами глядача, буквально з головою занурюючи його у феєричну «інопланетну» логіку скандинавської міфології.

Фільм не варто дивитися, якщо ви не готові докладати зусиль для отримання нових емоцій, тут вам нічого на блюдечку не принесуть. Шанувальникам Marvel роботи Еггерса навряд чи подобаються.

Але якщо ви любите пробувати щось нове, пропускати цей фільм не варто.

Варяг — це екзотична страва з гострим і незвичайним присмаком. Навіть якщо фільм вам більше не сподобається, ніж сподобається, забути ви його зможете не скоро.

На Західному фронті без змін

All Quiet on the Western Front

Німецька екранізація культового роману Ремарка. Сюжет переказу, сподіваюся, не потребує. Хочеться вірити, що цю приголомшливу книгу читали всі освічені люди.

Нарешті книга дочекалася екранізації. І зроблено її настільки добротно і з такою любов'ю до літературного першоджерела, що фільм вже за замовчуванням має стати класикою.

Але навіть якщо ви не читали Ремарка, фільм На Західному фронті без змін справить враження. Це, можливо, найпотужніший фільм про війну, що виходив останні десятиліття. Якщо не більше. Неймовірний жах і відчуття повзучої безвиході на екрані ми можемо зрозуміти, як ніхто інший сьогодні через війну, яка йде зараз у нас.

Цей фільм — нова класика. Дивитися треба обов'язково.

Жити

Living

За бажання фільм можна коротко описати, як історію про літнього держслужбовця, який багато років не може змиритися зі смертю дружини. Коли він дізнається, що й сам смертельно хворий, він намагається провести решту життя якомога насичніше. І нарешті зрозуміти, у чому ж був сенс життя.

Британський режисер Олівер Херманус звалив на себе майже непосильне завдання зробити ремейк легендарного фільму Жити, який японський режисер Акіра Куросава зняв у 1952 році за романом нобелівського лауреата Кадзуо Ісігуро.

Повільний чорно-білий фільм, та ще й у японському сеттингу, сьогодні переглядати ніхто, окрім затятих кіноманів, не буде. А приголомшлива філософська притча Ісігуро тим часом не застаріла і сьогодні.

Фільм 2022 року відверто вдався. І не применшуючи заслуг талановитого режисера, не можна не відзначити, що фільм став бенефісом чудового актора Білла Найї.

Топ Ган: Меверік

Top Gun: Maverick

Ось і єдиний справжній блокбастер у моєму рейтингу. Не те, щоб я був великим фанатом Тома Круза, але з цим фільмом він поцілив у яблучко.

Перший Топ Ган 1986 року став для голлівудського мейнстриму чимось на кшталт наріжного каменя. Талановитий британський режисер Тоні Скотт використав новаторські прийоми зйомки та монтажу, створив яскраву та соковиту картинку, доповнив її динамічним саундтреком. А заразом і показав, що за певної дози пафосу надто глибоке опрацювання персонажів навіть заважає.

Майже через 40 років сіквел легендарного фільму робили вже без Скотта (його немає з нами вже понад 10 років). Однак Том Круз і режисер Джозеф Косінскі зробили все для того, щоб Меверік відчувався як фільм, знятий Тоні Скоттом.

Меверік — це максимальна протилежність марвелівським коміксам про супер-пупер героїв в обтислих вбраннях і казочкам Джеймса Кемерона про квітчастих тубільців. І актуального голлівудського порядку денного тут немає взагалі.

Меверік — це фільм, ніби перенесений у 2022 рік на машині часу прямісінько з 1980-х. Суворі хлопці долають власні страхи та розвивають характер (а заразом і прокачують бойові скіли) без зайвих соплів і політичних заяв. Навіть противник, з яким борються американські пілоти, так і залишається «противником» (країну-ворога жодного разу не озвучено).

Для найкращих у світі пілотів головний ворог — усередині. Перемогти треба страх, невпевненість, сумніви. І тоді буде переможено і зовнішнього ворога. А ще тут багато часу приділяється пошукам себе, усвідомленню необхідності жертвувати собою заради спільної справи.

Меверік — жодного разу не шедевр світового кіно. Але це — міцний зразок того самого Голлівуду, який, здавалося, вже безповоротно втрачено.

Але парадокс. У той час, як більша частина Голлівуду все ще зайнята просуванням ліберальних ідей, саме літачки Тома Круза зібрали неймовірну купу грошей. Можливо, люди втомилися від окозамилювання і хочуть просто міцне та душевне кіно? Нехай і просте, але щире.

Тар

Tar

Після тривалого творчого мовчання режисер Тодд Філд повернувся до нас із чудовим фільмом Тар. Героїня — симфонічний режисер, вкрай складна людина, сильна та незалежна жінка, лесбійка, мати прийомної дочки. Багатогранний образ втілює Кейт Бланшетт, і це одна з найкращих ролей у її кар'єрі.

Тар — це не просто історія про непросту людину. Філд спробував ухопити цей «дух часу» (фемінізм, гендерна рівність, культура скасування, рух #MeToo) та пов'язані з ним конфлікти і протиріччя.

Він створює образ жінки, яка доводить емансипацію до фактично абсурдного абсолюту, використовуючи свою владу для того, щоб іти до кінця, навіть якщо вона не має рації.

Банші Інешерина

The Banshees Of Inisherin

Ці люди колись зробили культовий фільм Залягти на дно в Брюгге. Режисер Мартін Макдонах прославився ще й гучним Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі. А Колін Фаррелл і Брендон Глісон взагалі реклами не потребують. Яскраві та харизматичні актори.

Фільм дивиться на одному диханні. Навіть розповідати про нього нічого не хочеться. Якщо Залягти на дно… подобається, дивіться сміливо. Цей фільм стане такою ж класикою.

Кохання за викликом (Щасти тобі, Лео Гранде)

Good Luck To You, Leo Grande

Жила жінка на ім'я Ненсі Стоукс. Вона була зразковою дружиною і все життя пропрацювала вчителькою, але після смерті чоловіка та виходу на пенсію вона відчуває розчарування і вирішує отримати те, чого в неї ніколи не було. А саме — оргазм.

Вона орендує номер у готелі та наймає молодого чоловіка-повію.

Так, це ніби комедія, але не зовсім. Загалом фільм виявляється серйозним дослідженням на тему сексуальності, яка не знає меж і віку. Навіть якщо ви все життя не ладите зі своїм тілом і вже безповоротно поставили хрест на сексуальному житті, не все ще втрачено. І навіть літня жінка, яка давно вважала, що оргазми — тільки для молодих і струнких дівчат на екрані — може відкрити в собі небачені глибини чутливості.

Фільм чудово поставлений за міцним сценарієм, але все ж таки зобов'язаний своєю чарівністю насамперед чудовій актрисі Еммі Томпсон.

Вавилон

Babylon

Вавилон — один із тих фільмів, які марно описувати або намагатися переказати.

Демієн Шазелл — один із найталановитіших режисерів сучасного Голлівуду. І те, що саме він поставив Вавилон — епічну пафосну оду, але абсолютно порожньому всередині Голлівуду 1920-х — дуже іронічно.

Натепер, за оцінками глядачів, Вавилон — найслабший фільм Шазелла, але особисто мені він здається найсильнішою його роботою, не беручи до уваги, мабуть, Одержимість. І це вже точно масштабніше кінематографічне досягнення, ніж обласканий глядачами та критиками Ла Ла Ленд.

Приємно бачити, як Марго Роббі перетворюється на справді Велику актрису (хіба що постійні касові провали можуть перешкодити її світлому майбутньому). І Бред Пітт теж порадував.

Після Янга

After Yang

Недалеке майбутнє. Люди повсюдно використовують штучний інтелект і синтетичних людей. Одного дня батько сімейства знаходить свого синтета в неробочому стані. І стикається з несподіваною проблемою — молодша дочка розвинула в собі дивний емоційний зв'язок із «техносапієнсом», який пішов. І тепер батько має зрозуміти, чим насправді живе його дочка і як налагодити з нею стосунки.

Чудовий фільм, ніби створений за каноном класиків «гуманної» фантастики (Азімов, Бредбері, Шеклі, Саймак). У головній ролі Колін Фарелл, кар'єра якого останнім часом знову йде на зліт. І це чудово — це гарний актор, який вміє вибирати собі гідні ролі.

Кімі

Kimi

Знаменитий режисер Стівен Содерберг встиг зняти і авторське кіно (Секс, брехня та відео, наприклад, прекрасний фільм), і натуральний мейнстрім (трилогія про друзів Оушена).

Його свіжий фільм Кімі є прикладом мінімалістичного підходу при досить масштабній і серйозній історії.

Головна героїня — технар, що страждає на агорафобію. За допомогою віртуального помічника вона випадково знаходить свідчення жахливого злочину. Фільм поступово стає схожим на дивну дитину, яка могла б вийти в результаті шлюбного союзу легендарного трилера. Розмова Френсіса Форда (тільки градус комедії, м'яко кажучи, менший).

У головній ролі — Зої Кравіц. Її якось не заведено вважати гарною актрисою, але насправді у Кімі її роль дуже вдалася.