Корисне почуття. Як навчитися плекати в собі надію

На противагу Біллу, клієнт, якого ми назвемо Роберт, втратив роботу, коли його компанія злилася з іншою, і в нього виник конфлікт із новим керівництвом щодо посадових обов’язків. П’ятдесятирічний Роберт прийшов на прийом одягненим для співбесіди, злий і напружений, але сповнений рішучості якомога швидше знайти нову роботу. Того дня він домовився пообідати з колишнім колегою і планував зв’язатися з рекрутерами у своїй галузі. Роберт пояснював свій нинішній безробітний стан конкретною ситуацією, а саме розбіжностями з останнім роботодавцем, а не глобальною проблемою «ніхто не наймає працівників старшого віку», як вважав Білл.

Поговоріть із собою так, як якщо б ви піклувалися про близького друга

Роберт поводився як людина, що плекає надію: призначав зустрічі, одягався так, щоб справити гарне враження, і активно налагоджував контакти. Як ви думаєте, коли ви засмучені невдачею або провалом, яка реакція з більшою ймовірністю призведе до успіху? Чи варто, подібно до Білла, вважати, що невдача в чомусь одному поширюється на всі сфери життя, чи краще, як Роберт, виходити з того, що ви здатні знайти рішення конкретної проблеми?

Психологи виявили, що якщо ви будете плекати надію, як це робить Роберт, то зможете обміркувати ширший спектр рішень. Ви робитимете дії, які підвищать імовірність успіху. Навіть якщо ви від природи схильні до песимізму, як Білл, ви можете навчитися плекати в собі надію й оптимізм і пожинати їхні численні плоди.

Автори дослідження, опублікованого в International Journal of Psychophysiology, виявили, що в оптимістично налаштованих людей швидше, ніж у песимістів, знижується рівень кортизолу після пережитого стресу. Оптимізм або сповненість надією діють як фізіологічний амортизатор стресу і допомагають швидше відновитися.

Як плекати в собі надію

Щоб сформувати оптимістичніше та здоровіше мислення, спробуйте скористатися цими способами плекання надії:

Не узагальнюйте. Визначайте свою проблему як конкретну і вимірювану, а не загальну, не глобальну. Наприклад, «мені потрібно заробляти на 300 доларів на місяць більше, щоб оплачувати рахунки і відкладати гроші», а не «я жебрак». Коли ви визначаєте проблему як конкретну і вимірну, у вас з’являється надія на те, що вдасться знайти рішення. Загальні, розмиті заяви в дусі «я жебрак» можуть викликати відчуття пригніченості. Чітко сформулювавши проблему, ви почуватиметеся менш розгубленими, безпорадними та стривоженими.

Спробуйте щось нове. Надію породжують дії. Намагаючись зробити щось нове, ви активуєте нейронні ланцюжки, які прискорюють процес навчання і переводять вашу психіку зі стану безнадійності в діяльний стан. Якщо ви продовжуватимете робити одне й те саме, то, найімовірніше, так і застрягнете в тій самій ситуації. Пробуючи щось нове, можна розглянути й обміркувати свою проблему з іншого погляду. Наприклад, якщо ви зазвичай намагаєтеся впоратися зі знервованістю під час публічних виступів за допомогою глибокого дихання, розслаблення і старанної підготовки, але при цьому все одно почуваєтеся пригніченими, спробуйте додати щось нове і незвичне. Наприклад, позайматися спортом вранці в день виступу. Фізичні вправи допоможуть зняти напругу і відчути себе більш упевнено та розслаблено.

Просіть про допомогу. Іноді ми можемо впадати у відчай, почуваючись так, наче залишилися сам на сам із проблемою, і не бачачи можливості розв’язати її самостійно. Приховуючи проблеми і не шкодуючи себе, ви можете себе виснажити і загнати в глухий кут. Зверніться по пораду чи допомогу до надійного друга, професійного психотерапевта чи експерта. Ви відчуєте себе менш самотніми в боротьбі зі своєю проблемою. Можливо, у вас навіть з’являться нові ідеї, які допоможуть її вирішити. Наприклад, майже ніхто з тих, хто занепокоєний фінансовими питаннями, не звертається по допомогу до професійного консультанта — а це могло б дати надію на подолання фінансових труднощів.

Втішайте себе. Самокритика може викликати відчуття пригніченості. Втішаючи і підбадьорюючи себе, ви зможете вселити в себе більше надії. Спробуйте поговорити з собою так, як якщо б ви піклувалися про близького друга. Замініть самокритику реалістичними, обнадійливими твердженнями, наприклад: «Я можу з цим впоратися. Я можу придумати, як вирішити цю проблему. Я можу навчитися заспокоюватися і розслаблятися. Я можу попросити про допомогу». Використовуйте співчутливі фрази: «Нехай у мене все буде добре, нехай моє життя налагодиться», — щоб заспокоїти свій розум.

Надія корисна для здоров’я

Цинізм і ворожість стають дедалі поширенішими. Глибока недовіра до інших людей, до державних структур, до жителів інших країн виводить нас із рівноваги та гасить здорову надію. Це може призвести до відмови від кооперативної поведінки та огрубіння нашої культури.

Навчившись плекати в собі надію, ви зможете поліпшити своє психічне і фізичне здоров’я та благополуччя. Зміцнюючи надію, ми зміцнюємо фундамент своєї життєстійкості. Люди з вищим рівнем надії незмінно домагаються більших успіхів у навчанні та спорті, у них міцніше фізичне і психічне здоров’я, і навіть психотерапія в їхньому випадку виявляється ефективнішою.

Легко стати цинічним, підозрілим і песимістичним, коли подібні настрої панують навколо. Однак кожен із нас може вплинути на загальну культуру своєю позицією та поведінкою.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Джини Сіммонс Шнайдер. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут