«Дуже болісний відкат». Літераторка Кузнєцова — про те, які роки були найтяжчими для існування української мови
Тотальна русифікація 1960−1980-х років завдала істотної шкоди українській мові, утім, морально значно тяжче її носіям було на межі тисячоліть, у вже незалежній Україні. Таку думку в інтерв'ю Video NV висловила письменниця Євгенія Кузнєцова.
Наприкінці 1990-х українська мова була державною, її захищали закони, але домінувала російська, як і за часів СРСР, нагадала вона.
«Якщо взяти кінець русифікації, 1960-ті, а скоріше 1970-ті, 1980-ті, мабуть, все-таки українська тоді була набагато більш притиснута, пригноблена, забита. Але чому я сказала про 1990-ті й початок 2000-х? Тому що дуже було відчутно, який відбувся відкат, дуже болісний і дуже неприємний. Іще начебто була Червона рута, були передачі на телебаченні. Начебто так воно почало підніматися, і українська навіть стала мовою культури, мовою телебачення. І тут це все загнобилося дуже масованою атакою усього російського», — сказала авторка популярних прозових творів.
Саме тоді, за її словами, Росія фактично скупила інформаційний простір України і контролювала його.
«У мене було відчуття якоїсь безнадії, що ми із російського культурного простору, із російського культурного продукту ніколи не вирвемося. Тому що вони беруть найкращі українські голоси, найкращі українські таланти приманюють, когось дуже великими грошима. Виходить все одно, що тут наші якісь регіональні конкурси, а для того, щоб реально зробити кар'єру, ти їдеш в Росію», — переповіла вона свої тодішні переживання.
Кузнєцова не схильна покладати всю провину на Україну — це, каже вона, була свідома інформаційна політика Росії. Але певною мірою переважання російської мови в інфопросторі спостерігалося аж до лютого 2022-го.
«Навіть до повномасштабного вторгнення, як тільки йшлося про великі гроші, так зразу контент ставав російськомовним. Згадаймо, не знаю, Форбс, згадаймо глянець, будь-яку ділову літературу. Про культурні гуртки — нехай, ми можемо говорити українською, концерти і поетичні читання хай будуть українською. Але як тільки йдеться про реальні справи — от там ми зразу переходимо на російську. І саме це змінилося в останні два роки», — зауважила письменниця.
