Що робити з місцями, де гинули люди? Архітектор-урбаніст — про Україну після війни і те, як піднімали й відбудовували Німеччину
Архітектор Юліан Чаплінський — про європейський досвід відбудови великих міст і фактори, що допоможуть після війни втримати й повернути українців у ті населені пункти, що зазнали значних руйнувань.
Російська війна спричиняє масштабні руйнування в українських містах. На відновлення країни знадобиться від $500 млрд до $900 млрд, оцінюють у міністерстві економіки. А в Євросоюзі вже пообіцяли створити спеціальний інструмент, що забезпечить Україні 50 млрд євро підтримки протягом 2024−2027 років на відновлення та модернізацію.
Втім для успішної відбудови українським містам потрібні не просто гроші, а далекоглядна стратегія, переконаний урбаніст Юліан Чаплінський, який у 2015−2019 роках працював головним архітектором Львова. Отже завданням влади має бути не забезпечити людей квартирами, а створити перспективи, підтримати приватні ініціативи й залучити містян до розвитку власних мікрогромад, говорить він NV. І пропонує вчитися на іноземному досвіді.
— Ви давно співпрацюєте з німецькими колегами у проєктах з містобудування в Україні. Який досвід східнонімецьких міст, що пережили спочатку війну, а потім розділення країни й кризу із відтоком населення після обʼєднання Німеччини, може бути найбільш актуальним для України нині?
— Перше, в чому я бачу схожість ситуації, це міграція. Другий момент — Східна Німеччина була дуже бідною. Там правили комуністи, соціалісти, був червоний терор, Штазі. Вони були на економічному дні.
Україна в 1990 році здобула незалежність, а в Німеччині в 1989-му впала Берлінська стіна, після чого ще кілька років тривала трансформація, бо це було несподівано як для Західної Німеччини, так і для Східної. І, фактично, їхній рівень життя можна прирівняти до нашого — вони стартували з 1990-го року, як і ми.
