Час прокидатися. Як вимкнути автопілот у своєму житті

6 серпня 2019, 20:43

Живучи за трафаретом, ми пропускаємо щасливі миті, не належимо собі і, найголовніше, перестаємо бути собою

Кожного ранку ми прокидаємося в один і той же час, чистимо зуби, снідаємо або ж просто п'ємо каву, вдягаємося і їдемо на роботу, на якій виконуємо одні і ті ж задачі, які вже дійшли до автоматизму. Після роботи швидко додому або ж до спортзалу чи іноді на зустріч з друзями. Інколи ми їдемо у відпустку, і все відбувається дуже швидко — ми не помічаємо багатьох речей і не можемо повноцінно насолодитися нашою подорожжю. Якщо через три місяці запитати про подробиці поїздки, буде дуже важко згадати всі ті місця, які ми відвідали, не дивлячись на той факт, що вони нам дуже сподобалися.

Відео дня

Ми насправді не помічаємо прості речі, наприклад, дорогою на роботу чи додому. Якщо в нас запитати, що ми бачили поки їхали, ми не зможемо чітко описати, тому що, як правило, просто їдемо з пункту, А в пункт Б і не пам’ятаємо нашої «мандрівки». Але прикрість у тому, що таке з нами відбувається кожного прожитого дня. Це називається життям на автопілоті.

Автопілот панує в нашому житті за замовчуванням

Ми схильні робити все за трафаретом, так як ми звикли, тому автопілот панує в нашому житті за замовчуванням. І так відбувається день за днем, рік за роком у мільйонів людей в усьому світі. Звичайно це круто, тому що ми не напружуємо наш мозок і робимо все те, що робили раніше і що нам добре відоме. Але погана новина в тому, що живучи таким життям, ми пропускаємо щасливі миті та моменти, не належимо собі і, найголовніше, втрачаємо себе і перестаємо бути собою. Ми вже більше не спроможні насолоджуватися життям, ми перебуваємо наче в сплячці. А якщо ми живемо на автопілоті, то нами рулить наша підсвідомість, ми стаємо пасивними, відстороненими, схильними до роздратування, негативних реакцій та емоцій, і нервозність стає нашим другом.

Я вперше серйозно задумалась над цим феноменом два роки тому, коли зрозуміла, що попри цікаві подорожі в моєму житті, через рік пам’ятаю лише деякі деталі і не можу згадати назви всіх музеїв і палаців, які відвідала. На роботі все монотонно день за днем, навіть каву з дівчатами в перервах ми пили за розкладом і обговорювали одні і ті ж теми. П’ять днів на тиждень я працюю в офісі за містом, відірвана від цивілізації, і після роботи не завжди могла змусити себе кудись піти, бо начебто втомилася — отже, багато речей довгі роки відкладала на потім. Відвідуючи спортзал, завжди виконувала одні і ті ж вправи, а в голові лунали думки: «повернутися додому, піти в магазин, зустрітися с друзями… Господи, а чи вимкнула я праску — так, наче вимкнула — а що на роботі на наступному тижні? — провести тендер — знову зустрічатися з купою агентств — написати план по двом виставкам, не забути підготувати все для заходу для проектувальників — аххх, а чи відправила я Ані текст для запрошення? — треба не забути зателефонувати мамі і написати сестрі - а що приготувати — пиріг був минулого тижня, може просто запекти рибу…» І так постійно, не лише в спортзалі - в голові купа думок і не було віддачі тому ділу, яким займалася в даний конкретний момент.

В офісі вікна мого кабінету виходять на трасу — тому постійно шумно і багато пилу. Одного дня мені стало моторошно, наче щось дуже сильно вдарило по голові: «Ти сидиш у сірому офісі за Києвом, а життя проходить повз тебе, як пролітають ті машини на трасі». Ці слова багато тижнів не йшли у мене з голови. Мені почало здаватися, наче хтось інший живе моїм життям, а я лише відсторонений глядач. Мені здалося, що я сплю і все це не про мене, бо в мене ж яскраве життя, чи не так… Я зрозуміла, що більше так не можу і не хочу, треба щось дійсно змінювати — я ж доросла розумна людина, невже я не зможу це владнати?

Протилежністю життю на автопілоті є свідоме життя, тобто час коли ми «прокидаємося», стаємо пробудженими. В такому випадку ми живемо в гармонії з собою та навколишнім світом, ми творимо, бачимо можливості, зустрічаємо нових людей, для нас відчиняються нові двері, ми несемо позитив в цей світ та просто насолоджуємося життям і нам здається, що кожна мить має значення і сповнює нас енергією. На перший погляд здається — що тут складного, просто жити усвідомлено, от і все… Але для того, щоб прокинутися, треба розслабитися та змінити себе, свої звички та ставлення, робити те, що ніколи раніше не робили, приймати рішення, які раніше ніколи не приймали, віднайти своє «Я», свою внутрішню дитину, яка дійсно знає багато та вміє багато, яка щедра на таланти та дари. А для всього цього треба вийти із зони комфорту та щодня працювати над собою.

Я почала активно досліджувати цю тему — читати книжки та статті, відвідувати майстер-класи та семінари, спілкуватися з іншими людьми, які вже зробили багато чого аби змінити себе і своє життя. Після зустрічі з видатним нейробіологом Джо Діспензою я потроху почала прокидатися. Я почула від нього все те, що бентежило мене і про що постійно думала. Я зрозуміла, що все реально залежить від мене, і не дивлячись на те, що на той час вже багато працювала над собою, відчула, що треба try harder. Найголовніший меседж, який я винесла з тієї зустрічі - постійно все робити по-новому, не повторюватися, робити те, що ніколи не робила, задля того, щоб сформувати нові нейронні зв’язки і, тим самим, нові думки, нові емоції і нове яскраве життя.

Я вивела для себе базові правила, яких потрібно дотримуватися обов’язково, щоб жити тут і зараз, бути усвідомленою, помічати деталі, отримувати задоволення від усього, що роблю.

1) Дихання

В дитинстві ми всі дихаємо спокійно та глибоко, наче нікуди не поспішаємо. В дорослому житті ми постійно кудись поспішаємо, у нас з’являється багато стресу, наше дихання пришвидшується, і ось одного дня ми вже дихаємо дуже-дуже поверхово, навіть не розуміючи цього факту.

Під час глибокого дихання ми зберігаємо нашу енергію та долаємо стрес, переключаємо себе з негативу на позитив. Правильне дихання є найкращим шляхом до прощання з автопілотом, оскільки ми начебто все уповільнюємо і у нас з’являється ясність. Саме тому так важливо виконувати дихальні вправи щодня і кожного разу посміхатися та робити три глибокі вдихи перед важливими дзвінками, розмовами і зустрічами, а також в ситуації стресу та негативу -- щоб переключитися, вповільнити роботу мозку і зрозуміти, що насправді нічого не трапилось і все можна вирішити.

2) Медитація

Ми живемо в світі, переповненому інформацією — важливою і не досить, позитивною і негативною. Ми постійно поспішаємо, адже боїмося втратити шанс, щось не встигнути, і таким чином ми постійно сфокусовані на зовнішньому світі. Ми забуваємо про наш внутрішній світ, про себе — хто ми є, що ми любимо і навіщо ми тут. Саме медитація допоможе нам віднайти рівновагу, збалансувати себе та розкрити свої таланти. Зануртеся у свій власний внутрішній світ і ви побачите який він яскравий та наповнений позитивними емоціями, любов’ю і радістю.

3) Спорт

Коли у нас сидяча робота і ми не займаємося спортом, нами владарює автопілот, бо при таких обставинах наша підсвідомість відчуває себе пречудово. Отже для того, щоб прокинутися, потрібно рухатися та активно займатися спортом: біг, плавання, серфінг, велоспорт, що завгодно що підходить саме вам.

4) Їжа

Ми те, що ми їмо — і це дійсно правда. Потрібно їсти лише коли ми голодні і не переїдати: якщо ми їмо багато чи переїдаємо, вмикається наш ворог автопілот, і ми знову не належимо собі. Їжте поживну та корисну їжу, ніяких фаст-фудів та жирної їжі. Дуже важливо споживати багато фруктів та овочів, які заряджають нас енергією та очищують. Також рекомендують відмовитися від кави, солодощів і алкоголю, або хоча б зменшити кількість їх споживання.

Це фундаментальні речі, без яких неможливо вимкнути автопілот — але звичайно їх набагато більше, і у кожного вони можуть бути свої. Тож не відкладайте життя на потім, живіть сьогодні і не чекайте, коли наступить завтра — завтра вже тут і зараз.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X