Якщо у нас із вами є щось спільне, ви теж витрачаєте дуже багато часу на роздуми, роздуми і спроби все осмислити. Дехто називає це «пережовуванням», я називаю це марною тратою часу.

Це проблема мислителів: свідомих, розважливих і обачних людей. Але насправді ви зовсім не розважливі.

Насправді ви руйнуєте своє життя.

Ви постійно роздумуєте про майбутнє, про минуле або навіть про те, що не має значення.

— Що такий-то думає про мене?

— Чому він мені це сказав? Що він має на увазі?

— Ви бачили, що вона зробила?

— Чому мій бос не дивиться на мене на нарадах?

— Що зі мною не так? Мені хочеться весь день пролежати в ліжку.

— Усі в цьому ресторані дивляться на мене.

— Я недостатньо хороший.

Ви подумки створюєте цілі фільми, які настільки далекі від реальності, що ви і самі втрачаєте з нею зв’язок.

Усе ваше життя проходить просто перед вашим носом. А ви так зайняті роздумами про все на світі, що не усвідомлюєте цього.

Я говорю з власного досвіду людини, вічно зануреної в надмірні роздуми. Але є спосіб упоратися з цим голосом у голові.