Напередодні весняного авітамінозу. Що потрібно знати про те, як працює імунітет
Почнемо з абетки та основ
Невблаганно наближається час «тотального весняного авітамінозу» і «падіння імунітету». Руки самі тягнуться випити не одну, а дві капсули вітаміну D, закусити Омегою, і в шипшиновий чай з лимоном додатково натрусити потовчений вітамін С. Тому планую написати декілька текстів «про імунітет», поки весняне сонечко не відволіче мене від компьютера.
Почнемо з абетки та основ.
Імунітет — це не проста банальна здатність організму пручатися інфекціям, це ще й унікальність будови кожної клітини нашого тіла, це специфічність кожної реакції, це здатність знаходити клітини-мутанти та знешкоджувати їх, це навіть спроможність перемогти рак в зародку, особливо коли ніхто не заважає й нічого не підсилює.
Знову ж таки, якщо вірити людям, що цікавляться темою і досліджують імунні реакції (а вони точно прочитали трохи більше, ніж статті Голубовської про шкідливість вакцин), то імунітет у нас не один, а як Янус, має два обличчя. Обидва захищають, але використовують для цього різні методи, плавзасоби та індивідуальні аптечки.
Перший — вроджений імунітет.
Це така система первинного реагування, яка за замовченням працює в кожній клітині нашого організму. Вона прийшла до нас ще з часів, коли планета вирувала вулканами й була населена одноклітинними організмами. А ці одноклітинні — дуже енергозберігаючи тварюки. У них рот і дупа — це один орган, дихальна, травна, нервова та, звичайно, імунна системи розміщені одразу всюди та працюють одночасно. Нам поки не відомо, чи є у них оргазм перед діленням навпіл, але точно відомо, що кожна наша клітина у великому організмі під назвою «людина» має ті самі захисні механізми, що і прадавня одноклітинна істота. Завдяки вродженому імунітету клітини нашого тіла мають систему розпізнавання свій-чужий, мають бейдж належності до даного тіла, можуть упізнати традиційного ворога та навіть спробувати зупинити його.
Висновок: щоб ослабити вроджений імунітет, наприклад, в нозі, треба відрізати ногу. Немає ноги — немає вродженого імунітету в ній.
Імунітет — це не проста здатність організму пручатися інфекціям
Друге обличчя імунного захисту — це адаптивний або набутий імунітет. Це вже здобуток людства. Саме його і називають нашою «імунною системою» в старих підручниках з імунології. Чому в старих? Бо на сьогодні вже майже всі, хто трохи на цьому знається, говорять про комбіновану нейро-ендрокринно-імунну відповідь. Тобто не імунітетом єдиним.
Отже, імунна система має свої органи. Ці органи продукують і навчають клітини імунної системи, а клітини, своєю чергою, здатні виробляти спеціальні засоби захисту, елементи загального оповіщення, сканери будь-яких чипів, отруйні речовини й навіть розвідувальні БПЛА.
Запам’ятайте ланцюг: орган — клітина — речовина. Зараз ми по ньому спробуємо пробігтись на прикладі історії життя одного В-лімфоцита.
Орган: кістковий мозок.
Це колиска та джерело синтезу всіх клітин Адаптивного імунітету. Там, в глибинах кісткових балок, на гілках прадавнього дерева роду сидять мудрі та повільні стовбурові клітини-попередники. Вони не поспішаючи за певною генетичної програмою або внаслідок зовнішньої стимуляції (запалення, травма, крововтрата, надмірна інсоляція тощо) перетворюються на незрілі специфічні клітини.
Тобто в кістковому мозку стволова клітина-попередник починає шлях до світла і стає незрілим В-лімфоцитом, на кшталт В-лімфоцита-підлітка. На ньому, як на типовому підлітку, хаотично, але наполегливо, як вугри, активуються різноманітні гени та вмикаються рецептори. Ще в кістковому мозку В-лімфоцит-підліток проходить початкову школу життя, де його вчать палити та матюкатись, — ой! не так! — де його наполегливо вчать не нападати на своїх з-за рогу. Його знайомлять із власними клітинами різних органів і систем. Якщо, не дай Боже, він починає демонструвати агресію по відношенню до своїх клітин, красива вчителька з мікрорайону лупить його вказівкою по руках — не можна! Виховує тобто.
Після такої початкової школи життя В-лімфоцит, що підріс, виходить з кісткового мозку з перебинтованими руками та масою важливих навичок: він точно знає, хто свій, хто чужий. Він вміє розпізнати ворога й забинтованими руками зупинити танк на кордоні імунологічного бар'єра. Якщо організму, де виріс цей В-лімфоцит, пощастить, і навала бактерій на танках буде не масованою, то війна на рівні В-лімфоцита й закінчиться. Якщо ж танкова армія супротивника буде переважати числом та злістю, та ще й патрони вчасно не підвезуть, інфекція проникне всередину, за імунологічний бар'єр (за слиз і солянку кислоту в шлунку, в кров через слизову або шкіру тощо).
Ця картинка намальована виключно для того, щоб ви зрозуміли: основна функція В-лімфоцитів — створення первинних ліній захисту. Те, що пре на танку, — це антигени (все, що чуже та вороже для тіла, від трихомонади до вірусу Зіка, від меду скажених бджіл до амброзії в степу).
Клітина: В-лімфоцит
На початку скажу, що всі клітини адаптивної імунної системи — пілігрими, менестрелі, туристи, досвідчені перегонники та спецпризначенці. Вони вміють і люблять рухатися по нашому тілу, вони мчать на заклик військкомату, навіть без повісток ТЦК. Виходячи з кісткового мозку, В-лімфоцит рушає в специфічну мережу хостелів (лімфатичні вузли, скупчення лімфатичної тканини, лімфоїдна тканина бронхів, слизових, черевної порожнини) і там чекає, коли на горизонті з’являться ворожі танки.
Вже тут, в хостелі, В-лімфоцит остаточно отримує атестат зрілості й визначається з життєвими пріоритетами: залишитися вільним вовком-спецпризначенцем, чи осісти, оженитись із місцевою, слухати розповіді бойових і накопичувати в пам’яті знання про всіх ворогів, які хоч раз сіли у танк і наблизилися до кордону його ділянки. Якби цей текст писав прагматичний імунолог, а не романтичний гінеколог, попередня фраза прозвучала б наступним чином: на другій стадії імуногенезу в периферичних тканинах В-лімфоцит стає або клітиною «пам’яті» (запам’ятовує власників танків та найкращий спосіб боротьби з ними), або плазматичною клітиною, що виробляє імуноглобуліни (речовини на кшталт протитанкової міни) заданої специфічності.
В-лімфоцити, що вирішили залишитися спецпризначенцями, після першої битви з ворожими танками набувають особисте ім'я (позивний) та унікальний шеврон на форму. З цієї миті саме ці В-лімфоцити формують свій підрозділ, який вміє боротися з конкретним підрозділом ворожих танків.
Що в цьому хорошого? Наше тіло здатне згенерувати силу-силенну бригад спецпризначення без залучення ТЦК та законів про мобілізацію (від 10 в 6 ступеню до 10 в 9 ступеню)
Що в цьому поганого? Весь цей потужний захисний механізм не передається нащадкам, а знищується при смерті організму.
Речовина: імуноглобулін.
У випадку з В-лімфоцитом основною речовиною буде імуноглобулін. Це білки, які виробляє група спецпідрозділу В-лімфоцитів, ті самі протитанкові міни. На сьогодні, за формою, структурою та уражальній здатності описано декілька класів імуноглобулінів (Ig): A, M, G, E, D.
IgA — це дрібні білки, якими вщент заповнені всі наші слизові оболонки (порожнина рота та носа, піхва, кишківник). Вони є навіть в сльозах. Ці дрібні створіння першими кидаються під танки вірусів та бактерій, якщо ті атакують. І, до речі, в більшості випадків чудово з цим справляються, бо з ворожими танками ми зустрічаємось кожну хвилину, а хворіємо набагато рідше. Саме завдяки роботі цього імуноглобуліну 90% народонаселення планети Земля вірус папіломи людини навіть не помічає.
IgM — це найбільший білок з усіх. Він не проникає через плаценту і через грудне молоко. Чому це важливо знати? Тому що, коли вагітна жінка або мама, що годує грудьми, стикається з новою інфекцією, її В-лімфоцити починають виробляти протитанкові міни, але дитина їх не отримає. А от танки до дитини через маму прорватись можуть.
Основна функція цих імуноглобулінів — сидіти та чекати на зовнішній стороні клітин на новий вид танків. Якщо в крові людини визначаються IgM до якоїсь інфекції, то людина в цей момент хворіє, треба шукати симптоми та лікувати. Але увага! Мова іде про інфекції, які дають системну імунну відповідь. Скільки б ви не шукали IgM до трихомонади в крові, ви його там не знайдете, а трихомонаду в піхві знайдете, якщо пошукаєте.
IgG — це дрібний білок, що проникає через плаценту та в молоко і забезпечує дитині захист, якщо мама знову захворіє на інфекцію, якою вже хворіла. Ба більше — в цих білках занотований детальний сценарій боротьби саме з цією інфекцією саме цим організмом.
Найголовніше (підкреслено трьома червоними маркерами та однією лінією у вигляді кошенятка).
Наявність в результатах аналізу IgG до будь-якої інфекції, навіть до гепатиту та лихоманки Північного Нілу, не говорить про те, що саме зараз ви хворі й вас треба помістити в ізолятор. Це говорить про те, що ви вже перехворіли (або вакцинувались) і ваші спецпризначенці знайомі з цими загарбниками.
IgE — це невеликий білок, що виконує функцію боротьби з паразитами, які більше, ніж бактерії та віруси, і саме цей білок запускає алергічну реакцію. Якщо ви набрякли, задихаєтесь і вкрились червоними плямами, як божа корівка-інтроверт, то не треба здавати аналіз на алергію — її треба лікувати, вже. Аналіз покаже, що у вас високі титри IgE, або що по генотипу ви надто близько підійшли до божої корівки.
IgD — це мембранний рецептор зрілих лімфоцитів. Простіше кажучи, це такий чіп, що вшитий в оболонку зрілого лімфоцита, і через його активацію відбувається мобілізація В-лімфоцита на службу.
Фуф. По теорії поки все.
По практиці.
Якщо вам призначили здати аналізи на пошук інфекцій в процесі планування вагітності або вже під час вагітності, то перш ніж відкрити лист з лабораторії та побачити там страшне червоне слово «позитивний» в результаті — зупиніться. Зробіть два-три глибокі вдихи та видихи, зберіть рештки зляканої логіки, і перш ніж писати вночі вашому лікарю: «Допоможіть! До ранку не доживу! Де натерти спиртом? А від цього помирають?» — скористайтеся запропонованою мною шпаргалкою.
Шпаргалка
1) IgM негативний, IgG негативний — цієї інфекції, що ви шукали, у вас немає, не було або ви здали аналіз через 5 хвилин після можливого зараження. Якщо мова йде про інфекцію, від якої ви можете зробити щеплення (кір, краснуха, гепатит, вітряна віспа), саме час піти та зробити.
2) IgM позитивний, IgG негативний — вашому лікарю завдання пошукати симптоми гострої інфекції не вночі по фото, а вдень на прийомі. Якщо діагноз підтвердиться, то далі вже за індивідуальним планом діагностики та лікування.
3) IgM — позитивний, IgG — позитивний. Мова йде про повторне інфікування, або вже довгий інфекційний процес, як люблять казати експерти з форумів — хронічний. Можливо треба лікувати, але позитивна новина — під час вагітності у дитини багато шансів бути захищеною
4) IgM — негативний, IgG — позитивний. Вітаю вас, у вас найкращий аналіз. У майбутньої вагітної є захисники, й у дитини є шанс отримати необхідні протитанкові міни до найбільш небезпечних під час вагітності інфекцій.
Цей результат не треба лікувати (наголошую на цьому, бо так — лікують).
Про інші цікаві факти в ланцюжку орган-клітина-речовина поговоримо наступного разу.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
