Що мене збирає докупи?

1. Пес. Навіть якщо лежати пляцком і прикидатися Леніним без мавзолея, пес витягне їсти/гуляти/красти їжу/їхати в ліс, бо в неї свої плани на твоє життя.

2. Близькість перемоги. Навіть якщо це перемога над безладом у шафі. Що вже казати про перемогу над мордором або (оце вже складніше) над безладом у голові.

3. Дедлайни. Сумлінна я людина, чорт забирай. Пообіцяла — зроблю. Хай навіть в останню ніч. Найкраща муза — довбаний дедлайн.

Що ви робили для внутрішньої дитини сьогодні?

4. Їдло. Кажуть, доки точно знаєш, що хочеш з'їсти, із твоєю психікою все гаразд. Тому оці шпроти від мами з розмороженим зеленим горошком о першій ночі — це про міцну психіку.

5. Кохання. Якби не воно, не трималась би я на плаву. А так — у кінці тунелю світло є, отже крутись, те саме, що в ополонці (ой, не той фразеологізм, здається).

6. Діти. Те саме, що пес, але говорять. Живуть довше. Генетично ближчі. Ну і в школу ходять.

7. Внутрішня дитина. Те саме, що пункт 6, але на неї ми чомусь звикли забивати. Сирота при живих батьках. А ну, що ви робили для внутрішньої дитини сьогодні? Книжку їй читали? Грали в м’яча? Тістечко купили? Хвалили?

8. Творчість. Напряму залежить від внутрішньої дитини. Не потішили її — дуля вам, а не творчість.

Читайте також:

В'ячеслав Халанський

П’ять порад. Як зберегти психічне здоров’я під час війни

9. Природа, подорожі. Ну, принаймні думати про них мені ніхто не заборонить. Закінчиться війна, візьму дорогу людину і руки в ноги (бажано без пунктів 1 і 6).

10. Віра попри все. В неї входить весела злість. Коли злий — не страшно. А коли страшно — рухайся (от дідько, пропустила пункт про спорт).

11. Рух — вивільняє кортизол. Качає дупу.

12. Люди. Як-от мої читачі, студенти курсів і глядачі живих подій. Друге дихання — часто родом звідти.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут