Вирішальний момент. Як навчитися зберігати концентрацію
Усвідомивши, що заважає рухатися вперед, ви зможете це подолати
Перш ніж ви прочитаєте решту цього тексту, я хотів би запропонувати вам провести невеликий експеримент (хоча ні, прочитайте ще два абзаци, а потім переходьте до експерименту).
Відкрийте один із тих листів, які давно лежать у вас у поштовій скриньці, але вам не хочеться на них відповідати або діяти на їх підставі. Виберіть найскладніший із них. Спробуйте сісти, прочитати цей лист, а потім виконати необхідні дії та/або відповісти на нього.
При цьому зверніть увагу, чи не настає момент, коли вам хочеться просто втекти від цього листа? Що ви в цей момент відчуваєте?
Як правило, більшість із нас не усвідомлює цей момент пригніченості та тривоги. Він настає кілька разів протягом дня (можливо, десятки разів) і визначає наші дії, які ми робимо або не робимо. Але ми рідко його помічаємо і лише намагаємося позбутися його.
Саме цей момент руйнує нашу концентрацію. Саме через нього ми тягнемо час і ухиляємося. Саме він губить найкращі звички та наміри.
У цей момент виникає почуття, яке нам не хочеться відчувати. Ба більше, ми часто витрачаємо багато часу, намагаючись цього почуття уникнути. Воно здається нам занадто важким.
Саме через цей момент ми зволікаємо
Можливо, навіть наше життя частково вибудуване так, щоб нам не доводилося це почуття відчувати, — воно обертається навколо нього, точніше, навколо його уникнення. Наприклад, якщо це почуття охоплює вас, коли ви виступаєте перед групою, то, найімовірніше, ваше життя організовано так, щоб вам не доводилося ні перед ким виступати. Якщо це почуття виникає у вас під час спілкування з незнайомцями, то, можливо, ви ніколи в житті з ними не заговорюєте. Якщо ви відчуваєте це почуття, коли ділитеся плодами своєї творчості з іншими людьми, то, ймовірно, ви живете, не роблячи цього. Гадаю, ви вловили суть.
Усе це цілком нормально — вам не обов’язково змінювати своє життя. Але якщо вам хотілося б перестати уникати цього почуття, навчитися глибоко зосереджуватися і не ухилятися від тієї роботи, яка наповнена для вас найбільшим сенсом, — тоді читайте далі.
Головне — дозволити собі відчувати це почуття, коли б ви його не помітили. Якщо зможете робити це знову і знову, відпрацьовуючи навичку, то суттєво досягнете успіху в цьому і це почуття матиме вже набагато менше значення.
Отже, насамперед зверніть увагу, коли настає цей момент — коли що-небудь здається непосильним і з’являється бажання від цього втекти. Це почуття може бути спричинене складним або страшним завданням, майбутньою подією, зустріччю або поїздкою, важкою розмовою або неприємною людиною, електронним листом або повідомленням, яке вам не хочеться читати. Просто постарайтеся зловити момент, коли це відбувається.
Коли вам це вдасться, зробіть паузу. Просто посидьте кілька секунд і подихайте, глибоко й повільно. Дозвольте собі на хвилину заспокоїтися і пережити це почуття. Це означає приділити йому увагу і не відвертатися від нього, бодай декілька секунд.
Якщо воно надто сильне, встаньте і пройдіться. Струсіть його із себе. Відволікайтеся. А потім спробуйте ще раз, усього кілька миттєвостей. Можете повторити це два-три рази, якщо відчуваєте, що готові. Не варто занадто підганяти себе.
Якщо ви станете так тренуватися по кілька разів на день, у вас почне виходити набагато краще. Якщо робитимете це 10 разів на день, то прогрес виявиться ще більш стрімким. Незабаром ви зможете не відволікатися протягом 15 секунд, 30 секунд, хвилини. А потім і довше. Ви розвинете здатність витримувати цей момент.
І тоді все стане можливим.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Лео Бабаути. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
