Якщо ви думаєте, що у вас не вийде — ви праві. Якщо думаєте, що у вас вийде — ви праві. Сьогодні про те, як мозок робить прогнози та «передбачає» майбутнє.

Як мозок готується до майбутнього?

Незалежно від того, чи ми передчуваємо вихід довгоочікуваного серіалу, чи нервово очікуємо на результати аналізів, наш мозок постійно займається прогнозуванням і підготовкою до того, що нас чекає попереду — це явище називається антиципація.

Антиципація (або навичка передбачення) — це фундаментальний аспект людського пізнання, який дозволяє нам готуватися до майбутнього. У світі, який постійно змінюється, здатність «передбачати» майбутні події та тенденції стала більш важливою, ніж будь-коли.

Антиципація — це не просто пасивне очікування, це активний спосіб мислення, який дозволяє нам орієнтуватися в умовах невизначеності та приймати обґрунтовані рішення.

1. Нейронна основа антиципації

В основі антиципації лежить взаємодія між різними ділянками мозку.

Префронтальна кора, відповідальна за виконавчі функції, такі як прийняття рішень і планування, відіграє вирішальну роль у формуванні очікувань щодо майбутніх подій.

Мозку байдуже, яке завдання виконувати

Ця область взаємодіє з іншими ділянками мозку, зокрема амигдалою (пов’язана з емоційною обробкою) і гіпокампом (бере участь у формуванні пам’яті), щоб створити комплексне уявлення про те, на що ми очікуємо.

Наприклад, коли ми «передбачаємо» смачну ранкову каву в улюбленій кав’ярні, префронтальна кора активує спогади про минулі приємні кава-брейки, одночасно викликаючи почуття збудження через зв’язок з мигдалеподібним тілом.

2. Дофамін і прогнозування винагороди

Одним з ключових нейромедіаторів, який бере участь у передбаченні, є дофамін. Він відіграє центральну роль у прогнозуванні винагороди, сигналізуючи мозку про очікування позитивних результатів.

Коли ми очікуємо щось приємне або корисне, наприклад, позитивний зворотний зв’язок, рівень дофаміну підвищується в певних ділянках мозку. Цей сплеск дофаміну не лише мотивує нас прагнути отримати цю винагороду, але й посилює увагу та зосередженість на її досягненні.

Наприклад, подумайте про те, як ваша мотивація зростає, коли ви передчуваєте майбутній бонус на роботі, або що ось-ось закінчите задачу.

3. Роль невизначеності

Передчуття обумовлене не лише позитивними очікуваннями; воно також виникає в ситуаціях невизначеності. Коли ми стикаємося з неоднозначними або непередбачуваними обставинами, наш мозок активно намагається зменшити невизначеність, генеруючи прогнози. Цей процес допомагає нам адаптувати свою поведінку.

Наприклад, уявіть, що ви чекаєте на результати МРТ. Невизначеність спровокує підвищений рівень стресу, оскільки мозок намагається передбачити як позитивні, так і негативні можливості, емоційно готуючи вас до будь-якого потенційного результату.

Читайте також:

Тревіс Бредберрі

Будьте обережні. Як постійні скарги впливають на мозок

Антиципація використовує вроджене людське прагнення до контролю та визначеності. Вона дає нам відчуття безпеки й допомагає підготуватися до того, що чекає нас попереду.

Передбачаючи потенційні виклики або можливості, ми можемо проактивно планувати та вживати заходів, які підвищують наші шанси на успіх.

На що треба зважати?

Мозку важливо про всяк випадок передбачити перш за все можливі негативні наслідки — це механізм, за допомогою якого він готується до найгірших сценаріїв. Усвідомлюйте це, коли, думаючи про майбутні цілі, ловите себе на негативних сценаріях. Зупиняйте ці негативні думки й через аналіз мислення шукайте можливості для потенційних позитивних вирішень.

Мозку байдуже, яке завдання виконувати. Якщо ставити йому задачу «Чому не вийде?», він знайде відповідь. Якщо дати вказівку «Чому вийде?», він також знайде відповідь.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут