Ваша дитина кусається? Це можна пояснити

19 вересня 2019, 20:43

Дорослим важливо бути дбайливими й уважними, щоб допомогти дитині навчитися відстоювати свою територію у коректний спосіб

Одна з тем адаптації до садка (рідше — до школи) — кусання. Тема, судячи з кількості запитань, нагальна. Причин, чому дитина може кусатися, — безліч. Перерахую основні.

Відео дня

Звичайно, неприємно, коли вихователь в садочку розповідає про те, що наша дитина когось укусила. Звичайно, жахливо, коли ми бачимо укус у власної дитини. Кусання не є нормою. Але у нього є цілком з'ясовні причини. Важливо пам'ятати, що іноді кусаються виховані діти і в найбільш люблячих та інтелігентних батьків.

— Якщо в групі (в  родині) є діти, у яких мовлення добре розвинене, і дітки, які щойно опановують мовні навички, старший (або дитина, що найбільше «говорить») чинить  «вербальний» тиск, а молодший або той, хто перебуває в більш слабкій позиції, намагається урівноважити ситуацію тим же «каналом», буквально — «ротом». У відповідь на грубість, тиск, якщо дитина не може пояснити свої думки і потреби, якщо не може впоратися з емоціями — вона кусає того, кому не змогла протистояти.

Важливо дослідити причини напруження

Нам важливо: з'ясувати, в чому був тиск «потерпілого», що спровокувало напруження. Дитині, що кусає, намагаючись розпізнати його потребу, ми говоримо: «Ти хотів сказати про те, що?.. Можливо, ти розлютився, тому що... і вкусив?.. Кусатися і робити боляче нікому і ніколи не можна. Давай ми помастимо, погладимо руку, плече тощо. Йому боляче. І скажемо, що... (тут важливо промовити фразу, яка відповідає відчутій, вгаданій або обчисленій потребі дитини)».

— Дитина кусає, викликаючи на контакт. У деяких сім'ях покусування один одного — це прояв ніжності. Батьки від надміру почуттів покусують ніжно дитину. Маленька дитина не здатна проконтролювати силу свого впливу — і може від захвату, ніжності сильно вкусити свого друга або подругу.

Нам важливо: пам'ятати, що кожна наша дія закріплюється у дитини як норма поведінки. Якщо ми розуміємо, що це не прояв агресії — пропонуємо дитині спосіб по-іншому висловити почуття. Якщо для конкретної дитини це тілесний спосіб, привчаємо її спочатку ставити питання: чи можна тебе обійняти, поцілувати, взяти за руку і т. ін. До цієї дитини намагаємося частіше доторкнутися.

— Дитина захищає територію. Малюки, мов маленькі звірятка, використовують оборонну поведінку: шкірять зубки, гарчать, відстоюють свою територію.

Нам важливо: позначити і вкотре повторювати правила — ми не б'ємося, не кусаемся, нікому не завдаємо шкоди, не робимо боляче, чуже без дозволу не беремо. Ми маємо право себе захищати, говорити про те, що нам неприємно, просити про допомогу, коли самі не можемо впоратися. Вчимося говорити про те, чого хочемо. Дитина може кусатися, якщо не має іншого способу захистити свої межі. Дорослим важливо бути дбайливими й уважними, щоб допомогти їй навчитися відстоювати свою територію коректним способом.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Дитина кусається від перенапруження і перезбудження.

Нам важливо: пам'ятати, що з перезбудженням дитина справляється як може — хтось плаче, хтось бігає, хтось кричить, хтось б'ється, хтось кусається. Нам важлива уважність, щоб вчасно погратися з дітками в «стукалки зубами, мов від холоду», поплескати в долоні, потопатися, потримати ручки під водою, випити води, побавитися в ігри з поперемінним напруженням і розслабленням м'язів, потанцювати і т. ін.

— Дитина кусається про всяк випадок. Якщо дитина не відчуває себе безпечною, вона перебуває в стані постійної готовності реагувати на реальну або уявну загрозу. Вона постійно перебуває в оборонній позиції.

Нам важливо: в першу чергу створити для дитини безпечне середовище. Для дееотрих дітей в садочку занадто гамірно, активно, багатолюдно, немає можливості усамітнитися, душно, боязно відпроситися в туалет.

— Емоційні реакції дитини часто-густо  «нелінійні». Дитину могли образити старший або молодший брат чи сестра, міг покарати батько — при цьому своє напруження дитина може «повернути» випадковій людині, яка перебуватиме в більш слабкій позиції.

Нам важливо: пам'ятати. Після 4 років дитина точно знає, що кусатися — це щонайменше неприйнятно. Ми пам'ятаємо, що в цьому віці контролю над імпульсами ще немає. Але якщо такі прояви нерідкісні, нам важливо досліджувати причини напруження дитини.

Якщо ми помічаємо, що щелепи дитини стиснуті — даємо йому гризти яблука, сухарі, спостерігаємо за тим, наскільки взагалі він може розслабити м'язи, чи дозволяє він собі проявляти емоції.

Зі свого досвіду згадую, коли я мала справу з кількома дітками, що кусалися, щоб їх батьків викликали в садодок і їх швидше забрали додому.

Агресія може мати «органічні причини» — якщо поведінка дитини не корегується, важливо звернутися до фахівця.

Для профілактики — перевтілюємо дитину себе) в будь-яку тварину, весело гавкємо один на одного, гирчимо, нявкаємо, посміхаємось, вишкірюємось. А потім перетворюємося на людей — завершуємо будь-яку гру завжди з ролі людини.

Бавимося в ігри, в яких дитина могла б навчатися контролю, наприклад, «злісна і добра рука» («злісна» рука готова вдарити, напружена, «добра» — готова погладити, розслаблена). Перетворюємо дитину на крижинку (вона напружує м'язи), а потім пригріває сонечко, і крижинка тане.

Непродуктивно і не можна: бити дитину у відповідь на кусання, кусати у відповідь, закривати їй рота, кричати.

Доброго і безпечного дорослішання всім.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Долучайтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X