Романтика не вмирає. Вісім кращих пригодницьких фільмів усіх часів

Випадково вдалося натрапити на веселе відео про ранні пригоди Шерон Стоун, яку тривалий час вважали «тупою білявкою» й утримували на ролях третього плану.

Проривом для неї міг би стати другий фільм про Індіану Джонса — культовий взірець пригодницького кіно. Але Стівен Спілберг віддав перевагу на кастингу іншій актрисі (її звати Кейт Кепшоу, і згодом Спілберг з нею навіть одружився).

Потім у Стоун була фактично головна роль в іншому пригодницькому фільмі Копальні царя Соломона. Але фільм не дуже вдало показав себе в прокаті. Стоун так би і животіла на задвірках Голлівуду, якби Пол Верховен не взяв її у фільм Згадати все, а потім і в Основний інстинкт. Але це вже інша історія :)

Ролик про молоду Стоун (ох, і красуня ж) змусив мене згадати про призабутий нині жанр пригодницького кіно.

Колись це був чи не найбільш видовищний вид масштабних фільмів, але сьогодні студії остаточно перемкнулися на комікси, супергероїв і всю цю пафосну бодягу.

У цьому пості я хочу згадати найбільші пригодницькі фільми, які варто дивитися і переглядати всупереч таким собі марвелам і т. ін. :)

У пошуках втраченого ковчега

1981 рік

США

Режисер — Стівен Спілберг

Не можна не згадати трилогію про Індіану Джонса в переліку кращих пригодницьких фільмів. Так, я знаю, що є ще четвертий фільм 2008 року, але він такий кепський, що його навіть згадувати не варто.

А три перших фільми безмежно гарні, особливо третій. Але фільмом, який справив колосальний вплив на жанр, став все-таки найперший.

Індіана Джонс, професор археології, який кидає виклик нацистам у пошуках біблійного ковчега — це вічна класика. Динамічний сюжет, багато гумору, відмінні стрілялки (деякі сцени вражають і зараз — за часів епічних комікс-блокбастерів) і нескінченна харизма головних героїв — ось основні компоненти успіху.

Спілберг все-таки великий режисер-першовідкривач, до нього таких фільмів просто не було.

Харрісон Форд коментарів не потребує, за чарівністю й органічністю в образі з ним можуть зрівнятися небагато акторів за всю історію кіно. Про більшість сучасних «зірок» навіть згадувати не хочеться.

Плата за страх

1952 рік

Франція

Режисер — Анрі-Жорж Клузо

Один з моїх найулюбленіших фільмів. Для мене він є свого роду золотим стандартом не тільки пригодницького, а й психологічного кіно.

Майстерність режисера в створенні напружених сцен тут просто на позахмарних висотах.

Багато фільмів намагаються створювати напруження в кадрі, коли ти сидиш на краєчку стільця і буквально на своїй шкурі відчуваєш те, що герої на екрані. Але виходить це вкрай рідко, зазвичай ти розумієш, що це — лише кіно.

Проте не у випадку з Платою за страх.

Історія про чотирьох зневірених водіїв, які беруться доставити дві вантажівки з нітрогліцерином до палаючого родовища нафти, бере за душу відразу. Нітрогліцерин може вибухнути за будь-якого підкидання по нерівній дорозі. А вантажівки, що їдуть бездоріжжям — досить ризикований спосіб транспортування.

Посеред фільму є сцени, в яких волосся у глядачів можуть посивіти швидше, ніж в екранних героїв. Кінцівка фільму і зовсім подібна до серцевого нападу.