Важливі спостереження. Як розібратися, до якої похвали чи критики варто дослухатися, а до якої — ні
Якщо вас хвалять вороги або супротивники, то, найімовірніше, ви припустилися помилки й не помітили цього
Наміри людей часом складно розібрати. Ще за античних часів для оцінки критики і похвали були вигадані прості способи розібратися, що є що. Для цього потрібно було звертати увагу на такі речі: хто хвалить чи сварить, хто кому подобається, як пов’язані або в яких відносинах суб'єкт і об'єкт і, зрештою, куди спрямована дія — на людину чи на вчинок. Ксенофонт згадував принцип спартанського царя Агесилая II: «Коли той чув, як людину засуджують або хвалять, він вважав однаково важливим для себе одержати ясне уявлення, як про тих, хто виголошував ці похвали або осуд, так і про тих, кого засуджували або хвалили». Письменник Генрі Філдінг, який багато бачив у житті, так описував цю асиметрію: «Наклеп з боку деяких панів — така ж гарна рекомендація, як похвала з боку інших».
1. «Засудження дурнів — похвала». Отже, коли вас активно і не шкодуючи часу лають, критикують, засуджують «дурні» (вороги, супротивники, люди, на яких ви не хочете бути схожими), то, ймовірно, ви все робите правильно.
2. Якщо вас хвалять люди, які є для вас прикладами, взірцями для наслідування, фахівцями та експертами, ймовірно, це заслужена похвала. Римський поет Гней Невій писав: «Приємна похвала з вуст людей, гідних похвали». Як зауважив Сервантес, «похвала тільки тоді хороша, коли хороший той, хто хвалить». Критика ж з боку таких людей, як правило, правдива і точна, і її важливо прийняти і подякувати.
Якщо ви хвалите поганих людей, то, ймовірно, ви — погана людина
3. Якщо вас хвалять вороги або супротивники, то, найімовірніше, ви припустилися помилки і не помітили цього, стали діяти в їхніх інтересах, перетворилися на «useful idiot». «Якщо тебе хвалить ворог — значить, ти зробив дурість», — стверджував німецький політик Август Бебель. Своєю похвалою противники підштовхують вас і далі робити помилки та дурниці.
4. Важлива залежність і зацікавленість (фінансова, особиста тощо) того, хто критикує або хвалить, у результаті. Якщо людина, яка висловлює свою думку, фінансово зацікавлена, до її слів взагалі нема сенсу дослухатися. Невипадково навіть у науці результати фінансованих компаніями і незалежних досліджень так сильно різняться. Точно так само і похвала людини, яка вам чимось зобов’язана, може бути просто формальністю. Лікар і письменник Абу аль-Фарадж влучно помітив, що найкраща похвала — це та, що надходить від людини, якій ти нічого доброго не зробив.
5. Куди спрямована похвала? На дію чи на людину? Будь-які похвали або критика ad hominem за замовчуванням не має сенсу, а обговорюючи дії, важливо фокусуватися на їхніх результатах і намірі. Не обійдуся без улюбленого мною Монтеня: «Гідне похвали діяння, а не сама людина».
6. Якщо вам подобаються погані люди і ви хвалите їх, то, ймовірно, ви — погана людина (і навпаки). Тому не дивно, що злочинці та психопати всіх мастей обожнюють Путіна. Якщо вас приваблює насильство, хамство, кривляння — сюди ж. Отже, дуже ймовірно, що фанати Трампа — це просто або обдурені, або погані люди (тобто схильні використовувати брехню, насильство і хамство у своєму повсякденному житті). Тож якщо вам подобаються різні Лу, Пу, Сі тощо — у мене для вас погані новини. Якщо ж вам на рівному місці не подобається хороша людина, то це може бути свідченням внутрішньої травми, химерною проекцією вашої психіки. Ще раз: для здорової етики природно відчувати відразу до поганих людей і віддавати перевагу хорошим.
Як це використовувати? Розуміти, що це не абсолютні універсальні закони, а лише спостереження. Коли хтось когось хвалить і лає, згадайте ці шість пунктів — вони можуть вам відкрити багато незвичного й цікавого, того, що не лежить на поверхні.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
