Чому з віком ми втрачаємо друзів?

27 жовтня 2019, 22:22

Звичайні виправдання: немає часу спілкуватися, погляди розійшлися. Але що відбувається насправді?

«Я втрачаю друзів. Ні-ні, вони живі, здорові й навіть успішні, але стали чужими. Мені дуже сумно від цього».

Останнім часом у моєму кабінеті все частіше звучать гіркі сповіді про втрачену дружбу. Багато тривоги, багато запитань, пов’язаних із тим, що більшість людей просто не знаходять часу і сил для дружби, невимушеного спілкування. Найчастіше на втрату подруг скаржаться жінки, але й у чоловіків у цій галузі окреслилися певні проблеми, чого раніше практично не спостерігалося.

Відео дня

Як на зло, невгамовні герої популярних серіалів чомусь завжди встигають випити разом кави, поговорити ні про що, пройтися магазинами і навіть посидіти з дитиною друзів, яка виявляється наймилішим і найслухнянішим малюком. Повне взаєморозуміння і підтримка впродовж довгих років. Чи реально це? Або серіали зіпсували нас? Бо в реальному житті чужі діти і чужий успіх нерідко дратують.

Дружба — поняття цілодобове

Ймовірно, проблема криється в тому, що в основі дружби лежить абсолютно суб'єктивне відчуття схожості та близькості інтересів, хоча на ділі це може не відповідати реальному стану речей. Тобто дружба в деякому сенсі — ілюзорне поняття. Перших друзів ми знаходимо в садку, в школі, у дворі. Й об'єктивно значно більше пов’язані з ними спільним місцем проживання, спільною пісочницею, ніж інтересами. Звісно, в процесі взаємодії може виникнути і спільність поглядів, і спорідненість душ, і емоційний відгук, але все-таки в дитинстві звання товариша дається занадто легко, і для продовження відносин досить лише того, що нам просто весело й цікаво разом. А от далі, щоб дружити, все-таки доведеться напружитися.

Із віком ми починаємо ставитися до дружби вдумливіше і раціональніше, намагаючись відсканувати почуття на відповідність соціальним стандартам. Нам, наприклад, приємно і втішно дружити з тими, хто досяг успіху, хто здатен підтримати не тільки словом, а й грошима, й авторитетом. Однак у такій дружбі може не вистачати інтимності та довіри, які є, мабуть, найважливішими складовими довгих і міцних стосунків.

І виникає відчуття, що ось із цими людьми нам дійсно хочеться бачитися і спілкуватися, а ось із цими життя розвело. В реальності наші думки і вподобання відрізнялися завжди, але очевидним це стає лише тоді, коли нас роз'єднують соціальні умови, коли навіть ресторан для зустрічі ми обираємо за різними критеріями. Тут раптом спливають і різні переконання, і політичні погляди, які теж детерміновані діловими інтересами, а значить, і грошима.

Жінки, на відміну від чоловіків, інвестують у дружбу більше особистого — почуттів, думок, роздумів про життя. Чоловіки частіше інвестують спільні ідеї, спільні плани, захоплення і гроші. Ймовірно, це і робить чоловічу дружбу в очах суспільства надійнішою, але, на мій погляд, що може бути надійнішим, ніж володіння чужою таємницею? Тільки володіння чужими грошима. І в підсумку виникає відчуття нерівності — нам завжди здається, що ми точно інвестували у стосунки більше.

Так і накопичуються взаємні образи й уявні розчарування, які ховаються за бажанням віддалитися і не демонструвати свою образу. Дистанція допомагає позбутися від негайного з’ясування стосунків, до якого ми зараз не готові, уникнувши водночас непотрібного стресу, розчарувань і занепокоєння за репутацію.

І спочатку здається, що ми от-от наберемося сміливості й обов’язково зателефонуємо, знайдемо час для пояснень, і тоді все знову піде звичним шляхом. Але час спливає, і прірва стає непереборною. За низкою справ і планів ми втрачаємо суть того, що сталося у стосунках, і не вносимо в наші плани тих, із ким відчуваємо напруження. Ми легко виправдовуємо себе: мовляв, у нас є свої межі, унікальний погляд і своя зона комфорту. Й одного прекрасного або сумного дня вона раптом стає набагато ціннішою за дружбу.

І все-таки найбільшою цінністю дружби, на мій погляд, є саме можливість відрефлексувати свої почуття, отримавши підтримку і розуміння. І коли ми не маємо такої реальної можливості, до нас і приходить відчуття самотності. Тому для збереження теплих стосунків нам потрібен час, який ми готові не витрачати, а спеціально знаходити навіть у найщільнішому робочому графіку. Оскільки дружба — поняття цілодобове.

Текст опубліковано в № 35 журналу НВ від

26 вересня 2019 року. Републікацію повної версії заборонено

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Depositphotos

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X