Хто ви насправді — «жайворонок» чи «сова»?

29 лютого 2020, 10:00

Старшими з точки зору еволюції є «жайворонки» — це природний для людської істоти хронотип

Чому так важливо усвідомлювати власний хронотип?

Тому що робота мозку «жайворонка» і «сови» відрізняється. Цю відмінність варто брати до уваги — і для планування свого робочого графіку, і для розуміння реакцій і поведінки колег.

Відео дня

Питання того, чи ви «жайворонок», чи «сова» визначає не тільки і не стільки час засинання й прокидання, скільки психофізіологічні здібності людини певного хронотипу і їх безпосередній вплив на загальний стан, працездатність, емоційні та інші наші реакції.

Учені з центру дослідження життєдіяльності мозку в Бірмінгемі провели експеримент: сканували мозок «сов», які лягали орієнтовно о 02:30 ночі й прокидалися в середньому о 10:15 ранку, а також мозок «жайворонків», які дотримувалися принципово іншого режиму — вони лягали до 23:00 і прокидалися о 06:30.Тести проводили в проміжку з восьмої ранку до восьмої вечора.

Найшвидшу реакцію у «сов» спостерігали о 20:00

З’ясувалося, що мозок тих, хто веде нічний спосіб життя, має набагато меншу робочу щільність нейронних зв’язків у тому, що стосується підтримки усвідомленого стану. У «сов» також відзначили більш уповільнені реакції, сонливість і зниження уваги.

У цілях експерименту за допомогою магнітно-резонансної томографії досліджували мозкову діяльність 38 «сов» і «жайворонків» у стані спокою. Протягом дня «піддослідні» виконували різні завдання й позначали рівень сонливості.

«Жайворонки» проявляли найвищу активність під час виконання ранкових завдань. Рівень працездатності в ранкові часи в «жайворонків» був вищим.

Найшвидшу реакцію у «сов» спостерігали о 20:00. Учені відзначили, що в цілому вечірня активність «сов» не визначала їхню загальну кращу ефективність.

Проте щільність нейронних зв’язків у тій ділянці мозку, яка передбачає кращу працездатність і найменшу сонливість, була значно вищою у «жайворонків» в усі часові проміжки. Це означає, що у «сов» ці нейронні зв’язки ослаблені протягом усього робочого дня.

Керівниця експерименту Еліза Фейсер-Чайлдс зазначає, що така особливість роботи мозку «сов» може бути наслідком того, що вони все життя змушені вести той спосіб життя, який їм не підходить — постійно перебувати в режимі, який суперечить їхньому внутрішньому ритму.

Ми писали про денний цикл. Так от, у «сов» послідовність фаз активності зворотна: спочатку фаза меншої активності й, відповідно, потреба в менш зосередженій роботі, потім спад сил, а надвечір — пік активності.

Що визначає наш хронотип?

Статистика наводить такі факти:

— 14% людей віком від 30 до 60 років — «жайворонки»;

— більшість дітей дошкільного й молодшого шкільного віку теж «жайворонки»;

— 20% людей віком від 30 до 60 років — «сови»;

— підлітки й молодь до 30 років також здебільшого «сови».

Наш власний тип визначають дві риси:

1. «Набуті» ознаки, як, наприклад, тривала дисципліна ранкового прокидання.
2. Генетичні ознаки.

Наука стверджує, що радикальних «сов» усього 16%. Проте ті з нас, хто через змінений робочий режим поступово перейшов до пізнього засинання й пізнього прокидання, часто називають себе теж «совами».

Старшими з точки зору еволюції є «жайворонки». Це природний для людської істоти хронотип. Лише через необхідність вночі підтримувати в печері вогнище з’явились «сови».

Як визначити власний хронотип?

Протягом тижня спробуйте кожні півтори години ставити собі нагадування на телефоні й фіксувати відповіді на питання: «Що я роблю? Наскільки почуваюся фізично активним? Які емоціі відчуваю?». Поспостерігайте протягом кількох тижнів за вашим станом і за графіком, який вийде, і побачите результати. У кожної людини свій хронотип, поділ на «жайворонків» і «сов» — занадто спрощений підхід.

Чи можна змінити хронотип?

Так.

Проте просто піти проти природного хронотипу небезпечно. Значно ефективніше зрозуміти, який режим є максимально комфортним саме для вас, і планувати бізнесову й фізичну активність у відповідності до цього. Обираючи оптимальний час для ефективної роботи варто зважати як на тип роботи, так і на свій хронотип.

У надсучасному сьогоденні нам варто повернутись у найдавніше минуле. Сьогодні нам критично важливо розуміти, що означає людська унікальність кожного із нас, і уміти організовувати й адаптувати власні процеси з урахуванням нашої унікальності.

Це новий виклик сучасності, який під силу кожному з нас.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X