Як допомогти дитині впоратися зі страхами та тривогою

Донька іноді каже: «Мама, у мене завтра доповідь. Я так не хочу йти до школи. Можна, я не піду?» Вона завжди знає відповідь. Я їй кажу, як сама боялась публічних виступів. «Дозволити тобі не піти було б зрадою твоєї сили. А ти ж знаєш, що ми завжди накачуємо м’яз сили чи страху. Якщо ти зараз будеш уникати того, що лякає, наступного разу перед контрольною чи доповіддю тобі буде ще страшніше. А якщо зробиш крок — будеш із кожним разом відчувати себе все впевненіше. Розкажи, що може відбуватись найгіршого? Давай з тобою пройдемо по кожному кроку. А уяви, що ти вже виступаєш…» А потім ми святкуємо її маленькі перемоги.

Я прошу батьків, дитина яких боїться темряви, після довгого періоду, коли сім'я спала зі світлом, спочатку почати грати в ігри в темряві, допомогти дитині усвідомити, що саме лякає в темряві… А потім, може, й читати казки, де є негативні герої, дивитись мультфільми з конфліктними ситуаціями, не одягати вже досить дорослу дитину, не робити за неї домашні завдання. Дитині важливо, спираючись на нас, дивитись на те, що складно. Вчитись не уникати того, що вона може витримати. Але тут важливо бути чутливими до того, що справді дитині під силу.

Я вірю в міць наших дітей і в нашу мудрість дозволити їм цю силу проявити

До уникання ми зараз особливо уважні, бо це може бути ознакою травматизації. Я запитую дорослих (навіть, коли запит не стосується цього) — чого саме дитина намагається уникати. Це «місце», де є величезний потенціал сили. І дуже обережно і поступово, із підтримкою до почуттів, із усвідомленням, яких саме наслідків чи реакцій дитина боїться, із можливою підтримкою психолога ми можемо прийти до цього: «Я сам! Я впорався! Я можу!»

Я так вірю в міць наших дітей. І в нашу мудрість дозволити їм цю силу проявити.

17 ідей для «дихальних ігор», щоб навчити дітей робити повільний видих

Це допомагає активізувати парасимпатичну нервову систему, а також розважити та відволікти від гаджетів. Коли ми пропонуємо дітям дихальні практики для вгамування тривоги, вони не завжди одразу можуть зрозуміти, як це — повільно видихати. Тут прості ідеї, про які ми можемо дитині нагадувати: «А пам’ятаєш, як ми грали? Дихай, наче під час тієї гри».

1. «Бульбашки». Наливаємо півсклянки води. Дуємо в соломинку, можна змагатися — у кого більші бульбашки.

2. «Повітряний поцілунок» — покласти на долоню папірець з намальованим серцем (можна намалювати на зім'ятій паперовій кульці), а потім здути з долоні, щоб партнер зміг упіймати.

3. «Роздуваймо фарбу» — малюємо голову людини, крапаємо фарбу, дуємо на краплі, щоб фарба розтікалася, робимо кумедні візерунки або зачіски.

4. «Дуй-бол» — переміщуємо диханням по столу — «полю» — м’яч — зім'ятий фантик або папірець; влучаємо у ворота.

5. «Човник». Робимо з паперу човник, запускаємо в миску з водою та переміщуємо «вітром».

6. «Аеробол» — утримуємо м’ячик диханням у повітрі (такі є в продажу, але можна й зробити самим).

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Читайте також:

Антон Семенов

Будь-що, тільки не це. Чому діти бунтують

7. «Музика вітру» — дути на дзвіночок або «музику вітру».

8. «Хто довше утримає звук» — на видиху разом співати ноту.

9. Співати, говорити скоромовки, грати на флейті або інших духових інструментах.

10. Видувати мильні бульбашки, намагатись створити найбільшу.

11. «Завірюха». Насипати кульки пінопласту в стакан (банку, пакет, що закривається), вставити трубочку, дмухати в трубочку, влаштовуючи «бурю в склянці». Важливо: розмір кульки повинен бути набагато більшим, ніж діаметр трубочки

12. «Кульбабовий сніг» — дути на сухі кульбаби, поступово збільшуючи кількість квітів.

13. «Торт» — задувати свічки (поступово збільшуючи їх кількість).

14. Дути на флюгер.

15. Переміщувати диханням паперову гусінь.

16. Зробити виріб — жабку, у якої ми «видуваємо» язика.

17. «Лабіринт». Влаштувати змагання — хто перший диханням через трубочку або без неї проведе кульку або зім'ятий папірець по доріжках (зроблених із Лего, олівців, окреслених фломастером) .

Якщо дитина хворіє чи нещодавно перехворіла на ковід, потрібно порадитися з лікарем, чи можна використовувати ці практики.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут