Що діти шукають в інтернеті

6 листопада 2016, 08:03
Чи допомагає доступ до інтернету дітям та їхнім сім'ям або ж тільки погіршує їхнє становище?

Інтернет став практично всюдисущим, але більшість досліджень і опитувань про використання мережі, особливо серед дітей, як і раніше, проводять лише в США і Європі. Це проблема, оскільки, кожна третя дитина у світі нині користується інтернетом – і більшість з них живуть не на Заході.

Відео дня

Звіт Global Kids Online – перший етап амбітного проекту, мета якого з'ясувати, які діти користуються інтернетом, що вони дізнаються, і яким небезпекам піддаються. В рамках проекту проведено інтерв'ю з дітьми віком від дев'яти до 17 років у Південній Африці, на Філіппінах і в Сербії, а також з дітьми віком від 13 до 17 в Аргентині.

Ми не уявляли, чого очікувати, хоча й знали про деякі проблеми. В Латинській Америці, наприклад, діти в містах і селах живуть в дуже різних умовах, і розрив між рівнем життя багатих і бідних дуже великий. Південноафриканському суспільству властивий високий рівень насильства, що виходить зараз і в онлайн. Філіппіни стикаються зі зростанням проблеми сексуальної експлуатації дітей та зловживань, тоді як Сербія бореться з соціальною ізоляцією ромського населення. Чи допомагає доступ до інтернету дітям та їхнім сім'ям, які стикаються з цими питаннями, або ж тільки погіршує їхнє становище?

Не забирайте у мене інтернет

Безсумнівно, діти у всьому світі радіють інтернету, навіть якщо він дорогий, ненадійний або до нього можна підключитися тільки через громадські комп'ютери. Нещодавнє дослідження показує, що діти починають сприймати його, як фундаментальне право, як необхідність.

Кожна третя дитина у світі нині користується інтернетом

Багато опитаних говорили про інтернет, як невід'ємну частину свого життя, і пишалися цим. Наприклад, 15-річний хлопчик з Сербії сказав: «Ми виросли з інтернетом. Дорослі кажуть «о, існує інтернет», а для нас це абсолютно нормально».

З цим погодилася фокус-група дітей від 14 до 17 років з Південної Африки: «Думаю, нинішнє покоління знає більше, ніж їхні батьки. Ми набагато розумніші, ніж попереднє покоління.

Не дивно, що дітям подобається мати можливість вільно дізнаватися щось нове і ділитися тим, що їм цікаво, як пояснили це підлітки з Аргентини: «Я хотів навчитися грати на гітарі і поліз в інтернет», «Постійно перебуваєш на зв'язку і знаєш, що роблять інші», «Можна зв'язатися по Skype з тим, хто перебуває далеко від тебе».

На тлі моральної паніки з приводу ризиків потрібно пам'ятати, що діти в основному хочуть вчитися і бути на зв'язку з іншими. Важливо, щоб дорослі – неважливо, батьки або політики – не позбавляли їх такої можливості.

І хороше, і погане

Інтереси дітей з різних країн багато в чому однакові. Наприклад, філіппінські діти люблять Facebook і YouTube, і найчастіше онлайн дізнаються щось нове, дивляться відео, роблять домашні завдання і грають в онлайн-ігри. Іншими словами, майже та само картина, що у Європі.

У Південній Африці двоє з п'яти підлітків як мінімум раз на тиждень шукають інформацію, пов'язану зі здоров'ям. Зрозуміло, підлітки цінують, що у них є можливість зробити це онлайн і конфіденційно. Де б вони могли взяти її до інтернету?

Але є і питання щодо якості одержуваної інформації. Чи це те, що потрібно? Чи є у дітей необхідні навички, щоб відрізнити надійну інформацію від ненадійної? Ми не знаємо, хоча те, що ми дізналися, дає підстави для деяких побоювань щодо цифрових і критичних навичок юних користувачів.

На питання, чи стикалися вони за останній рік в інтернеті з чимось, що їх засмутило, три чверті дітей у Аргентині відповіли «так» – це вдвічі більше, аніж у Сербії і Філіппінах. У Південній Африці позитивно відповідав лише один з п'яти.

Серед прикладів неприємного контенту були: «Плітки про інших людей і огидні коментарі про них», «Расизм, ксенофобія і вбивства», «Реклама з оголенням».

З Філіппін ми отримали повідомлення про прямі погрози: «Одного разу в Facebook хтось використовував моє фото для свого облікового запису, але під іншим ім'ям» (дівчинка 12-14 років), «Одного разу незнайомець запитав про мою «ціну» – тобто, скільки коштуватиме отримати від дитини сексуальну послугу» (підліток 15-17 років).

Але позитивних відповідей було теж дуже багато. Дві третини аргентинських підлітків впевнені, що в інтернеті «є безліч корисних речей для дітей мого віку».

І ризики, і можливості

Щоб дійти висновку, нам потрібно зрозуміти двоїсту природу інтернету. Наприклад, у соцмережах діти можуть спілкуватися з однолітками, але також вони стають видимими для незнайомців. Щодо співвідношення нагород і ризиків, ми виявили, що 92% аргентинських дітей і тільки 65% південноафриканських дозволяють користуватися соцмережами в будь-який час. У Сербії це 85%, а на Філіппінах – 79%.

Тож позиція, яку займають батьки, також має значення. Але батьки опиняються перед непростим вибором. Частково – тому, що схильні перебільшувати цифрові здібності дітей, а частково – тому що намагаються врахувати одночасно культурні норми, стилі виховання і потреби своїх дітей.

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонене

Більше точок зору тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X