Вулична хвиля. Чому сьогодні такий популярний стріт-арт

21 серпня 2019, 20:43

Справжнє вуличне мистецтво перетворює місто на комунікативний простір

Строката хвиля стріт-арту слідом за Європою і Америкою захопила й міста України. Хоча ще в 1918 році українець Давид Бурлюк і його друг Володимир Маяковський у своєму маніфесті футуристів писали, що вулиці повинні стати мистецьким святом для всіх, першими в 30-і роки минулого століття це свято відчули міста США, а за ними — Європа. Там стріт-арт пройшов шлях від звинувачень у вандалізмі до презентацій найяскравіших його представників — Баскії, Леді Пінк, Кіта Харінга — у найкращих музеях. Сьогодні вуличне мистецтво переживає наступну хвилю популярності, породжену новими політичними й економічними реаліями світового співтовариства. Саме ця хвиля докотилася до наших міст у всій своїй красі та різноманітності форм.

Відео дня

Сьогодні поняття стріт-арт включає в себе не тільки настінні розписи та графіті, але і вуличні інсталяції, лайт-шоу, перформанси-флешмоби. Мистецтво вулиць виявилося настільки яскравим і затребуваним у наш час, що отримало навіть наукове визначення — вулична хвиля.

Візуальна мова зрозуміла всім

То чим же цікаве мистецтво вуличної хвилі? В першу чергу, воно, як і нова архітектура, перетворює обличчя міста, привносить нові акценти, настрою, додаткові смисли і свіжий струмінь, стаючи частиною реновації міського середовища. Але крім того, дане вуличне мистецтво перетворює місто на великий комунікативний простір, адже візуальна мова зрозуміла всім. Стріт-арт не просто фіксує реальність, він пропонує звернути увагу на соціальні та політичні проблеми, намічає «больові точки», спонукаючи тим самим суспільство до обговорення та активної громадянської дії.

Після єгипетської революції, у 2012 році, на одній зі стін Каїра з’явилося графіті, в якому дісталося і екс-президенту Хосні Мубараку, і армії, і поліції. «Влада, ти боїшся пера і пензля художника», — говорив текст під малюнком. Фрагменти берлінської стіни стали сьогодні своєрідним музеєм політичних і соціальних настінних малюнків, найвідоміший з яких — знаменитий поцілунок Брежнєва і Хонеккера з поетичним написом: «Господи, допоможи мені вижити серед цієї смертної любові». Майже всім американським, багатьом європейським президентам і навіть шейхам Близького Сходу в різний час були адресовані їдкі вуличні карикатури.

Графіті Господи! Допоможи мені Вижити среди цієї смертної любові, автор - Дмитро Врубель (Фото: Vcarceler / wikipedia.org)
Графіті Господи! Допоможи мені Вижити среди цієї смертної любові, автор - Дмитро Врубель / Фото: Vcarceler / wikipedia.org

Для такого постійного «роздратування» суспільства стріт-арт використовує досить широкий творчий арсенал — від трафаретів Бенксі та художніх акцій до фестивалів світу, на яких, до речі, досить часто перемагають українські віджєї та медіахудожники. Один із прикладів — масштабна робота про людину сучасного світу українців Vj Yarkus і групи ArtZebs, що отримала найвищу нагороду на фестивалі світла в Амстердамі в 2017 році.

Робота групи ArtZebs, яка посіла Перше місце на Live Mapping Contest 2017 Амстердамі (Фото: artzebs.com.ua)
Робота групи ArtZebs, яка посіла Перше місце на Live Mapping Contest 2017 Амстердамі / Фото: artzebs.com.ua

Українські художники «вуличної хвилі» мають свій стиль. Їхня творчість в основному розповідає про почуття, які переживає людина в нестабільному світі. Чого варті короткі та ємні філософські висловлювання харківського художника Гамлета — такі як «Здається, я знайшов себе. Не втратити б його» та інші.

Робота харківського художника Гамлета Зіньківського (Фото: facebook.com/gamletzinkivskyi)
Робота харківського художника Гамлета Зіньківського / Фото: facebook.com/gamletzinkivskyi

Або роботи Романа Михайлова про прикордонні стани людини, що знаходиться в катаклізмах і конфліктах соціуму. А відомий український графітник APL315 поєднує в своїх творах давню автентику наскального живопису і проблеми сучасного суспільства.

Одне з наймасштабніших українських графіті, діалог APL315 і Романа Михайлова під назвою Blu e Monday, з’явилося на стінах київської муніципальної галереї Лавра. Графіті APL315 нагадують малюнки з іспанської печери Басінете — з доісторичних часів сцени битв залишаються найбільш правдивою картиною реальності. На противагу виступають розписи Михайлова — психоделічні смайлики, символи сучасності. Художники впевнені, що перебуваючи між двома стінами, глядач зможе відчути Blue Monday — стан, який у клубній культурі означає протверезіння, перехід від бурхливих веселощів, народжених в нервовій атмосфері сучасних конфліктів, до суворих буднів дійсності.

Графіті-художник завжди незалежний, і це формує силу його художнього висловлювання. Така позиція змушує рахуватися з графіті, як одним з найбільш яскравих напрямків не тільки стріт-арту, а й сучасного мистецтва в цілому.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X