«Зламати контроль». Лайфхаки виховання від батька п’ятьох дітей
Ми з дружиною використовуємо системний підхід
Я батько п’ятьох дітей. Мені 40, а їм зараз від 4 до 17 років. З кожним роком діти стають старшими, і чим доросліша дитина, тим легше батькам у фізичному плані, але складніше з емоційного та інтелектуального боку. Набір запитань у дитини змінюється, батьки також стають досвідченішими, вчаться інакше пояснювати певні речі, спостерігати за світом очима дитини. Я вчуся проводити з дітьми час не так, як хотілося б мені, а як цікаво їм. Намагаюся насолоджуватися цим моментом.
Перші гроші
Від віку дитини залежить її мотивація. Якщо в 5 років це можуть бути солодощі чи мультики, то коли дитині виповнюється 12 років, ми з дружиною вводимо для неї стипендію. Це дозволяє отримати перше розуміння, як заробляються гроші. Розмір виплат залежить від різних параметрів:
— середньої оцінки в школі (особливо я звертаю увагу на математику та мови — англійську, німецьку);
— активної участі в житті сім'ї;
— волонтерської роботи;
— спортивних досягнень;
— прибраної кімнати.
Днями настав час нарахувань за травень, і в нас із донькою відбулася розмова. Сума виявилася меншою, ніж вона очікувала. Звичайно у неї виникли питання. Я вказав на правила, які ми встановили та прописали, а вона відповіла, що не читала їх уважно. І це був один з перших уроків для доньки. Адже як буває в житті: не читаєш договору, а потім винен комусь гроші…
Нещодавно я слухав подкаст, у якому один успішний американець розповідав, як батько давав йому гроші на базові потреби, а все, що хлопець хотів отримати додатково, доводилося заробляти. Водночас тато допомагав розібратися: розповідав про розстрочку, погашення кредитів, розбирав фінансові ігри. Автор подкасту зізнається, що у 25 років має власне житло, машину, та розуміє, як заробляти гроші, тоді як однокласники тільки пізнають засади управління вчаться керувати фінансами.
Цей цікавий приклад навів мене на думку про те, що потрібно вчити дітей не тільки заробляти, а й раціонально витрачати гроші. Зараз я намагаюся пояснювати, що не завжди варто задовольняти свої негайні бажання, іноді слід подумати про альтернативу. Як варіант, похід у кіно може принести більше задоволення, ніж морозиво, або є сенс відкласти частину суми на більш серйозну покупку в майбутньому.
«Зламати контроль»
На гаджети у моїх дітей є ліміти. Я використовую стандартні налаштування батьківського контролю, але юні користувачі іноді вчаться обходити систему. Якось зранку помітив, що старша донька насилу прокинулася. Не міг зрозуміти, у чому справа. А потім відкриваю телефон і бачу, що вона з 23.00 до 4.00 дивилася серіал… Перше запитання: «Як ти це змогла зробити?»
Я зрозумів, що бути для дитини цікавішим за Instagram у мене не вийде
Для молодших ми використовуємо дитячий YouTube, а доступ в інтернет мають тільки старші. Буває кумедно, коли я заходжу у свій акаунт, а YouTube бачить мене 9-річним хлопцем, який вчиться грати в Minecraft. Іноді думаю: будь ласка, нехай це будуть не ті відео, які дивляться мої діти…
Проте старші постійно стикаються із чимось новим у соцмережах, звідти отримують основний масив інформації. На це я не можу вплинути. YouTube, TikTok, Instagram — старша донька знаходить відповіді там. І тут потрібно розвивати критичне мислення. Постійно повторюю своїм дітям: ставте запитання, перевіряйте дані. Фейків дуже багато, а Google, Facebook і YouTube досить якісно працюють у плані таргетованої реклами. Далі доведеться працювати із ШІ. Іноді достатньо не шукати інформацію в пошукових системах, а поговорити зі штучним інтелектом. Але й тут потрібно розбиратися: у відповідях будуть факти чи думки якихось людей?
Конкуренція з Instagram
За останній рік я зрозумів, що бути для дитини цікавішим за Instagram у мене не вийде. Я не можу конкурувати з блогерами, танцювати, співати, тримати увагу та набирати перегляди. За цією медійністю батькам не встигнути. Але треба бути в курсі того, що цікаво дітям. Поділюся лайфхаком: через історію браузера можна зібрати посилання, за якими переходили діти, вивантажити їх у ChatGPT і попросити зробити аналіз контенту. Переглядати години відеороликів, звісно, немає можливості, а звіт цілком допоможе зробити висновки. Усе навколо змінюється, на це потрібно реагувати. Не хочеться одного разу почути: «Тато я тебе слухати не буду. Ти сам не розумієш, про що говориш…»
ШІ додає багато нових речей у нашу сім'ю. Наприклад, ми збиралися в дорогу, і потрібно було скласти програму поїздки. Залучили ChatGPT. 15 хвилин розмови з програмою, саме словесного діалогу, і я отримав детальний план з розрахунком за часом, пам’ятками, посиланнями на бронювання тощо. Поки їхав автомобілем з дому на автомийку, план поїздки виявився готовий.
Сніданок за календарем
Часто, коли люди дізнаються, що в нашій сім'ї п’ятеро дітей і в кожного свої справи — робота, навчання, спорт, курси — виникає запитання: як усе встигнути? Я працюю в IT, тому ми з дружиною використовуємо системний підхід. У доступній формі намагаюся пояснити його дітям: хочеш вивчити предмет чи досягти результатів у спорті — побудуй систему. Найкращим відкриттям для нас став сімейний календар, де вказані плани всіх. Ми вчимося планувати час кожного і навіть вихідні. Прокидаюся вранці, дивлюся в календар і розумію, що старша донька має сьогодні готувати сніданок, а наступного разу — моя черга. Навіть коли я хочу запросити друзів додому, я надсилаю їм запрошення в календарі. До речі, приємно і зручно, коли старші допомагають з молодшими, інакше ми точно збожеволіли б. Старші можуть укласти молодших спати, погратися з ними, коли до нас приходять гості чи коли ми хочемо сходити в кіно.
Одна з наших цілей — навчити дітей підтримувати одне одного. Звісно, у них різний вік, і зараз ця різниця особливо помітна, але я хочу, щоб у дорослому житті, навіть працюючи в різних країнах, вони мали міцний зв’язок і допомагали одне одному.
Батько моєї дружини сказав: «Побудувати міцну сім'ю — це робота». Цього треба вчити дітей: допомагати, слухати, цінувати одне одного та спільно проведений час, слухати одне одного, збиратися разом. До повномасштабної війни Великдень був для нас головним сімейним святом — ми збиралися разом із батьками. Це потрібно пропагувати, щоб діти не втрачали сімейний зв’язок.
Насолоджуватися життям із дітьми
Яка головна роль батька для дітей? У моєму розумінні, тато має бути опорою та прикладом, а коли діти стають самостійними — наставником для них. Зараз у мене роль прокурора: діти мають здатність створювати певний хаос, а батькові належить приводити це до ладу. Усередині сім'ї ми склали разом свій звід правил. Наприклад, не брешемо одне одному, не крадемо, допомагаємо тощо. Усі підписали й мають виконувати. Ці правила для нас, як гілка правосуддя, до якої можна звернутися.
Днями була розмова: одна з доньок дала старшій свої намистинки, а та зробила браслети, почала їх продавати й отримала гроші. Молодша зажадала свою частку, але старша не хотіла ділитися. Мені довелося послухати й пояснити: тобі дали сировину, ти зробила продукт і отримала за нього гроші. Тепер потрібно відшкодувати вартість сировини.
Порада, яку я хотів би дати всім батькам: навчіться насолоджуватися життям із вашими дітьми. Коли ще ви пограєте в м’яча, побудуєте замок з піску чи подивитеся мультфільми? Ці хвилини неоціненні. Я зрозумів, що вести дітей до парку атракціонів потрібно тоді, коли вони ще діти. Тоді вдається побудувати міцніші стосунки з дитиною, тоді сімейні цінності набувають сенсу, тоді ваші діти навчатимуть своїх дітей, що сім'я є пріоритетом.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
