Сутінкова зона, часові пастки і привиди. Три серіали про темну сторону життя

12 липня 2020, 10:15

У новій збірці цікавого і нового кіно і серіального продукту кінооглядач НВ STYLE зібрав три захоплюючих серіали про потойбічне, незвичайне, містичне.

Приємного перегляду!

Сутінкова зона (2020). CBS All Access.

Перший сезон чергової реінкарнації знаменитого серіалу вийшов «глевким»: його серії справедливо критикували за затягнутість і надмірну прихильність до актуального порядку денного. Проте було в них і щось хороше, ностальгічне. При деяких мінусах у Джордана Піла (Геть, Ми), Саймона Кінберга (продюсер Марсіанина і багатьох фільмів з всесвіту людей-Ікс) і Марко Раміреза (Шибайголова, Помаранчевий — хіт сезону) вийшло живе, атмосферне, міцно прив’язане до оригіналу шоу.

Відео дня

НВ
Фото: НВ

Таке гріх не продовжити. І в другому сезоні хлопці, здається, врахували деякі побажання глядачів. Хронометраж серій змінився не сильно, але безбожно затягнутим тут вийшов тільки один епізод (на жаль, той, який зі співачкою Скай Феррейра). Обридла актуальність тем змінилася приємною позачасовістю.

І серіал заграв новими фарбами: тут є дикі епізоди про геніальних восьминогів і психопатів, що застрягли в часі, гарне ретро про інопланетян і милі переморгування з Чорним дзеркалом і фільмом Джордана Піла Ми. Загалом, автори серіалу Сутінкова зона продовжують проникати в колективне несвідоме, тільки інструментарій у них тепер цікавіший.


Пітьма (2020). Netflix.

Перший сезон німецького серіалу Пітьма називали Дивними дивами навпаки. Тобто замість теплих 80-х і милих дітей тут була вічно похмура осінь 2019-го і купа підлітків і дорослих з нерозв’язними проблемами, які приводили то до самогубства, то до вбивств, то до повернення в одне і те ж пекло. Незабаром стало ясно, що автори серіалу: режисер Баран бо Одар і його партнерка і сценаристка Янтьє Фрізе і не думали обертатися на твори Спілберга і Земекіса. Відправними точками тут служило щось важче: зібрання творів Ніцше і деякі книги про подорожі в часі.

До третього сезону серіал остаточно скинув з себе всі кінореференси і став тим, ким він був з самого початку: одним з кращих, найбільш незвичних і глибоких шоу сучасності. Дія тут розвивається в невеликому німецькому містечку під назвою Вінден. Поруч з містом розташована атомна електростанція. Сам Вінден потопає в лісах, де іноді пропадають діти. Саме зі зникнення одного хлопчика і запускається ланцюжок подій серіалу.

Хлопчик потрапив в систему печер, розташовану недалеко від міста. У печерах є червоточина, що дозволяє подорожувати в часі. Поступово з’ясується, що початку у ланцюжка подій і не було. Вона є знаком нескінченності без певної точки входу, до якого залучено кілька впливових родин Віндена, чотири часових пласти, культ під назвою Sic Mundi і в третьому сезоні — паралельні світи. Попереду ж маячить загроза апокаліпсису.

За всім цим на перший погляд важко встежити після річної паузи перед переглядом нового сезону треба все-таки освіжити в пам’яті імена та події), але серіал влаштований хитрим чином: кожен сезон хоч і прямо продовжує попередній, але вдає із себе черговий окремий виток розвитку цього герметичного всесвіту. Виходить, що знайомство з чимось новим в серіалі постійно сусідить з почуттям дежавю.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Плюс — у Пітьми високий рівень заглибленості в себе. Це атмосферна, розумна історія з малознайомими, талановитими акторами і музикою Бена Фроста. Що важливо: незважаючи на похмурий тон і відсилання то до ніцшеанської концепції вічного повернення, то до колеса сансари, серіал має терапевтичний ефект. Люди в ньому, незважаючи ні на що, намагаються вирватися з свого ув’язнення.


Прокляття: Початок (2020). Netflix.

Франшизі Прокляття цього року стукнуло 22 роки. За цей час вона розрослася до тринадцяти фільмів, одного серіалу (про який і мова) і встигла знайти друге громадянство в США. Причому її автор Такасі Симідзу успішно працював як в Японії (три фільми серії), так і в Америці (два ремейка).

При всій своїй непомітності, в суспільній свідомості ця історія міцно зайняла друге місце після Дзвінка серед головних страшилок початку нульових. Тут зійшлися урбаністичний жах з його міськими пейзажами, що набирав тоді популярність, прописаними пунктиром персонажами, що зіткнулися зі злом, яке мешкає в стінах їхніх маленьких квартир, і лаконічність аудіовізуальних прийомів, коли для того, щоб налякати, досить приглушити світло, включити запис чиїхось босих кроків і показати людське обличчя через спотворювальну муть скла кухонних дверей.

Використовувати міську фактуру, що зберігає злу пам’ять про минуле, Симідзу навчився у великого Кійосі Куросави (Пульс, Зцілення).

Мінісеріал Прокляття: Початок можна назвати поверненням до витоків, своєрідним обнуленням франшизи. За справу тут знову взялися японці й візуально це все дуже схоже на перші, саме японські, фільми серії. Дія, однак, відбувається ще раніше. Тут нам розкажуть передісторію примари Саекі, покажуть події, які привели до її появи.

Епізоди вийшли приземленими і не стільки страшними, скільки моторошними і сумними. Структура серіалу теж звична: перед нами порізані на частини і перемішані історії різних людей, яких об'єднує зіткнення зі злом в одному злощасному будинку.

Єдина відмінність, серіал вийшов дуже жорстоким. Ясно чому: чим сильніше насильство, тим чорніша тінь, яку воно залишає, а, щоб створити Каяко, потрібно було дуже постаратися.

Показати ще новини
Радіо NV
X