Спогади і щоденники. Сім книг про трагедію Бабиного яру та Київ періоду Другої світової війни

29 вересня, 13:07
Пам’ятник Анатолію Кузнєцову в Києві (Фото:@з відкритих джерел)

Пам’ятник Анатолію Кузнєцову в Києві (Фото:@з відкритих джерел)

У вересні 2022 року минає 81 рік від дня початку окупації Києва нацистською Німеччиною і розстрілів у Бабиному яру. Через роки новий ворог прийшов на українську землю.

Незнання або заперечення історії веде до її повторення. Через 81 рік, 24 лютого, новий безжальний ворог — нацистська Росія — атакувала Київ. Після місяця невдалих спроб російських окупантів взяти Київ, українські військові вигнали їх з Київської області та звільнили окуповану її частину. Після звільнення захоплених передмість Києва — Бучі, Ірпеня, Бородянки, Мощуна, Макарова, а через пів року вже Ізюма, Куп’янська та міст і містечок Харківщини відкрилася страшна правда про масові злочини росіян проти людяності, які кваліфікують як геноцид українського народу.

Відео дня

У четвер, 29 вересня, в Києві та світі вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного яру, коли у 1941 році у цьому місці на північному заході Києва нацистами і їх посіпаками були розстріляні до 50 тисяч єврейських жителів.

Зараз, як і в ті далекі дні, столиця України огризається протитанковими їжаками, періодично звучить сирена, кияни готуються до складної зими. І у кожного з киян і українців тепер залишаться власні історії нової війни, спогади про страх і сльози через щоденні трагедії і втрати, радість від перемог і гордість за власний народ. А після Перемоги будуть написані десятки і сотні книг від очевидців і учасників російсько-української війни, що триває вже 8 років і з новою силою розпочалася у 2022 року після повномасштабного вторгнення росіян.

У річницю початку розстрілів у Бабиному яру НВ вибрав сім книг, які в художній формі розповідають про киян і події в місті в період з 1941 по 1943 рік. Цей список далеко не вичерпний, але обрані книги містять особисті та живі спогади про те, що відбувалося в місті в ті страшні два роки.

Нагадуємо, що читаючи книги, які були видані за часів радянської окупації, варто пам’ятати про обов’язкову присутність цензури і пропаганди, тим не менш їй не вдалося підмінити живі спогади очевидців.

@ Саміт-книга
Фото: @ Саміт-книга

Бабин яр Анатолій Кузнєцов

Роман-документ

Роман заснований на дитячих спогадах автора Анатолія Кузнєцова (1929 — 1979). Оповідання йде від імені 12-річного хлопчика, який залишився в окупованому Києві разом з матір'ю і дідусем і жив на вулиці Бабин яр, неподалік від Бабиного яру. Крім докладної розповіді про Бабин яр, роман містить безліч подробиць про життя Києва періоду окупації і винахідливість місцевих жителів у намаганнях врятуватися від виїзду на роботи до Німеччини, пережити голод і холод.

Роман з купюрами був вперше опублікований в СРСР в журналі Юність в 1966 році, а також у видавництві Молода гвардія. Щоб опублікувати роман в тому вигляді, в якому він був написаний з критикою Радянського союзу, Анатолій Кузнєцов сфотографував рукопис і втік із плівками з СРСР. У 1970 році роман-документ в повному обсязі був виданий в Лондоні. Вперше українською мовою і без купюр Бабин Яр Анатолія Кузнєцова видали в 2009 році стараннями сина письменника. Після втечі з СРСР він працював на Радіо Свобода в Лондоні і розповідав про трагедію Бабиного яру.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У 2009 році в Києві на розі Кирилівської та Петропавлівської відкрили пам’ятник Анатолію Кузнєцову — хлопчик читає на стіні будинку указ, згідно з яким «всі жиди Києва повинні з’явитися в понеділок 29 вересня до 8 години ранку на ріг Мельниківської і Дохтуровської (біля кладовищ).

@ АДЕФ-Україна
Фото: @ АДЕФ-Україна

Шпана з Євбазу Юрій Чикирисов

Автобіографічна повість

Автобіографічна повість українського письменника, киянина Юрія Чикирисова (1936 — 2014) Шпана з Євбазу також містить докладну розповідь про Київ часів окупації. Герої повісті хлопчаки — автор, якому на початок війни було п’ять років і його старший брат, а також їхні друзі з київських вулиць. У своїй книзі Чикирисов розповідає про свою сім'ю до війни і про арешт батька, захоплення Києва німцями, підрив Хрещатика, вибух моста через Дніпро, голод у Києві, долю київських євреїв і розстріли в Бабиному яру, обміни, на які ходили кияни, щоб врятуватися і врятувати свої сім'ї від голодної смерті і про дивовижну винахідливість, яку вони проявляли в окупації.

Повість вперше була опублікована в 2005 році. У неї є продовження Комуналка. Цей твір розповідає про життя міста в перші роки після війни.

@ozon
Фото: @ozon

Реєстраторка РАГСу Олександра Шарандаченко

Щоденник киянки

Це щоденник, який в роки війни вела киянка, вчителька київської середньої школи № 4 в Пущі-Водиці Олександра Шарандаченко. У період окупації Києва вона жила на Куренівці разом зі своєю сім'єю і працювала реєстраторкою бюро метрик при районній управі.

Вона у всіх подробицях розповідає про Київ періоду окупації і побутові проблеми, з якими стикалися кияни: голод, холод, небезпека викрадення на роботи в Німеччину. Згадується в книзі і про долю київських євреїв та порятунок полонених у перші місяці окупації. Працюючи реєстраторкою Шарандаченко врятувала чимало киянок від робіт у Німеччині.

Книга була видана в 1964 році.

@ Дніпро
Фото: @ Дніпро

Повернення з пекла Володимир Дарда

Повість

Героїчна повість українського письменника Володимира Дарди (1924 — 1992) про підпільника-радиста з селища Борова Київської області Миколу, який потрапив до катівні гестапо, а потім став в’язнем Сирецького концтабору (зараз Парк з дитячою залізницею), розташованого поруч з Бабиним яром. Його відправили на роботи в команду «спалювачів», чиє завдання полягало в знищенні в серпні-вересні 1943 року слідів масових розстрілів в Бабиному яру. Всі «спалювачі» були приречені на смерть після закінчення робіт. Він став одним з учасників повстання і втечі. За різними даними тоді змогло врятуватися від 15 до 18 в’язнів.

Повість дає уявлення про Київ напередодні війни, а також в подробицях описує побут Сирецького концтабору, поховання в Бабиному яру і роботу, яку виконували «спалювачі», і, звичайно ж, повстання та втечу. Вважається, що книга написана про Панасика Миколу Наумовича, чиє ім'я фігурує в декількох документах.

Володимир Дарда написав Повернення з пекла в 1970 році.

@ З відкритих джерел
Фото: @ З відкритих джерел

Таємниця Бабиного яру Захар Трубаков

Документальна повість

Документальна повість про події Бабиного яру, написана одним з небагатьох в’язнів Сирецького концтабору і одним з «спалювачів», що вижили. Захар Трубаков (1912 — 1998) був родом з сім'ї євреїв. Він народився в місті Сураж (зараз Брянська область Росії) в 1912 році і в тому ж році його сім'я переїхала до Києва. Війна застала його в Києві, звідки він не зміг евакуюватися.

У 1943 році Трубаков опинився серед в’язнів Сирецького концтабору, брав участь в відкопуванні та спаленні в печах решток людей, розстріляних у Бабиному яру з 1941 по 1943 рік. У жовтні йому разом з іншими в’язнями вдалося втекти. Про роботу в Бабиному яру, концтабір і втечу він докладно розповів у документальній повісті-хроніці.

Книга Таємниця Бабиного яру вийшла в 1997 році у видавництві Кругозір в Ізраїлі.

@ Вид-во О. Теліги
Фото: @ Вид-во О. Теліги

Хрещатий Яр Докія Гуменна

Роман-хроніка

Українська письменниця Докія Гумменна (1904 — 1996) опинилася в окупації в Києві під час Другої світової війни. Її роман-хроніка розповідає про побут киян, які залишилися в місті. Вона з точністю документаліста і майстерністю письменника фіксує свої враження, спостереження та переживання. У той же час червоною ниткою через весь роман проходить думка про долю України і роль українського народу, що опинився між двома тоталітарними системами.

Докія Гуменна почала друкуватися з 1924 року, була членом спілки селянських письменників Плуг, друкувалася в журналах Червоний шлях, Радянська література, але в 30-х роках на неї звернула увагу радянська цензура. В окупації Гуменна налагодила зв’язок з членами Спілки українських письменників, вступила до оновленого товариства Просвіта і почала друкуватися на сторінках тижневика ОУН (м) Літаври, який виходив під редакцією Олени Теліги та Івана Рогача. Гуменна майже не з’являлася на людях, а Олену Телігу та її чоловіка Михайла, Івана Рогача та інших розстріляли в Бабиному Яру. В кінці війни Докія Гумменная виїхала до Австрії.

Роман Хрещатий Яр був вперше опублікований в Україні в 2001 році у видавництві Олени Теліги в Києві.

@ Амадей
Фото: @ Амадей

Ті два роки… в Києві при німцях Дмитро Малаков

Документальна повість

Документальна повість, в якій поділився своїми спогадами про окупацію киянин, історик, києвознавець і колишній заступник директора Музею історії Києва Дмитро Малаков (1937 — 2019) і його старший брат, художник Георгій Малаков (1928 — 1979). У ній вони відповідають на два питання «Як жив?» і «Як вижив?» Київ за німців. Малаков від першої особи розповідає про пожежу на Хрещатику, військовополонених, торгівлю на ринках, дитячий будинок на Солом’янці, роботу у німців і постійний голод, холод, пошук їжі, мила і одягу, про опір і покірність городян.

Книга вперше вийшла у видавництві Амадей в 2002 році. У 2010 році в цьому ж видавництві вийшло доповнене видання Кияни. Війна. Німці, до якого увійшла розповідь про життя киян в перші роки після окупації.

Бабин Яр - 80 років. Непрості запитання до Меморіального центру і екскурсія урочищем

Редактор: Юлія Найденко
Показати ще новини
Радіо НВ
X