Фінал Голодних ігор. Страх і огида у Панемі
Коли навесні 2011‑го 20‑річна Дженніфер Лоуренс отримала пропозицію зіграти головну роль в екранізації бестселера Голодні ігри, вона попросила у продюсерів три дні на роздуми. Виявившись найкращою серед 30 претенденток, актриса все ще не знала, чи готова до радикальної зміни способу життя та переходу з незалежного кіно до Голлівуда.
Чотири роки потому на рахунку Лоуренс премія "Оскар" за роль у картині Мій хлопець — псих (2012) і реноме найзаможнішої актриси світу. 2014‑го вона заробила $52 млн, а західна преса називає її найкращою представницею свого покоління. Тим часом на екрани виходить картина Голодні ігри: Переспівниця. Частина 2 — заключний епізод успішної серії, яка вивела Лоуренс у вищу лігу світового кіно.
Новий фільм стане фіналом екранізації популярної антиутопії Сьюзен Коллінз про жорсткі правила життя у вигаданій державі Панем. За три роки, протягом яких виходили три томи її роману, тільки в США було продано понад 65 млн примірників книги. Для порівняння: остання книга про Гаррі Поттера Джоан Роулінґ надрукована в США накладом у 12 млн, і це найбільший американський тираж із усіх книг про хлопчика-чарівника.
Перенесений на екран, сюжет Голодних ігор виявився не менш успішним, ніж книга. За сумарного бюджету $340 млн перші три частини стрічки зібрали у світовому прокаті $2,3 млрд. Ця сума дозволила франшизі увійти в топ-20 найуспішніших кіносерій в історії.
Новій картині належить закріпити успіх попередників. Запорукою успіху Переспівниці стане режисура Френсіса Лоуренса, який зняв дві попередні частини блокбастера, а також усе більший професіоналізм його однофамільниці, яка виконала головну роль. Це стверджують критики, котрі першими оцінили якості бойовика. За даними американського сайту Rotten Tomatoes, що збирає рецензії на новинки, 79% фахівців поставили фільму високі бали.
Це, мабуть, найпохмуріший блокбастер на моїй пам'яті.Том Хаддлстон, оглядач британського видання TimeOut
Серед недоліків нового твору Лоуренса експерти називають невиправдану затягненість розповіді та слабку романтичну лінію. Серед переваг — небувалу глибину картини, яка показує тиранію та війну у властивій їм неоднозначності.
"Це, мабуть, найпохмуріший блокбастер на моїй пам'яті, — Том Хаддлстон із британського видання TimeOut описує свої враження від перегляду четвертих Голодних ігор. — Це сміливе висловлювання про невблаганний характер війни, мотиви якої безсоромно політичні, а емоційні наслідки руйнівні".
Життя та смерть на зйомках
Щойно вийшли книги Коллінз про жорстоку державу Панем, де щорічно на потіху столичним жителям хлопці та дівчата з провінції зобов'язані брати участь у кривавих голодних іграх на виживання, Лоуренс прочитала їх за лічені дні. Втім, виконавицею головної ролі Кітніс Евердін, яка змінила правила ігор в Панемі та спровокувала революцію, актриса себе не уявляла. Адже героїня, на відміну від незграбної американки, була вправною лучницею.
Утім, заледве погодившись на зйомки, Лоуренс швидко освоїлася з образом норовливої дівчини. До того ж особиста історія дорослішання виявилася співзвучною переживанням героїні. Подібно Катніс, яка в ході подій звикає до слави і зростання відповідальності, актриса споріднювалася з популярністю і настирливістю папараці та хакерів.
Четверту частину франшизи знімали одночасно з третьою, при цьому географія локацій виявилася як ніколи широкою. Майданчиками для роботи над картиною стали американська Атланта, невеликі міста штату Джорджія, а також європейські столиці Париж і Берлін. Зйомки почалися восени 2013‑го, ще до виходу другої частини Голодних ігор, касово найуспішнішої на сьогодні. Більшу частину матеріалу відзняли до літа 2014‑го.
Завершивши роботу над картиною, учасники процесу найчастіше відзначають дружню атмосферу, що панувала на майданчику. А ще згадують про участь у стрічці оскароносного Філіпа Сеймура Хоффмана. Видатний актор, у резюме якого культові картини і нагороди найавторитетніших фестивалів, знімався в ролі другого плану.
2 лютого минулого року, коли майстру перевтілень залишалося зіграти лише дві сцени для другої Переспівниці, він помер від передозування наркотиків. Колеги важко перенесли втрату Хоффмана і на кілька днів перервали зйомки. Потім частину сценарію останніх Голодних ігор переписали. В результаті слова, які персонаж актора мав вимовляти самостійно, перетворилися на лист, прочитаний від його імені.
Важке кіно
Глядачі ще тільки чекають на прощальну зустріч з улюбленими мешканцями Панему, водночас критики вже обговорюють переваги та недоліки нової картини. Фахівці одностайні в оцінці гри Лоуренс — актриса досягла максимальної глибини в розкритті образу войовничої Кітніс.
Американці вдалося передати трансформації, які відбуваються з її героїнею під впливом трагічності та жорстокості навколишньої реальності, стверджують оглядачі зарубіжних ЗМІ. Вона майстерно балансує між сміливістю, сумом і тими сумнівами, які роздирають її зсередини.
При цьому критики також відзначають небачену кровожерливість фінальних Голодних ігор. Ця історія, де підлітків підштовхують до холоднокровних вбивств, і раніше вибивалася з традиційної низки картин для підлітків. Однак тепер франшиза остаточно перестала вдавати з себе серію для старшокласників і стала серйозною розповіддю про інструменти тиранії. Таким чином, вона подорослішала разом зі своїми фанатами і буде для них, як і раніше, цікавою — на це і розраховують творці фільму, вважають критики.
У чому картина відверто програє родичам за жанром, це у зображенні любовної лінії, погоджуються критики. Втім, цей недолік цілком компенсується віртуозним зображенням актуальних інструментів політичної боротьби.
"Це важке кіно, де можна знайти все — від корумпованих політиків, класової нерівності та пропаганди, яка породжує паніку, до війни і навіть посттравматичного стресового розладу", — характеризує фільм Емі Вест з британського International Business Times.
Матеріал опубліковано в НВ №43 від 20 листопада 2015 року
