В Полтаві була цікава зустріч із студентами – серйозна розмова про те, куди ми всі рухаємось і чого ми всі хочемо. В Кременчуку як завжди приємно здивувало керівництво виховної колонії, запросивши на наш концерт для вихованців цієї колонії учнів місцевого ліцею. Все завершилось виступом самих вихованців. Продовженням може бути наш із ними спільний музичний проект. Робота триває, зв’язок лишається.
Кривий Ріг – це друзі, які завжди підтримають і повторять за тобою кожне слово. Запоріжжя – місто, куди повертаєшся, ніби додому – так багато з ним пов’язано. Маріуполь продовжує дивувати своїми людьми, ідеями та ініціативами. Крім того, мали страшенно важливий для себе виступ у жіночій виправній колонії. Такі зустрічі дійсно примушують по-новому дивитись на багато речей. Хоча найбільше здивував усе ж таки Кропивницький. Півтисячі людей і море емоцій. Вже плануємо наступний концерт. Ну й традиційно драйвовою та відвертою була Одеса.
А ще – тисячі кілометрів, сотні населених пунктів, через які довелось проїхати, десятки знайомств. Розмови й питання, відчуття єдності й упевненості у власних силах. Світлі очі й гарячі серця. Готовність далі робити щось для своєї країни, готовність прийти на допомогу, готовність підтримати. Країна бореться й не здається. У нас усе буде добре.
Зібрали для Сашка Кольченка 23 108 грн. Докинули до необхідної суми - 25 000 грн, зі своїх гонорарів. Цих коштів має вистачити, аби його мама змогла відвідати його в російському таборі. Всім дякуємо. Один за всіх і всі за одного. Побачимось на концертах.