Подобається вам це чи ні, але повсякденне життя — це конвеєр рішень: що вдягнути на перше побачення, чи погоджуватися на нову роботу, чи повертатися до обговорення того питання, через яке ви посварилися з партнером у суботу ввечері, або що приготувати на вечерю з друзями. Деякі рішення більш серйозні, деякі — менш, але їх прийняття — це невід'ємна частина вашого життя. Однак через те, що рішення тягнуть за собою наслідки, їх може бути важко приймати. Деяким людям навіть незначні рішення можуть здаватися серйозними. Якщо вам важко дається ухвалення рішень, то ось три найпоширеніші перешкоди і способи їх усунути, щоб стати рішучішими.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Ви схильні до самокритики або перфекціонізму
Якщо ви схильні критикувати себе, постійно картати за «помилки» або, що ще гірше, ви — перфекціоніст, який вимагає, щоб усе виходило ідеально, то будь-яке рішення — щодо одягу, роботи, вечері або сварки — видається вам рівною мірою важливим. Ви подумки звіряєтеся зі списком критеріїв, яким ваше рішення повинно відповідати: чи справді я цього хочу? Чи не занадто гостро реагую? Чи вдало обрано момент? Що подумають інші?
Наслідки: ви починаєте зациклюватися, а перелік, із яким ви звіряєтеся, занадто довгий. Ви гуглите різні комбінації одягу, складаєте нескінченні списки за і проти зміни роботи, переглядаєте десятки рецептів і ставите безліч запитань до штучного інтелекту, щоб сформулювати ідеальну фразу, яка дасть змогу повідомити партнеру про те, що ви відчуваєте, і при цьому не образити його.
Рішення: ваш мозок запевняє вас, що єдиний спосіб покінчити з цим — докласти більше зусиль, щоб зробити все правильно, зібрати більше інформації, щоб не помилитися. Але справжня проблема не в тому, що вдягнути або сказати, а в тому, що владу захопив ваш внутрішній критик або перфекціоніст і тепер тисне на вас, вимагаючи, щоб будь-яке рішення, хоч би яким незначним воно було, було правильним.
Помилок не існує
Настав час знову прислухатися до голосу розуму: усвідомте, що не всі рішення рівноцінні — робота, найімовірніше, важливіша за вибір страви на вечерю, — і що ви марнуєте сили даремно, занурюючись дедалі глибше в кролячу нору. А потім зробіть конкретні дії, щоб просунутися вперед: розпитайте когось, хто виконує таку саму роботу, як пропонують вам, про його враження, або попросіть провести додаткову співбесіду, щоб отримати відповіді на запитання, які вас хвилюють; скажіть своєму партнеру те, що хочете сказати, а якщо він займе оборонну позицію, відступіть, але поверніться до цієї теми пізніше, щоб прояснити ситуацію. Тільки рухаючись уперед, нехай навіть крихітними кроками, ви зможете з’ясувати, що робити далі.
Ви переживаєте через те, що в майбутньому шкодуватимете
Це різновид попередньої ситуації. Навіть якщо ви знаєте, що хочете зробити, вас непокоять можливі наслідки: ви погодитеся на роботу, але зрештою зненавидите її, або поговорите з партнером, але ні до чого хорошого це не призведе, ваша розмова тільки піділлє масла у вогонь емоцій і справа закінчиться розлученням.
Наслідки: зацикленість на найгірших сценаріях розвитку подій змушує вас сумніватися у ваших рішеннях.
Рішення: найгірші сценарії затягують так само, як збір інформації. Реальність же така, що не тільки неможливо контролювати майбутнє, а й минуле постійно переосмислюється крізь призму сьогодення: якщо за два роки ви будете задоволені своєю новою роботою, то не тільки похвалите себе за те, що ухвалили правильне рішення, а й подумаєте, що слід було змінити роботу ще раніше. Якщо ж через два роки ви відчуватимете незадоволеність, то пошкодуєте, що не залишилися на старому місці. Це картина, що постійно змінюється. Найкраще, що можна зробити, — вибрати те, що здається вам найкращим на цей момент. А з майбутніми проблемами ви зможете впоратися не раніше, ніж вони виникнуть.
Ви турбуєтеся про те, що інші засуджуватимуть ваш вибір
Я зустрічав людей, які зазнають труднощів з ухваленням рішень, бо переживають через те, що «інші» не схвалять їхній вибір. Цей страх зазвичай є частиною набутої в дитинстві наднастороженості, за якої «я задоволений, тільки якщо задоволений увесь світ».
Наслідки: хід думок зрозумілий, але обраний вихід не виправдовує себе. Неможливо брати до уваги весь світ. Якщо така величезна аудиторія заглядатиме вам через плече, ви і пальцем не зможете поворухнути.
Рішення: вам може бути небайдужою думка близьких людей і ви можете постаратися їм пояснити, чому ви робите те, що робите, але це не означає, що завжди необхідна загальна згода. Занепокоєння через те, що потрібно порозумітися з людьми за межами вашого близького кола, заважатимуть вам здійснювати ваші бажання: у підсумку ви станете жити чужим життям, а не своїм власним.
В основі лежить тривога
Нерішучість — це розв’язання проблеми отримання правильного результату, чи то втілення в життя вашого нинішнього плану так, як ви того хочете, відсутність жалю в майбутньому, чи то загальне щастя. Найкраще, що можна зробити, — це вибрати той варіант, який видається оптимальним зараз, і подивитися, що станеться. Якщо все вийде — чудово. Якщо ж не вийде, то не тому, що ви схибили, просто тепер у вас нова проблема, і, сподіваюся, ви засвоїли, чого робити не слід. Вирішуйте не більше однієї проблеми й ухвалюйте не більше одного рішення за раз.
Головне — розпізнати, що вами рухає тривога, зробити крок назад і зрозуміти, що вона змушує вас зациклюватися, реагувати, як дитина, і мислити ірраціонально. Перестаньте робити те, що велить вам ваш тривожний мозок. Усвідомте, що зараз ваші думки керують вами, а не ви керуєте своїми думками.
Навчитися бути рішучими — значить навчитися не дозволяти тривозі керувати вашим життям, зрозуміти, що помилок не існує, зосередитися на тому, щоб зробити найкраще з того, що можна зробити просто зараз, визнати, що не всі рішення однаково важливі, і прийняти той факт, що ви можете контролювати тільки теперішній момент.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Роберта Таіббі. Републікація повної версії тексту заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут