13 чудових недавніх фільмів, які ви напевно пропустили

Сирітський Бруклін

Motherless Brooklyn

США

2019 рік

Мені завжди дуже подобався Едвард Нортон — приголомшливий актор. І справа навіть не в Бійцівському клубі. Були й інші приголомшливі ролі — Первісний страх, Американська історія Х, 25-а година.

Шкода, акторська кар'єра в нього не особливо склалася. Але Нортон також виявився талановитим режисером. Його дебютний фільм Зберігаючи віру (2000) був досить непоганий. А минулорічний Сирітський Бруклін — просто прекрасний.

За форматом це — класичний представник американського кримінального кіно а-ля 1950-ті. Самотній приватний детектив з купою власних проблем хоче розслідувати таємниче вбивство. Ниточки ведуть до великої гангстерської організації і найвпливовішої людини в місті…

Атмосферний і харизматичний фільм з цілим розсипом відомих акторів. Крім самого Нортона тут знімалися Алек Болдвін, Віллем Дефо, Брюс Вілліс, Боббі Канавале.

Фільм чудовий, але у нас його мало хто дивився. А даремно.

Карателька

A Vigilante

США

2018 рік

Приголомшлива жінка і чудова актриса Олівія Вайлд зіграла в єдиному, мабуть, феміністичному маніфесті останніх років, який мені сподобався.

У Marvel є такий комікс Каратель, про чоловіка, який вершить відплату.

А у молодої жінки режисера Сари Даггар-Ніксон вийшов дебютний фільм Карателька, героїня якого легко затикає марвелівського героя за пояс за крутизною.

Героїня діє не в коміксах, а в реальному житті. Вона пережила насильство в сім'ї і вирішила помститися. На шляху до помсти своєму колишньому чоловікові вона допомагає іншим жертвам домашнього насильства. Бере функцію правосуддя на себе.

Хльосткий, різкий фільм не дає розслабитися ні на секунду. Олівія Вайлд неймовірно хороша.

І як висловлювання на тему насильства над жінками цей зразок американського незалежного кіно дасть фору багатьом високобюджетним політкоректним проєктам.

Недруги

Hostiles

США

2017 рік

Драма про капітана американської армії, який більше ніж 20 років воював з червоношкірими, і готується вийти на пенсію. Його останнє завдання — відвезти на батьківщину вождя одного з племен, якого американський уряд вирішив звільнити з в’язниці, оскільки він помирає від раку.

Капітан з кількома солдатами здійснює небезпечну подорож через землі ворожих команчів. По дорозі до нього приєднується біла жінка, яка щойно втратила чоловіка і трьох дітей через напад індіанців.

Сильне кіно про те, що ти не завжди знаєш, хто саме твій ворог. Що деякі «свої» можуть бути гіршими за твого відкритого недруга. Що дикуни часто людяніші за представників освіченого цивілізованого світу.

Фільм важкий і похмурий, але зі світлим фіналом, який сповіщає перемогу людяності над усім тим лайном, яким обросла сучасна людська цивілізація.

Крістіан Бейл вміє вибирати собі ролі. І в поганих фільмах він не знімається.

Час відплати

Destroyer

США

2018

Деякі не особливо уважні глядачі «автоматом» занесли цей фільм у ряди «феміністичних». Інші писали, що все тут тримається на брутальному гримі, який перетворив красуню Ніколь Кідман на моторошну потвору. Мовляв, їй не давала спати слава Шарліз Терон, яка отримала Оскар за аналогічний подвиг у фільмі Монстр.

Все це — нісенітниця.

Кідман дійсно перетворюється для цієї ролі, але річ тут не тільки в гримі. Вона хороша актриса і відіграє брутальну поліцейську-алкоголічку шикарно — хода, жести, міміка… Все дуже переконливо.

Ну а сам фільм — такий собі сучасний поліцейський нуар у реаліях Лос-Анджелесу.

Дух класика цього жанру Реймонда Чендлера тут дуже відчутний, я в юності ним зачитувався (Довге прощання, наприклад, дуже люблю).

Її героїня колись провалила складну операцію під прикриттям, злочинець зник. Її життя пішло під укіс, вона п'є, шлюб розвалився, дочка-підліток вважала за краще залишитися з батьком. Одного разу вона дізнається, що той самий вбивця і грабіжник повернувся. І вона знову починає полювання за ним.

Чудовий фільм для любителів похмурого детектива.

Арктика

Arctic

Ісландія

2018 рік

Данець Мадс Міккельсен — розкішний актор, який не боїться випадати з поля зору широкого глядача заради участі в невеликих, але дуже яскравих проєктах.

Він грав лиходія в бондіані і маніяка в серіалі Ганнібал, але найкращі його ролі — в невеликих європейських фільмах.

Таких як ісландський фільм Арктика — це режисерський дебют Джо Пенни, який досі знімав лише короткометражки.

Це — історія про пілота літака, який зазнав аварії і мусить вижити в нелюдських умовах. Ситуація ускладнюється, коли він знаходить поранену молоду жінку, яка загубилася в шторм.

Фільм фактично позбавлений діалогів і справляє просто вбивче враження самою своєю атмосферою. Зі слабкими нервами, звісно, краще не дивитися. Та й любителям глянцевого кліпмейкерського кіно — теж. Цей фільм — для тих, хто любить занурюватися в кінопростір цілком.

Поклик вовка

Le chant du loup

Франція

2019 рік

Стильно знятий і дуже напружений військовий трилер від французів.

Головний герой — молодий підводник-акустик з феноменальним даром. Він може розпізнати будь-який кожен звук, який він чує.

У момент, коли терористи здійснюють військову провокацію проти Євросоюзу від імені Росії і провокують початок Третьої світової, від нього залежить доля світу.

Незважаючи на досить фантастичний, а місцями навіть абсурдний сценарій, фільм дуже чіпляє. Операторська робота, монтаж, робота зі звуком (все-таки фільм про акустика) — все тут на найвищому рівні. Але найкраще, що тут є — акторські роботи. Тут реально цвіт французького кіно — Матьє Кассовіц, Омар Сі, Реда Катеб, Франсуа Сівіль… Хіба що Венсана Касселя немає.

На межі

Aus dem Nichts

Німеччина

2017 рік

Жорстке і чесне кіно від одного з найулюбленіших моїх європейських режисерів — турка Фатіха Акіна, який живе в Німеччині (Головою об стіну, Золото ацтеків та ін).

Фільм розповідає про жінку, яка втрачає чоловіка і дочку внаслідок теракту, організованого націоналістами.

І на глядача справляє враження ляпаса.

Акін чесно і відкрито говорить про речі, про які в сучасній Європі говорити не заведено. Про загальну підозрілість і про нетерпимість. Про радикалізм і назрівання вибуху.

Фільм з лякаючою достовірністю показує, як у людях накопичується енергія для цього вибуху. І про те, як легко можуть атакувальники і їхні жертви помінятися місцями.

Діана Крюгер, яку колись вважали ще однією голлівудською білявкою європейського походження (Троя, Скарби нації та ін.) тут показує, що вона — справжня драматична актриса.

Єва

Eva

Франція

2018 рік

Розкішний трилер від не знаменитого, але все-таки досить відомого французького режисера Бенуа Жако. Тут також грає Ізабель Юппер, яка у цього режисера грала ще в 1981 році — у знаменитій мелодрамі Крила голубки.

Товариство, що називається, згадало молодість. Єва — екранізація роману британського короля детективів Джеймса Хедлі Чейза.

Багатообіцяючий письменник Бертран втрачає голову після знайомства із загадковою фатальною жінкою. Вона надихає його на нову історію і в гонитві за славою він вирішує, що готовий на все. Йому потрібен тільки шокуючий фінал. І він його отримає.

У парі з розкішною Юппер тут молодий Гаспар Ульєль. Дует, треба сказати, вийшов відмінний.

Абсолютна влада

Imperium

США

2016 рік

Це — не найсильніше кіно про скінхедів і неонацистів, що я бачив у своєму житті. Власне, з Американською історією Х ще нічого не може зрівнятися. Але Абсолютна влада зі своїми завданнями справляється непогано.

Це неспішний і напружений трилер про проникання агента ФБР у банду американських неонацистів для запобігання великому теракту.

Фільм дуже стриманий в емоціях, тут немає голлівудського пафосу, трагічної музики і епічних перестрілок. Немає монументального фіналу з відключенням бомби в останню секунду або вбивством лиходія останнім патроном.

А головний герой не схожий на супермена.

Худенький Деніел Редкліфф, якого всі пам’ятають ще з Гаррі Поттера, остаточно подорослішав і дає «відмінну драму» без зайвої театральності.

Вся ця стриманість робить Абсолютну владу дуже тривожним роздумом на тему неонацизму. Найстрашніші представники цього руху — аж ніяк не лисі качки в татуюваннях, готові бити людей з іншим кольором шкіри.

Ні. Найстрашніші за всіх цілком інтелігентні та освічені сімейні люди в костюмах і з престижною роботою. Які в глибині душі вважають, що заради «великої світлої» ідеї можна вбивати невинних.

Пірсинг

Piercing

США

2018 рік

Екранізація роману Рю Муракамі.

Зразковий сім'янин вже кілька років одержимий бажанням когось убити.

У якийсь момент у нього остаточно зносить дах, і він придумає «ідеальний план». Він планує вбити повію. Єдине, чого він не передбачив, це того, що за викликом приїде неврівноважена любителька садо-мазо. І план буде «злегка» порушений.

Віртуозний жахастик, який порушує багато канонів жанру. Зокрема і своїм дивним фіналом.

Якщо ви віддаєте перевагу мейнстріму, то Пірсинг вам точно не зайде. Це кіно для людей, хм, досить широких поглядів на те, що припустимо в кіно, і готових потерпіти певний рівень знущання над собою заради нових глядацьких відчуттів.

Манк

США

2020 рік

Люблю ранні фільми Девіда Фінчера, особливо Гру і Сім.

У Фінчера були злети і падіння. Але свіжий фільм Манк — явно запам’ятається як зліт.

І мені навіть не віриться, що такий чудовий фільм пройшов повз багатьох глядачів. У всякому разі, говорять про нього набагато менше, ніж він того заслуговує.

Геніальний (хоч як би банально це звучало, але це — правда) Гері Олдмен грає легендарного сценариста-п'яницю Манкевича.

Саме Манкевич написав разом з Орсоном Веллсом сценарій Громадянина Кейна.

Не лякайтеся, якщо ці імена ні про що вам не говорять. І якщо ви не дивилися Громадянина Кейна. Після Манка ви все це швидко виправите.

Фільм надзвичайно атмосферний. І він абсолютно несхожий на той потік фільмів, який видає в останні роки американський мейнстрім.

Батько

Франція

2020 рік

Ентоні Гопкінс в якийсь момент просто перестав старіти. І сил і енергії у нього не зменшується.

Ось і нова приголомшлива роль у фільмі французького драматурга Флоріана Зеллера.

Гопкінс грає старенького, який занурюється в пучину деменції. Його поведінка часом просто лякає. І його вже доросла дочка відчайдушно намагається знайти йому ідеальну доглядальницю.

Фільм ставить філософські питання про те, наскільки реально те, що ми вважаємо реальністю. Водночас тут немає сопливого голлівудського пафосу і занудного моралізаторства. Вже за це — великі людське спасибі. Ну і Гопкінс просто прекрасний.

Прийдешній світ

США

2020 рік

Я дуже байдужий до жанру трагічних драм про заборонене кохання в далекі часи. Таких фільмів зняли багато, більшість з них мають досить шаблонний сценарій і випнуті ребра підтексту (зле суспільство, огидні традиційні цінності тощо).

Найчастіше навіть якщо актори гарні і фільм загалом знято талановито, вся ця стереотипність його буквально топить.

Прийдешній світ до певної міри виняток. Це — досить стереотипна історія про кохання двох жінок у патріархальній американській глушині XIX століття. У сценарії присутні всі заїжджені шаблони, включно з чоловіком, який вимагає від дружини, яка його не любить, виконання сумнозвісного подружнього обов’язку.

Однак, фільм все одно «працює». Вся справа в гіпнотичній атмосфері, яку вміло створює режисер Мона Фастволд. Ця норвежка прогриміла драмою Сновида в 2014 році. А взагалі вона — талановитий кліпмейкер.

І тут це дуже відчувається. Атмосфера обволікає, затягує всередину фільму. У якісь моменти Фастволд без особливо відвертих сцен примудряється проникнути в досить інтимну територію прихованих жіночих бажань. І попри випнуту прямолінійну мораль після перегляду залишається враження, що побачене — це щось нове, свіже.

Актори хороші. Особливо красуня Ванесса Кірбі, яка все частіше отримує хороші ролі. Ну і Кейсі Аффлек, який недавно був замішаний у скандалі про сексуальні домагання, видає потужний перформанс, немов на зло всім феміністкам планети граючи домінантного владного самця, який хоче володіти жінкою.