Прощавай, Кормак Маккарті. П’ять екранізацій геніального письменника, які обов’язково потрібно подивитися
Блоги17 червня 2023, 21:21
Кормак Маккарті був справжнім літератором XX століття. З дрібкою такого собі позитивного божевілля, яке надає талановитим людям додаткової чарівності.
У молодості він змінив ім'я Чарльз на Кормак на честь стародавнього ірландського короля.
Він прожив більшу частину життя в бідності. Одна з його дружин згадувала, що вони роками жили в будинку без водогону і ходили митися в озері.
Його почали видавати ще в 1960-х, але справжній успіх прийшов до нього тільки в другій половині 1980-х. А справжня слава — і зовсім у 2000-х, коли Кормаку вже було за 70.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Навіть в епоху тотальної комп’ютеризації продовжував працювати на друкарській машинці. Коли народилася соцмережа Twitter, і хтось створив фейковий акаунт «письменника Кормака Маккарті», його агент виступив зі спростуванням, заявивши, що Кормак узагалі не користується комп’ютером.
Він майже не давав інтерв'ю і рідко з’являвся на публіці. Не коментував екранізації своїх романів.
Його називали «новим Фолкнером». Ходили чутки про багаторазове висунення Кормака Маккарті на Нобелівську премію з літератури, але у підсумку його найбільшою нагородою стала Пулітцерівська премія за роман Дорога.
Журнал Time вніс роман Кривавий меридіан до списку 100 найкращих книг XX століття, а газета New York Times 2006 року назвала його № 2 у списку найкращих американських книг за останні 25 років.
Його книги переповнені насильством і жорстокістю, і завжди зачіпають найважливіші теми — життя і смерть, доля і призначення.
Вони завжди пронизливі і запам’ятовуються назавжди. Вони можуть подобатися або не подобатися, але до них складно поставитися спокійно.
Неприборкані серця
2000
Відомий актор Біллі Боб Торнтон колись був ще й непоганим режисером. Він екранізував роман Кормака Маккарті про молодого жителя Техасу, який у 1950-х вирушає до Мексики та влаштовується на роботу на ранчо, де невдовзі заводить небезпечний роман із донькою власника.
Сценарій за книгою Маккарті написав Тед Таллі, який свого часу здобув Оскар за сценарій за книгою Мовчанння ягнят.
Головні ролі зіграли Метт Деймон і Пенелопа Крус.
Екранізацію складно назвати дуже точною, відмінностей від книги досить багато. Але загальну атмосферу історії передано досить непогано.
Старим тут не місце
2007
Мабуть, найвідоміша екранізація Кормака Маккарті. Брати Коени дуже дбайливо поставилися до роману письменника — сценарій містить мінімальні відмінності від книги.
Мисливець натикається на кілька трупів, схованку з героїном і понад два мільйони доларів готівкою поблизу Ріо-Гранде. Його рішення забрати гроші запускає жорстоку ланцюгову реакцію. За ним женеться група вбивць, які конкуруюють між собою. Включно з абсолютно психопатичним персонажем з ідіотською зачіскою, улюбленою зброєю якого є пневматичний пістолет для забою худоби.
Акторський склад тут розкішний. Психопата грає Хав'єр Бардем, ще одного кілера — Вуді Гаррельсон, а мудрого шерифа, який ніби розповідає всю цю історію глядачам — Томмі Лі Джонс.
Роль втікача дуже хотів зіграти Гіт Леджер, але в підсумку Коени віддали її Джошу Броліну. Це сталося після того, як Бролін відправив їм касету з пробами на роль, яку йому допомогли записати Квентін Тарантіно і Роберт Родрігес.
Для багатьох Старим тут не місце — просто чудовий нуарний трилер. Але дехто вважав фільм, як і роман Кормака Маккарті, філософською притчею на стару добру тему «від долі не втечеш».
Дорога
2009
У постапокаліптичному світі батько та його син ідуть самі через спалену Америку в бік узбережжя. Головний мотив — завдання батька не тільки вберегти сина і навчити його виживання, а й показати йому, що таке людяність у світі, де вже, здавалося б, немає місця нічому людському.
У цьому фільмі прекрасний актор Вігго Мортенсен зіграв одну з найкращих ролей у своїй кар'єрі.
Фільм дуже близький до однойменної книги Кормака Маккарті, це — дбайлива екранізація «з любов’ю».
Дитя боже
2013
Після того, як Джеймс Франко потрапив під паровий коток руху MeToo і його ім'я перестали згадувати в пристойному суспільстві, цей фільм благополучно забули.
Насправді режисерський дебют Франко був не такий вже й поганий. Він цілком непогано впорався із завданням перенесення на екран неймовірної книжки Кормака Маккарті про соціопата і вигнанця, який прагне існувати поза соціальним порядком і поступово усамітнюється в печері, занурюючись у свою власну версію пекла.
Нетривіальне кіно, яке складно рекомендувати до перегляду, якщо ви просто хочете провести вечір. Це — серйозний кінематографічний досвід для поціновувачів.
Радник
2013
Строго кажучи, це не екранізація книги Маккарті. Письменник написав сценарій про адвоката, який виявляється втягнутим в ігри мексиканського наркокартелю для фільму Рідлі Скотта.
Скотт зібрав чудовий акторський склад. Головні ролі зіграли Майкл Фассбендер і Пенелопа Крус. Крім них у фільмі миготять Бред Пітт, Хав'єр Бардем, Кемерон Діаз, Джеффрі Райт.
І це один із тих фільмів, які ви не забудете ніколи, навіть якщо він вам загалом не сподобається.
Як це часто буває у творчості Маккарті, сюжет вельми заплутаний і переповнений яскравими другорядними персонажами, які часто затьмарюють основних героїв. І звичайно ж, насильство і жорстокість б’ють через край.
Деякі сцени з фільму врізаються в пам’ять назавжди. Наприклад, сцена, що стала вже легендарною, в якій Кемерон Діаз показує Хав'єру Бардему «рибку» на лобовому склі автомобіля.
Фінальний діалог героя з босом мафії здатний навести жах на кого завгодно.
Світ великих грошей жахливо жорстокий, у ньому немає місця для звичайних людських якостей, навколо одні піраньї — знайомий мотив для Кормака Маккарті.