Спадковий прем'єр у барвистих шкарпетках. 9 фактів про главу канадського уряду Джастіна Трюдо, який святкує 50-річчя
25 грудня Джастіну Трюдо виповнилося 50 років. З 2015-го він очолює уряд Канади. Розповідаємо, чому син колишнього прем'єра П'єра Трюдо пішов батьковим шляхом і як став одним із найбільш популярних та екстравагантних політиків західного світу.
Династія
Джастін П'єр Джеймс Трюдо став подарунком своїм батькам до Різдва: він народився ввечері 25 грудня 1971 року в столиці Канади Оттаві. Його батько П'єр обіймав посаду прем'єр-міністра (з 1969 по 1984 рік, з невеликою перервою).
У квітні 1972-го до Канади прибув із візитом американський президент Річард Ніксон. На прийомі він виголосив тост «за майбутнього прем'єр-міністра Джастіна». Такі жартівливі побажання не рідкість, але в цьому випадку пророцтво збулося…
1977-го П'єр і Маргарет Трюдо (уроджена Сінклейр) оголосили про розлучення. Опіку над Джастіном та його молодшими братами Александром і Мішелем спочатку взяв батько, діти жили в урядової резиденції в Оттаві. Після розставання батьки майбутнього прем'єра зберегли непогані стосунки, навіть ходили чутки про їхнє примирення. Але цього не сталося — вони уклали повторні шлюби. Джастін має зведеного брата і двох сестер.
«Вони кохали один одного неймовірно, пристрасно, безтямно. Але мали різницю у віці, 30 років, і мама ніколи не була рівним партнером у тому, в чому полягало життя тата — у його обов’язку, служінні країні», — розповідав Джастін Трюдо про батьків в інтерв'ю Toronto Star 2009-го.
П'єр влаштував старшого сина у приватний франкомовний ліцей, але мати згодом переконала його віддати дітей у звичайну двомовну школу.
Джастін вступив до Університету МакГілла, став бакалавром у галузі літератури та отримав диплом викладача. Не бажаючи фінансово залежати від батьків, підробляв лижним інструктором та викидайлом у нічному клубі. Попрацювавши підмінним учителем у місті Коквітлам, Джастін Трюдо здобув місце у Ванкувері, спочатку у приватній школі, потім у громадському середньому навчальному закладі.
Дві трагедії
13 листопада 1998 року молодший брат Джастіна Мішель вирушив із друзями кататися по льодовику на лижному курорті Кокані. Раптом зійшла лавина. Трюдо знесло в гірське озеро, він провалився у воду і не зумів вибратися. Тіла 23-річного МішІ (як називали його близькі) так і не знайшли…
Сім'я була вражена горем. Батько П'єр так і не оговтався від втрати. Він уже страждав від хвороби Паркінсона та раку простати. Здоров’я погіршувалося, і 28 вересня 2000 80-річний політик помер. У його палаті останніми днями постійно перебували колишня дружина Маргарет і двоє старших синів.
На церемонії державного похорону Джастін вимовив зворушливу 12-хвилинну промову. Панегірик кілька разів показали центральні телеканали. Незабаром прем'єр Жан Кретьєн заявив, що син його попередника буде активістом керівної Ліберальної партії, а в пресі почали писати про появу династії Трюдо.
У політику!
2000-і роки — період активної громадської роботи Джастіна Трюдо. Він вів кампанію за безпеку лижників (після історії з загибеллю брата), боровся із забрудненням річок, закликав владу взяти участь у вирішенні міжетнічного конфлікту в Дарфурі, був частим гостем на політичних ТБ-шоу.
До кінця десятиліття Трюдо став помітною фігурою у Ліберальній партії. 2008-го він уперше виграв вибори до Палати громад по округу біля Монреаля, 2011-го домігся переобрання — при тому, що ліберали тоді зазнавали однієї поразки на виборах за іншою і навіть близько не мали тієї популярності, що за П'єра Трюдо.
Джастін шукав різні способи заявити про себе публічно. У березні 2012-го він викликав сенатора-консерватора Патріка Бразо на благодійний боксерський поєдинок, щоб зібрати кошти на дослідження боротьби з раком.
Друзі не радили битися з Бразо, колишнім військовим, володарем чорного поясу з карате. Експерти вважали, що головним завданням молодого ліберала буде піти з рингу цілим. Але вони не зважили на досвід Трюдо як боксера-аматора. Затятий курець Бразо протримався лише до третього раунду.
2013-го Джастін висунув свою кандидатуру на посаду голови партії. Понад 80% однопартійців підтримали його (цікаво, що серед конкурентів була третя дружина П'єра Трюдо Дебора Койн).
Прем'єр, який просить вибачень
Перемога Ліберальної партії на парламентських виборах 2015 виявилася приголомшливою. 39,47% голосів, відданих за політсилу Трюдо, дозволили їй здобути більшість (184 мандати — на 148 більше, ніж було в неї в попередньому складі парламенту). Прем'єр від Консервативної партії Стівен Гарпер одразу подав у відставку, і новий уряд формував 44-річний Трюдо. Він став другим наймолодшим главою кабінету в історії Канади.
Першою публічною обіцянкою Джастіна Трюдо було формування уряду з дотриманням принципу ґендерної рівності. Чоловіків та жінок на міністерських постах виявилося порівну — по 15. На запитання, чому це необхідно, політик відповів лаконічно: «Бо зараз 2015 рік».
Сповідуючи ідеї мультикультуралізму, новий прем'єр призначав на найважливіші посади представників різних етносів, що населяють Канаду. Зокрема, у 2015-му міністром міжнародної торгівлі стала письменниця та журналістка, українка Христя Фріланд (згодом вона очолила МЗС, була міністром міжурядових справ, а зараз є міністром фінансів). У першому кабінеті Трюдо посаду міністра зайнятості, робочої сили та праці обіймала нащадок переселенців з України Мері-Енн Мигичук.
За перші два роки прем'єрства Трюдо Канада прийняла 40 тисяч сирійських біженців. Він знизив ставку прибуткового податку для осіб із середнім доходом та підвищив її для більш заможних канадців. Пенсійна реформа збільшила розмір допомоги людям похилого віку.
Також ліберали дотрималися обіцянки легалізувати марихуану — метою програми називали зменшення злочинності, пов’язаної з нелегальним обігом наркотиків. За Трюдо в країні узаконили евтаназію за певних медичних обставин.
Прем'єрство другого з династії Трюдо запам’яталося його публічними вибаченнями за «помилки минулого». Він перепрошував у корінних народів, вперше вживши слово «геноцид» для опису політики колоніальної влади
- відмова у в'їзді біженцям зі Східної Азії, які прибули на кораблі Komagata Maru у 1914 році;
- неправомірне засудження та страта ватажків індіанських повстань у ХІХ столітті;
- відмова прийняти 900 німецьких євреїв, які рятувалися від переслідувань у 1939 році;
- недостатні заходи боротьби з епідемією туберкульозу серед інуїтів з 1940-х по 1960-і роки;
- дискримінація державних службовців за ознакою їхньої сексуальної орієнтації.
У 2019-му прем'єр вибачився за фотографію 2001 року, де його знято у коричневому гримі. За його словами, він зображував Аладдіна на вечірці на тему Арабські ночі у приватній школі, але потім зрозумів, що фотографія може розглядатися як расистська.
Скандал № 1
У лютому 2019 року Трюдо зіткнувся з найбільшою політичною кризою, коли ЗМІ повідомили, що члени його команди неправомірно чинили тиск на генерального прокурора та міністра юстиції Джоді Вілсон-Рейболд з метою припинити судове переслідування SNC-Lavalin. Цій будівельній компанії з Квебеку було пред’явлено звинувачення у корупції та шахрайстві для отримання контрактів від лівійського уряду за часів режиму Муаммара Каддафі. Це загрожувало SNC-Lavalin забороною брати участь у тендерах на державні контракти, що могло спричинити фінансовий крах фірми та втрату робочих місць для тисяч її співробітників.
Вілсон-Рейболд розповіла комітету з правосуддя Палати громад, що отримувала «завуальовані погрози» з приводу справи SNC-Lavalin із канцелярії прем'єр-міністра, Таємної ради та Міністерства фінансів, і саме через це її було позбавлено портфеля після ротації уряду.
Трюдо стверджував, що конфлікту інтересів не було і що під час його дискусій з Вілсон-Рейболд він залишив рішення щодо санкцій до будівельної фірми на її розсуд. Щоправда, згодом він визнав, що просив своїх співробітників довести до генпрокурора потенційні наслідки санкцій. Прем'єр також порушив питання щодо розділення посад генерального прокурора та міністра юстиції.
У звіті канадського комісара з етики Маріо Діона говорилося, що «авторитет прем'єр-міністра та його офісу був використаний для обходу закону та спроби дискредитувати рішення глави державної прокуратури, а також для підриву авторитету Вілсон-Рейболд як представника Британської корони».
Консерватори закликали Трюдо піти у відставку. Скандал вплинув на результати парламентських виборів-2019. Ліберальна партія все ж таки здобула на них перемогу, але кількість мандатів у парламенті скоротилася до 157 (загалом у парламенті 338 місць). Трюдо довелося формувати уряд меншості.
На дострокових виборах 2021 року результат практично повторився: 158 місць дісталося лібералам. Трюдо втретє став прем'єром.
Гамірний південний сусід
Березень 2016 року породив у Сполучених Штатах явище, назване Трюдоманією. Візит канадського прем'єра пройшов із феноменальним успіхом — американцям припав до душі харизматичний політик, який прийшов на зміну невиразному Гарперові. Президент Барак Обама всіляко підкреслював своє тепле ставлення до молодого колеги. Вони домовилися про спільні дії боротьби зі зміною клімату. Канада запровадила п’ятирічну заборону ліцензування нафтових і газових свердловин в арктичних водах — до аналогічного кроку вдалися і Штати.
Наступний американський президент Дональд Трамп був повною ідеологічною протилежністю Трюдо. Імміграційна політика США у 2017—2020 роках викликала нерозуміння канадських лібералів, які відчинили двері шукачам притулку з Африки та Близького Сходу. В Оттаві також були розчаровані рішенням глави Білого дому вивести США з Північноамериканської угоди про вільну торгівлю.
У квітні 2018 року Трамп оголосив про введення імпортного мита на канадську сталь та алюміній, що по суті означало торгову війну. Трюдо назвав виправдання дій Трампа міркуваннями національної безпеки «образливим і неприйнятним».
На початку червня 2018 року Канада приймала саміт «Великої сімки». На підсумковій пресконференції Трюдо пригрозив запровадити зустрічне мито на американську продукцію. Трамп у відповідь відкликав свій підпис під комюніке саміту та опублікував твіт, у якому охарактеризував канадського прем'єра як «нечесну і слабку» людину. Більше того, економічний радник Трампа Ларрі Кудлоу назвав Трюдо зрадником.
Представники уряду Канади у відповідь заявили, що Трюдо не сказав нічого, про що не було б заявлено Трампу публічно чи особисто.
Поразка Трампа на виборах президента США 2020 означала перезавантаження відносин сусідніх країн. Трюдо став першим лідером іноземної держави, з яким Джо Байден провів переговори після інавгурації. «Сполучені Штати не мають ближчого друга, ніж Канада», — заявив Байден.
Трюдо та кіно
У біографії канадського прем'єра кіно, радіо та телебачення займають важливе місце. У кількох фільмах знялася мати Маргарет, на ТБ працювала його дружина Софі, сам політик на канадському радіо висвітлював Олімпійські ігри 2004 року.
2007-го Джастін Трюдо спробував себе на екрані. Він знявся в ролі майора Телбота Папіно в серіалі Велика війна, присвяченому Першій світовій.
…В одній школі з Джастіном навчався Метью Перрі, який став популярним актором, зіркою серіалу Друзі. Якось Метью з приятелями побили майбутнього прем'єра, тоді — худенького школярика. Трюдо не забув образи і зажадав реваншу. «Хто не хотів би надавати Чендлерові?» — написав він у Twitter 1 квітня 2017 року.
Перрі відповів: «Думаю, відмовлюся від вашої пропозиції про реванш, шановний сер (з огляду на те, що у вашому розпорядженні зараз ціла армія)».
Софі та діти
Дружина Трюдо Софі Грегуар на три з половиною роки молодша за нього. Вони знають один одного змалку — Софі відвідувала один клас із братом Джастіна Мішелем і бувала в будинку Трюдо.
Потім вони бачилися рідко, поки 2003 року молодому активісту та журналістці однієї з квебекських телестудій не запропонували разом провести благодійний бал.
Джастін і Софі почали зустрічатися через кілька місяців. У жовтні 2004 року заручилися, а 28 травня 2005 року — одружилися в Монреалі.
У подружжя троє дітей: Ксав'є Джеймс та Елла Грейс — підлітки, наймолодшому Адріану — сім років.
До початку політичної кар'єри чоловіка Софі продовжувала працювати як репортер та телеведуча, але потім поєднувати ТБ та сімейне життя стало неможливо. У 2013 році подружжя продало свій будинок у Монреалі і перебралося до Оттави.
Спільне захоплення пари — йога, Софі захоплюється нею з юності.
Тема, яку не можна оминути…
…це, звичайно, шкарпетки Джастіна Трюдо. На міжнародних зустрічах він з’являвся у таких…
…і таких…
…і таких…
Навіть Ангела Меркель цікавилася щиколотками канадського колеги.
Прем'єр кілька разів давав зрозуміти, що цей предмет одягу може слугувати дипломатичним чи політичним посланням. Так, у 2017 році він прийшов на ЛГБТ-прайд у Торонто у шкарпетках із написом Eid Mubarak (мусульманське вітання на честь закінчення Рамадану, що відзначалося того ж дня). ЗМІ побачили тут заклик до примирення двох важливих для Канади груп населення, що недолюблюють одна одну.
До речі, ці шкарпетки коштували лише 15 канадських доларів.
За матеріалами: Канадська енциклопедія, CBC, Toronto Star, Вікіпедія
