Гірська хвороба. Сходження на Еверест перетворилися на багатомільйонну індустрію

13 червня 2019, 09:00

Щовесни сотні професійних альпіністів і сміливців викладають кругленькі суми за можливість підкорити Еверест. Число сходжень на найвищу вершину світу росте, і це стає багатомільйонною індустрією.

За даними Himalayan Database, спеціалізованого непальського ресурсу, який регулярно оновлює група журналістів-ентузіастів, сьогодні вершини Евересту досягають вдвічі більше альпіністів, ніж десять років тому. Якщо в 2002 році хронікери зафіксували 155 підкорень, то в 2017-му — вже 648, а в 2018-му — рекордні 802.

Відео дня

Всього ж з моменту першого сходження на вершину в 1953 році побувати в найвищій точці планети вдалося більш ніж 5 тис. сміливців, в тому числі 25 українцям і трьом українкам. Останніми 23 травня 2019 року піднялися на вершину двоє українців під керівництвом триразового підкорювача Евересту харків'янина Валентина Сипавіна.

«Навіть ті, хто нічого не тямить в горах й альпінізмі, знають про Еверест і сповнюються благоговінням до тих, хто побував на його вершині», — пояснює популярність гімалайського піку німецький журналіст і альпініст Стефан Нестлер.

До того ж сходження на Еверест стали безпечнішими і доступнішими завдяки використанню стандартних маршрутів і посиленого супроводу, уточнює американський альпініст і письменник Алан Арнетт, який підкорив головний пік світу в 2011 році. Саме це приваблює сюди все більше людей, особливо з Китаю та Індії.

НВ
Фото: НВ

Сьогодні кожен бажаючий, заплативши туроператору від $26 тис. до $130 тис., може спробувати свої сили в підкоренні гімалайського піку висотою 8.848 м над рівнем моря. І незважаючи на допомогу професійних гідів та місцевих провідників з народності шерпів, сходження на Еверест залишається серйозним випробуванням. Крім фінансової спроможності воно вимагає хорошої фізичної та психологічної підготовки, а також усвідомлення: на висоті розраховувати на сторонню допомогу не можна. «Якщо у тебе виникає проблема в зоні смерті [вище 8 тис. м], інші проходять повз, там кожен сам за себе», — підтверджує Дмитро Семеренко, який в травні 2018 го піднявся на Еверест.

Коефіцієнт смертності на Евересті перевищує 3%. Всього при сходженні загинули більше 300 альпіністів, підраховують в Himalayan Database, і замерзлі тіла багатьох з них так і залишилися на вершині.

Проте, незважаючи на смертельний ризик і значну вартість експедиції, бізнес з організації сходжень продовжує розвиватися. Для небагатого Непалу, де чверть населення живе за межею бідності, туризм став цінним джерелом іноземної валюти, забезпечуючи 7% ВВП і робочі місця. Особливо високий дохід приносить супровід експедицій на Еверест, і їхня вартість продовжує зростати, зазначає Арнетт.

У травні, коли на горі встановлюється відносно тепла і найменш вітряна погода, стартує сезон сходжень, і між розміщеними на маршруті чотирма таборами починається інтенсивний рух. Хоча до вершини прокладено цілих 17 маршрутів, більшість альпіністів користуються двома: одним з боку Непалу та іншим з боку Китаю.

Прибувши до непальського Катманду або тибетської Лхаси, вони проходять обряд пуджа, звертаючись до богів з проханням пустити їх на гору, і відправляються в базовий табір. Тут на альпіністів чекає місяць тренувальних сходжень й акліматизації, і тільки потім штурм вершини.

Побут в самому базовому таборі облаштований, тут є навіть власна пекарня. У другому, куди ще можуть літати вертольоти, до раціону входить м’ясо, а туалет організований в наметі. А ось в першому і третьому таборах з їжі - лише продукти швидкого приготування і ніяких зручностей. «У четвертому таборі близько 8 тис. м [над рівнем моря] все одно, яка їжа, тому що їсти не хочеться: гірська хвороба вбиває будь-який апетит», — згадує Семеренко.

REUTERS / Phurba Tenjing Sherpa
Фото: REUTERS / Phurba Tenjing Sherpa

Комерціалізація сходжень на Еверест почалася в 1990 році, коли компанія Adventure Consultants супроводила на вершину перших чотирьох клієнтів. Сьогодні ціни на участь в експедиції коливаються від $26 тис. до $130 тис. в залежності від набору сервісів, включених в турпакет.

Наприклад, американський туроператор Alpenglow Expeditions організовує сходження з тибетського боку Евересту вартістю $85 тис. У цю суму входить дев’ять балонів кисню, супровід шерпів в співвідношенні троє на кожних двох альпіністів і по одному гідові на трьох. Серед додаткових переваг — невеликий розмір команди, що збільшує мобільність в мінливих обставинах.

Більш преміальний пакет — індивідуальне сходження в супроводі шерпа й інструктора вартістю $118 тис. пропонує інша американська компанія — International Mountain Guides. Тоді як непальська Seven Summit Treks організовує люксові сходження з трьома шерпами і інструктором за $130 тис.

Такі компанії конкурують не ціною, а рівнем обслуговування, зазначає Арнетт. Тоді як середня ціна, за його даними, становить $42,5 тис. з непальського боку і $43,9 тис. — з тибетського.

REUTERS / File Photo
Фото: REUTERS / File Photo

Є на ринку і бюджетні пропозиції - наприклад, український туроператор Клуб Тропа заявляє базовий пакет вартістю $17 тис., що передбачає максимально автономне сходження для професіоналів: без допомоги шерпів в підйомі продуктів, кисню, спорядження і в готуванні.

Генетично адаптовані до високогір'я шерпи грають важливу роль в будь-який експедиції на Еверест. Вони несуть вантажі альпіністів, забезпечують їхній побут і прокладають шлях до вершини, закріплюючи сходи і перила.

За один сезон шерп-провідник може заробити від $2 тис. до $10 тис., що в багато разів перевищує середній заробіток непальців. Наприклад, простий робітник, за даними неурядової організації з боротьби з бідністю Oxfam, отримує близько 500 непальських рупій (менше $5) в день.

Згідно зі статистикою Himalayan Database, за останні 15 років до туристичних сходжень долучилося чимало шерпів: якщо в 1992-му на Еверест піднялося 65 альпіністів і 22 шерпа, то в 2017-му співвідношення склало вже 212 до 199.

В майбутньому число бажаючих підкорити Еверест продовжить рости, прогнозують експерти. «Еверест стане ще багатолюднішим з боку Непалу і ще дорожчим з боку Тибету, — припускає Арнетт. — І щороку тут будуть втрачати життя від шести до восьми альпіністів».


Повну версію статті читайте в журналі Новое время № 20 від 6 червня 2019 року.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X