Політичний епіцентр світу. Подорож українця до Вашингтона

9 червня 2019, 11:07

Вашингтон, політичний епіцентр світу, насправді виявився містом, яке перемогло тютюнопаління і тепер приміряється до алкоголю.

Керівник Центру вдосконалення економічної журналістики у Київській школі економіки Андрій Яніцький розповів НВ про свою подорож до столиці США.

П олітічна столиця західного світу — невелика, на 600−700 тисяч жителів, місто на березі річки Потомак. Після Києва, який подекуди вирує і стоїть у заторах, Вашингтон здається малолюдним і сонним, але доглянутим містом.

Відео дня

Місто нарізане на квадрати кварталів, здебільшого з півночі на південь названі літерами латинського алфавіту, а із заходу на схід — пронумеровані. Власні імена є у широких проспектів, мостів, парків і діагональних авеню. Загубитися складно.

Шість гілок метро, позначені різними кольорами, обплутують майже всі куточки Вашингтона. Вартість проїзду залежить від відстані і часу, в годину пік — дорожче. В середньому поїздка коштує до $2,5.

Із таким розгонистим метрополітеном автомобіль не потрібен, але багато хто все-таки віддає перевагу наземному транспорту. Тим паче, що додатки таксі роблять такі переміщення легкими. Також можна скористатися прокатом і через електронний додаток взяти не тільки велосипед чи автомобіль, але й електроскутер.

Вашингтонці помітно мало курять. На вулиці людина з сигаретою — найімовірніше, турист або представник людства зі скромних соціальних верств. Зі зловживанням алкоголем Вашингтон досі бореться. Схоже, що ефективно. Штраф за їзду в п’яному вигляді — $10 тис., про що попереджає соціальна реклама. Міцного алкоголю у вільному продажу немає — в супермаркетах мережі Whole Foods тільки вино і пиво, а в цілодобових CVS Pharmacy або на автозаправці не знайдеш навіть цього.

Хоча міцний алкоголь продають у барах. Здебільшого вони закриваються до опівночі. Якщо ви задумали повечеряти з келихом вина, їдьте до станції метро Foggy Bottom у Bindaas. Чудова індійська кухня. Поруч як альтернатива — Founding Farmers DC, де подають страви з місцевих фермерських продуктів. Обидва ресторани на перетині 20-ої вулиці і Пенсильванія-авеню. А коли вони закриються, можна переміститися в бар Stoney’s на перетині вулиць L і 21. Іноді він працює і до другої ночі. Потім можна буде викликати Lyft або Uber і повернутися у готель.

Alexey Topolyanskiy / Unsplash
Фото: Alexey Topolyanskiy / Unsplash

Інший вечір можна почати о чотвертій пополудні з бюджетного бару Trusty’s за два кроки від станції Potomac Avenue. У цей час тут стартують так звані щасливі години, тобто знижки на алкоголь. У Trusty’s немає кави, з безалкогольного — тільки вода або кола, яку наливають безкоштовно. Ну, і тут смажать справжні американські бургери.

Бородані дмуть легкий лагер і обговорюють тонкощі останньої гри Washington Redskins — місцевої команди з американського футболу. Щасливі години тривають до сьомої вечора. Саме час прогулятися Пенсильванією-авеню до Бібліотеки Конгресу і Капітолію, посидіти в парку Union Square.

Найкраще такий променад здійснювати у квітні, коли ще не спекотно, і коли цвітуть сакури. Сотні тисяч американських туристів їдуть до Вашингтона заради цих ніжно рожевих квітів на Національний фестиваль цвітіння сакур.

Наступного ранку варто стартувати звідси ж і пройтися місцевими музеями біля Union Square. Дітям припадуть до душі музеї космонавтики і природної історії, дорослим — художні галереї. Для журналістів є спецрекомендація — шестиповерховий музей історії медіа Newseum. Втім, людям усіх інших професій журналістський музей теж сподобається.

Бажаєте розповісти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

Є тут кілька студій прямого ефіру, навчальна відеостудія, фудкорт і кінотеатри, де крутять ігрові та документальні фільми про медіа. Є експозиція про холодну війну з кількома секціями Берлінської стіни, яка майже 30 років розділяла світ на Захід і Схід. Експозиція про роботу ФБР, виставка фотографій і копій перших газетних шпальт після теракту 9/11. На п’ятому поверсі — тераса з виглядом на Капітолій, місце для фотосесій, буденних і святкових.

Мене особливо вразив меморіал загиблим журналістам, серед яких є й українські імена. Мені також пощастило в цій поїздці потрапити в центральні офіси Міжнародного валютного фонду і Світового банку. За чашкою кави я познайомився із колегами з Марокко, Індії та Еквадору. Але це вже інша історія.

Цей матеріал опубліковано в № 19 журналу НВ від 30 травня 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X