Рожевий багажник та бахіли з агроволокна. Подорож українських мотоциклістів по Європі

4 червня 2019, 20:15
Спецпроект

Спільний проект НВ і майстерні HardRide — це подорож у стилі роуд-муві: українські мотоциклісти, які перетинають всю Європу.

Протягом 12 днів в режимі реального часу НВ буде публікувати замітки з полів: про зйомки фільму в дорозі і про саму подорож.

«Це не художній фільм знятий за сценарієм. Тут немає завчених текстів, гримерів і акторів. Все буде по справжньому: сміх, сльози, конфлікти, подив, захоплення, радість, дружба», — обіцяє обіцяє Олександр Попко, продюсер фільму.

Відео дня

— Хлопці, дивіться, я купив бахіли з агроволокна! — кричить Калюх.

 — Та можна швидше збиратися?!

 — Зачекайте, Вова ще паяє рожевий багажник.

 — Ми так ніколи не виїдемо!

 — Виїдемо, — спокійно каже Саша.

Надане організаторами подорожі
Фото: Надане організаторами подорожі

Саша все життя їздить по Україні і світу: він знає, що в Косові можна купити хорошу сокиру, а в Фрідрізгафені в період виставок немає жодного вільного хостелу. Він може півроку заробляти серфінгом на Філіппінах, а може знімати рекламну кампанію, в якій віолончеліст грає на схилі скель Довбуша.

Він і затіяв цю подорож. 25 днів. 6 мотоциклістів. 3 операторів. 2 машини. 1 кишеньковий літописець.

Трасільванія, Відень, Альпи, Марсель, Монако, Канни, Ніцца, Біарріце, Форт Бойяр, Париж, Амстердам, Берлін — такий маршрут чекає команду українських мотоциклістів, які вирушили по всій Європі знімати роуд-муві.

Надане організаторами подорожі
Фото: Надане організаторами подорожі

Ми сідаємо в тачку і я питаю:

 — Навіщо Калюху бахіли?

 — Від дощу, всі мотоциклісти беруть їх комплектом з дощовиком. А що?

 — Він так радів бахілам з агроволокна, ніби друге пришестя Христа заплановано на цю середу.

 — Калюх завжди радіє бахілам з агроволокна, сокирам і своїм дітям — відповів Саша і ми рушили.

Ми їхали в машині з оператором Іллею, дівчиною Саші — Олею і двома мотоциклами в багажнику.

Ілля — вимираючий вид оператора, якого не треба змушувати знімати. Через кілька днів до нього приєднається знімальна група на чорному пікапі.

Надане організаторами подорожі
Фото: Надане організаторами подорожі

Оля — петербурженка. На мотоциклі їздить три літа. Говорить, спочатку у неї була «шлемофобія», але вона купила важкий байк, і стала відчувати себе впевнено. Коли вона говорила «впевнено», Саша стояв у неї за спиною і маякував «нє-а». До слова, про часте бажання дівчат навчитися їздити на мотоциклі: вчилася Оля в мотошколі два місяці, вісім занять.

Її мотоцикл звуть «Джиммі».

Мене завжди дивував кастомайзинг, ну візьми купи мотоцикл — і катайся на здоров’я. Ні, вічно вони їх будують. Спочатку купують, а потім — перепилюють. Двоколісна манія. Тому я запитала:

 — Навіщо ви переробляєте мотоцикли?

 — Тому що кожен хоче унікальний мотоцикл — відповіла Оля

 — Тому що мотоцикл — це не просто так, це мистецтво — відповів Саша.

На 12 день вони опиняться на фестивалі «Wheels and Waves» в Біарріце. Там зберуться кастомайзери з усього світу. «До чого ж вони будуть щасливі» — подумала я.

Але поки у нас перший день. І в перший день не набокопорив тільки Вова. Калюх забув заправитися і ми стали серед пустиря, Ілля поламав дрон, розрізавши дівчині руку, Саша міцно заблукав біля дніпровської ГЕС, і ми три години блукали на кордоні з Молдовою. Яке роуд-муві, там можна було знімати Відьму з Блер або Сім демонів Емілі Роуз. У Антона регулярно ламався мотоцикл. Останній раз ми стояли на заправці о 2:22 ночі, навколо нас клубилися собаки з добрими очима, а з їжі був тільки бородинський хліб і вода. Антон оперував мотоцикл. Я — нила. Антон — наймолодший в групі, він пізніше всіх сіл на мотоцикл. Антон — майже Джек Керуак: йому все одно куди їхати, головне — їхати.

Надане організаторами подорожі
Фото: Надане організаторами подорожі

«Мотоцикл, який не ламається — не мотоцикл» — резюмувала Оля.

Ми прокинулися в Чернівцях і вирушили на кордон з Румунією. Ось тут прийшов час мені пересідати на мотоцикл до Вови.

Я беру шолом, і відчуваю як підступає клубок страху. Я боюся висоти, любові, закритих приміщень, швидкої їзди, поразок. Але я літаю, заходжу в ліфт, закохуюся, беруся за непосильні завдання, тому що вірю, що долаючи себе кам’яна людина стає вільною.

Я довіряю Вові, що важливо, тому що людську довіру в нашому світі утрамбували танками постправди, хаосу, пранкерів, фейків і виборів у мережі.

Надане організаторами подорожі
Фото: Надане організаторами подорожі

Вова — міський трендсеттер, який не відсвічує. Один з тих, хто будь-яку вечірку перетворює на свято, один з тих, хто не може ступити й кроку в Києві, щоб не зустріти знайомого, один з тих, завдяки кому у нас розвивається мото- і велосипедна культура.

Ми пройшли кордон, і в'їхали на простори Трансільванії.

 — Ми поїдемо в замок графа Дракули? — очікувано запитала я.

 — Нє — відповів Саша — там людей, як в Гранд Каньйоні на Китайський Новий рік.

Почалася злива. Калюх дістав і дбайливо надів бахіли з агроволокна.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X