«Йдуть „чмобіки“ хвиля за хвилею». Український захисник розповів про методи ведення бою окупантів
Український військовий Юрій Горський, опираючись на власні спостереження, розповів про методи ведення бою окупантів та особливості побудови їхніх наступів.
Допис Горський опублікував на своїх сторінках у соцмережах.
«Важко повірити що ні*уя не чмобіки, а навіть якщо й чмобіки чи «шторма», яких масово набирають з «посьолков» і зон, — то все одно ні*уя не хочуть здихати «як роса на сонці», — написав захисник.
Незважаючи на це, Горський відмітив, що головна мета український військових — не дати окупантам зустріти захід сонця того дня.
«Йдуть „чмобіки“ хвиля за хвилею по 5−10 чоловік, часто не беручи до уваги своїх 200 і 300, бо евак просто не передбачений. Йдуть управляємо, йдуть по карті, з попередньою дорозвідкою, під супровід своїх дронів», — розповів військовий.
За словами Горського, на картах намальована схема з маршрутами руху, пронумеровані будинки та пункти, куди окупанти щодня мають доходити. На кожен наступний день — нова карта з літерою Д та номером, який відповідає «дню наступу».
«Одну з таких [карт — ред.] тримав в руках. З неї несло затхлим запахом, а сама карта була щедро заллята кров’ю свого попереднього власника. Це з хорошого. З поганого ж — тих нових карт і нових днів буде стільки, поки не досягнеться запланований рубіж. Скільки би груп не розбилося об нашу оборону. Хочете ви того чи ні, але їх більше. Тотальна перевага — у ворога. Він спроможний накопичити особовий склад, відкрити новий напрямок і перемолоти чергове село, яке ще донедавна було біля лінії бойових дій. А потім піти далі, встеляючи чергову посадку своїми трупами з червоними пов’язками на руках.
І все це — з тотальним самопожертвуванням і роботою на результат одних з нашої сторони з одного боку, і з великим похуїзмом, небажанням вчитись, розвиватись і воювати сучасну війну з іншого боку, але з тої ж нашої сторони", — зазначив Горський.
Військовий додав, що текст написав ще влітку, проте не хотів тоді публікувати, адже допис містив би актуальні на той час карти з зонами ведення бойових дій. Але тепер та територія, де був написаний текст, окупована, розповів Горський.
