Новоюліанський календар був розроблений сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем у 1923 році. Він став удосконаленою версією попереднього календаря та альтернативою для календаря григоріанського, на який не бажала переходили православна церква. Про це в інтерв'ю NV розповіла етнологиня, наукова співробітниця Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Ярослава Музиченко.

«Юліанський календар був неточним і щороку відставав від сонячного року на 11 хвилин. І врешті за тисячоліття 25 грудня відставало від свого астрономічного первня вже на 10 днів. Дата ця була такою важливою, тому що до неї приурочили свято Різдва Ісуса Христа. У принципі, ніхто не знає, коли саме він народився. Але свято Різдва поєднали зі стародавнім святом на честь зимового сонцестояння, воно починається 21 грудня і триває кілька діб. Тоді ніч найдовша в році, а день — найкоротший», — розповіла дослідниця.

Юліанський календар — перший у Римі сонячний календар — був введений у 45 році до Христової ери за наказом давньоримського державного і політичного діяча Юлія Цезаря. Його метою було зафіксувати точку зимового сонцестояння. Згодом церква пристосувала до цієї дати свято Різдва Ісуса Христа: у молитвах, різдвяному тропарі, Ісуса стали називати «Сонцем правди», додала Ярослава Музиченко. На юліанському календарі жила і Римська імперія, і Візантія, яка вже мала свою державність.

У 1582 році Папа Римський Григорій ХIII зініціював реформу календаря, який отримав назву григоріанський. Та Візантія його відкинула — вірогідно, щоб зберегти свою ідентичність, окремішні політичні впливи:

«На початок ХХ ст римські католики вже понад 400 років жили за григоріанським календарем, європейські країни використовували його як офіційний, громадський календар. Проте православні церкви світу все ще відмовлялися від такого переходу, — пояснила Ярослава Музиченко. — На початок XX ст відставання у часі між юліанським і григоріанським календарями становило вже 13 діб. Ми бачимо це по тому, що церковне 1 січня, тобто початок Нового року, відзначалося 14 січня за громадським календарем. Жити у такому великому відриві було складно. Юліанський календар, відстаючи, віддалявся і віддалявся від астрономічного кореня Різдва».

Відповіддю на цей виклик і стало створення новоюліанського календаря у 1923 році. Рівно через сто років після його створення, у 2023-му, на цей календар перейшла і незалежна помісна церква — УПЦ. Дати християнських свят відповідно до новоюліанського календаря збігаються зі світським календарем України, підкреслює етнологиня:

«На юліанському ж залишаються ті церкви, які так чи інакше пов’язані з росією: власне російська церква разом із білоруською, сербська, грузинська і частина церков Близького Сходу. Але і там не все однаково».