Актори випивають, тому що випивають теслі, або Пан недобрий. Михайло Єфремов про акторство, радянське мажорство і вік

3 листопада 2018, 09:21

Михайло Єфремов, актор театру і кіно, представник знаменитої артистичної династії, знову відвідав Київ зі своїм ньюзіклом (від слова news) Господин хороший і новою програмою Гавновопрос.

Про повернення до езопової мови, а також про дитинство і мажорську юність, розпад Радянського союзу, алкоголб і кіно він поговорив напередодні постановки в інтерв'ю в ефірі радіо НВ в програмі Олексія Тарасова Скажені пси.

Відео дня

«Ми почали проект Гражданин поэт в 2011 році і вже тоді було зрозуміло, що скоро нам доведеться повертатися до езопової мови. Я ж про це говорив ще в 2005 або 2006 році, відчувалося, що ми не договорюємо багато чого: на кшталт правду кажуть, але не всю».

Про стосунки з державою і колег по цеху

Ще Бродський написав таку фразу - «С государством щей не сваришь, Если сваришь — отберет. И чем дальше в лес, товарищ, Тем товарищ больше в рот». Це з поеми Літня ідилія. У мене мало стосунків із державою. Я граю в театрі Современник, Галина Борисівна Волчек мені дозволяє іноді там грати і ставити спектаклі. Більше з державою у мене немає жодних зав'язок. Що стосується колег, то, хто змушений, хто дурень, а хто просто людина довірлива і наївна. Різні бувають причини того, що людина займає ту чи іншу позицію. Я якось не звертаю уваги. Як тільки ти починаєш про це думати, відразу прийдуть всі неприємності. Я не дуже розумію, що нам пред'явити можна. За жарт?! Несерйозно. Не тільки актори бувають дурними. Більшість людей такі.

Про вік і алкоголь

Я з ярмарки їду. Уже вік такий, що треба соліднішим здаватися, про валер'янові краплі подумати. З віком все не простіше, а складніше й складніше. Я відчуваю, що стало менше радості і більше зневіри. Раніше випивати можна було набагато більше, і голова не боліла. Вести вільний спосіб життя і при цьому не страждати. Зараз поведеш вільний спосіб життя і місяць отямитися не можеш. (Сміється.)

Актори випивають, тому що випивають теслі. Якби теслі не випивали, ви б піддатого артиста і не побачили. Я сказав перше, що спало на думку - міг сказати сажотруса. Не думаю, що актори випивають більше ніж інші люди, просто актори на долоні. Алкоголь мене веселить ну і розслабляє. Але не це ж головне. Міру треба знати.

Про розпад СРСР

Коли мій батько привіз із Японії відеомагнітофон, я подивився фільм Брати блюз з Джоном Белуші і Деном Ейкройдом режисера Джона Лендіса і Глибоку глотку і в той момент я зрозумів, що комунізму кінець. Просто стало зрозуміло, що тепер нам хрін можуть заборонити. Що тепер ми можемо все дивитися. Ми всім курсом збиралися на квартирі і за ніч дивилися фільмів по вісім, завішували, закривалися. Дивились Агонію Климова, цей фільм було дивитися небезпечніше, ніж американські. Сподіваюся, що радянського в мені залишилося мало. Все витравлювалося через сміх. Сміх - це перша захисна реакція.

Про мажорську юность

Я дійсно мажор. У мене тато керував головним театром країни. Дідусь - Большим театром. Інший дід теж керував головним великим театром. У мене був доступ до заборонених книг. Я читав Загадку смерті Сталіна, Архіпелаг Гулаг, Зяючі висоти. У батька близько штук 15 - 16 заборонених книг на полиці стояло. Я і навчався в мажорській школі. В одній школі зі мною вчилася внучка Промислова, він був, як Собянін зараз. В іншому класі - внучка Міністра оборони. Це малоприємна сторінка в моєму житті, тому що понтів було дуже багато, більше, ніж у нинішніх мажорів. Зараз понти залежать від того, багатий у тебе тато чи ні, а тоді від того, де він працював, чи був доступ за кордон. В СРСР не було такого поняття, як гроші, вони мали на увазі щось інше.

Про життя після смерті

Вічно жити не хочеться. Тому що після життя є щось цікаве. Після життя нас чекає розбірки - серйозні пред'яви будуть. Соромно буде дуже. І ще буде розказано, як міг би ти прожити - у кожної людини є такі моменти в житті, і в мене теж.

Дивіться повне інтерв'ю: