Чим небезпечний тонзиліт
Тонзиліт – це хронічне запалення піднебінних мигдалин (гланд) (Фото: Depositphotos/ruigsantos)
Болі в горлі регулярно турбують практично кожну людину. Найпоширенішими причинами є фарингіт, ларингіт або тонзиліт. Кожне захворювання по-своєму неприємне і має свої наслідки, але найважчы ускладнення має хронічний тонзиліт.
Тонзиліт – це хронічне запалення піднебінних мигдалин (гланд). Гостра форма носить назву "ангіна" і буваэ різних видів. За своє життя людина може ні разу не перехворіти цим захворюванням, або зіткнутися з ним одного разу. Але досить часто вже після першого запалення хвороба набуває хронічної форми.
Проявялється хронічний тонзиліт в
● постійній гіперемії (почервонінні) гланд і зіву,
● давких болях в горлі,
● через розпухлі мигдалини людині важкі ковтати, а голос стає назальний (в ніс),
● дуже часто в лунках піднебінних мигдалин скупчується гній, який викликає неприємний запах з рота.
Зі скаргами на болі в горлі необхідно звернутися до терапевта або ЛОР-лікаря, але в більшості випадків супроводжувати лікування буде також і інфекціоніст. Ігнорувати цей симптом не варто, оскільки розвиток ускладнень може істотно знизити якість життя.
Постійна присутність інфекції в організмі провокує ряд важких ускладнень.
З одного боку токсини отруюють організм, викликаючи підвищену температуру, постійну слабкість і втому, сонливість і млявість, зниження імунітету і так далі.
Також інфекція розноситься по всіх органах і викликає в них запалення. Найбільш чутливі до тонзиліту серце (може розвинутися запалення серця – міокардит) і нирки (пієлонефрит). Також є ймовірність розвитку ревматизму, нейроінфекції, захворювань інших ЛОР-органів, шкіри.
Запалення піднебінних мигдалин може перерости в паратонзиліт, різні абсцеси, медіастеніт, тонзилогенний сепсис.
І, нарешті, хронічний тонзиліт може спровокувати аутоімунний збій, внаслідок чого можуть розвинутися ті чи інші аутоімунні захворювання (насамперед, ревматизм).
Як і більшість хронічних захворювань, тонзиліт можна вилікувати консервативним методом, але можна придушувати інфекцію. Таке лікування полягає в регулярному полосканні горла різними лікарськими препаратами і настоянками на травах. Час від часу (зазвичай в період загострення) призначають курс антибіотиків. Таким чином можна домогтися тривалого періоду ремісії, але потрібно дуже ретельно прислухатися до свого організму, щоб вчасно виявити ускладнення на іншому органі.
Якщо ж консервативне лікування не допомагає, можна підійти до вирішення питання радикально – видалити гланди (тонзилектомія). Існує міф, що видалення гланд провокує зниження імунітету і краще ходити хоч з якимись, але ні за що не видаляти. Насправді ця думка помилкова. У якийсь момент шкода від запалених гланд перевищує користь від них (адже крім піднебінних мигдалин, в організмі залишаються ще трубні, глоткова і язикова). Нерідко лімфотканина повністю замінюється сполучною, і гланда взагалі перестає виконувати свою функцію. В такому випадку тонзилектомія – єдине рішення. У будь-якому випадку, рішення про спосіб лікування приймає лікар (отоларинголог, терапевт або інфекціоніст) після всебічного вивчення стану хворого.
