Вставати і рухатися. Як відсутність фізичної активності впливає на тривалість та якість життя

27 березня 2019, 16:12

Кожна десята рання смерть у світі пов'язана із сидячим способом життя.

Про це ідеться у дослідженні британських вчених з державного університету в Белфасті і університету Ольстера у Ньютаунаббі.

Його опублікували у британському журналі епідеміології та громадського здоров'я. Автори наукової праці встановили, що майже 70 тисяч смертей у Великій Британії три роки тому можна було б уникнути, якби не малорухлива поведінка.

Відео дня

У дослідженні також ідеться, що неактивний спосіб життя обходиться дорожче для національної системи охорони здоров'я країни. Детальніше про дослідження британських вчених – у сюжеті Радіо НВ

Вчені рекомендували збільшити середній рівень фізичної активності

Вчені двох університетів Північної Ірландії з’ясували, що люди, які мало рухаються, частіше страждають від діабету, хвороб судин і серця, різних видів раку, а також інших недугів, які скорочують життя. 

Малорухливим вони вважають спосіб життя, якщо людина не рухається протягом шести годин на день. У будні дні такі люди здебільшого сидять на роботі. Свій вільний час проводять лежачи або сидячі. 

Водночас люди, які ходили по 2-3 години на день, мають значно нижчий індекс маси тіла і нижчий рівень холостерину в крові. У зв’язку з цим, вчені рекомендували збільшити середній рівень фізичної активності щонайменше – на половину.

Британські вчені також підрахували, що сидячий спосіб життя коштує національній системі охорони здоров’я більше 1%. У період з 2016 по 2017 рік, коли проводили дослідження, загальні витрати британської системи охорони здоров’я, спричинені малорухливим способом життя, становили від 600 до 700 млн фунтів.

Відсутність активності і захворювання

Малоактивний спосіб життя сприяє розвитку інсультів, діабету, а також деяких видів онкології, зокрема, раку товстої кишки, зазначила у коментарі Радіо НВ очільник департаменту промоцій здорового харчування і фізичної активності Центру громадського здоров'я Ольга Донцова.

Фізична активність – це один із заходів профілактики захворювань

Ускладнення від діабету другого типу тягнуть за собою значні витрати, яких можна було б уникнути. Втім фізична активність – це один із заходів профілактики захворювань. 

В цілому ж, на думку представниці Центру громадського здоров’я Ольги Донцової, українці ведуть малоактивний спосіб життя. Втім масштабне національне поведінкове дослідження проведуть лише цього року. Воно вивчатиме рівень фізичної активності населення.

"Достатньою фізичною активністю у ВООЗ вважається не менше ніж 30 хвилин активного навантаження щоденно. Це не високо активне навантаження, а, скажімо, ходьба або не кардіо навантаження", – зазначила Донцова.

Сидіти – це неприродньо

Сидіти – це найбільш неприродна поза для людського тіла. Пояснила у коментарі Радіо НВ мотиваційний спікер, сертифікований консультант з харчування та фітнесу Мирослава Ульяніна. Під час сидіння навантаження на хребет збільшується в половину. Лежати – корисніше, ніж сидіти.

Спосіб життя людей у всьому світі став менш рухливим

А взагалі спосіб життя людей у всьому світі став менш рухливим, їсти почали більше. У людей, які сидять в офісі, часто болить шийна зона або спина. Малорухомий спосіб життя може призвести до розвитку остеохондрозу, а також діабету другого типу, розповіла тренер зі здорового способу життя.

Щоб мінімізувати негативні наслідки, потрібно не лише тренуватися кілька разів на тиждень, але і ходити.  Робити потрібно щонайменше 10 тисяч кроків кожен день.

"Дуже мало хто з наших співвітчизників, якщо зараз переглянуть свій щоденний графік, то знайде три години активності, які в нього були. Зазвичай важко знайти годину. Насправді це має бути три години активності кожного дня. Якщо у вас сидяча робота в офісі, кожні 20 хвилин вставати хоча б на дві хвилини, пройтися від одного столу до іншого. Дуже добре було б, якщо б ви не просто вставали і рухалися, але й випивали води", – зауважила Ульяніна.

Здоров'я та державна політика

Українська державна політика недостатньо активна для просування здорового способу життя. Таку думку у коментарі Радіо НВ висловила експерт Реанімаційного пакету реформ групи медичної реформи Тетяна Юрочко.

Треба постійно підтримувати моду на здоровий спосіб життя

Темі збереження здоров’я приділяють недостатньо уваги. Держава має турбуватися про створення умов для збереження здоров’я. Якщо нація буде здоровішою, витрати на медичну галузь зменшаться, хоча це не означає, що фінансувати медицину не потрібно, зауважила Юрочко.

Слід також постійно підтримувати моду на здоровий спосіб життя. Роботу потрібно вести  з декількох напрямків – школа, мас-медіа, державна політика. Зокрема філософія Всесвітньої організації охорони здоров’я – це здоров’я в кожну політику, розповіла експертка Тетяна Юрочко. 

"Інвестувати в здоров’я, я вважаю, це найкраща інвестиція. Це і створення умов, я маю на увазі, майданчики для активного відпочинку. Це і популяризація моди здоров’я з залученням авторитетних для молоді, для різних вікових груп медійних людей. Працювати над тим, щоб діти вільний час проводили активно, а не сиділи за гаджетам, за якими вони проводять левову частку свого часу", – наголосила Юрочко.

Дослідження американських, норвезьких та іспанських вчених свідчить про те, що українці старіють швидше за жителів більшості інших країн.  Вчені виявили, що комплекс хвороб, які асоціюють зі старінням, у жителів різних країн проявляються в різному віці. Причому розрив між країнами-лідерами рейтингу й аудсайдерами понад 30 років. Старість в Україні настає вже в 57 років – гірше лише у 15 країнах світу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X