Критична навичка. Як навчитися слухати так, щоб розуміти сказане
Рефлексивне слухання — це своєрідний процес «звірки»: чи однаково розумієте і ви, і співрозмовник те, що він намагається сказати
Як часто за словами ви приховуєте зміст того, про що насправді хочете сказати? Це запитання, що відкриває двері в світ рефлексивного слухання, — вміння не лише чути слова, але й розуміти справжній зміст за ними.
Зараз, коли комунікація є ключовим елементом взаємодії, що поєднує, пояснює, підтримує, скеровує, вміння слухати безпосередньо та виражати справжнє розуміння стає визначальним фактором успіху в особистому і в професійному житті. Давайте дослідимо, чому рефлексивне слухання є такою критичною навичкою і як його розвивати?
Рефлексивне слухання: як слухати, щоб почути та зрозуміти іншого?
Рефлексивне слухання — це своєрідний процес «звірки» з метою визначити, чи однаково розумієте і ви, і співрозмовник те, що він намагається сказати.
Момент «активного мовчання» підштовхує співрозмовника до глибшої розмови
Рефлексія дозволяє учасникам розмови переконатися, що ви однаково розумієте зміст взаємодії. Для того, щоб цей процес був ефективним, ви повинні розуміти комунікацію як на рівні змісту, так і на рівні емоцій і почуттів.
Результатом рефлексивного слухання є ваша здатність відповісти на запитання «Що зараз відбувається з цією людиною?», «Що прямо зараз вона переживає?», «Про що вона хоче сказати, коли говорить???»
Рефлексивне слухання — наступний рівень того, що ми зазвичай називаємо активним слуханням.
Рефлексивне слухання — це про те, щоб:
1. Чути та розуміти те, що інша людина повідомляє за допомогою слів і «мови тіла».
2. Відповідати іншій людині, «повертаючи» думки й почуття, які ви почули в її словах, тоні голосу, позі тіла та жестах.
Рефлексивне слухання потребує двох груп навичок:
- Навичка «бути присутнім» — це невербальне спілкування, мова тіла, яка відображає інтерес, зацікавленість і включеність у момент слухання. Ви демонструєте, що сконцентровані на тому, щоб зрозуміти співрозмовника. Не послухати, а почути.
- Рефлексивні навички — вміння відображати або висловлювати іншому суть змісту і почуттів, які ви чуєте, а також узагальнювати більші частини сказаного. Ці реакції використовуються під час обміну думками щоразу, коли ви сприйняли значний сегмент інформації.
Навичка «бути присутнім»
У нашій культурі «бути присутнім» означає, що ви своєю позою показуєте залученість, дивитесь на людину, поки вона говорить, не відволікаєтесь, не «заповнюєте паузу», поки інша людина формулює думку, та створюєте простір, в якому людина має час і можливість висловитись.
Ось кілька компонентів навички «бути присутнім»:
1. Контакт
- Зоровий контакт — це один зі способів показати зацікавленість в іншій людині, адже погляд — це один із ключових способів спілкування. Це не означає, що ви маєте не зводити очей з людини, проте якщо ви щиро зацікавлені, ви природно будете дивитися на співрозмовника протягом усього спілкування.
- Відстань між вами та співрозмовником. Важливо, щоб вона була комфортною і для вас, і для іншого.
2. Жести
Мова як спосіб комунікації виникла еволюційно значно пізніше за жести, тому ми підсвідомо зчитуємо реакції здебільшого через мову тіла. Якщо ви починаєте метушитися, барабанити пальцями, схрещувати руки або крадькома поглядати на годинник, слухаючи співрозмовника, ви комунікуєте йому про те, що комунікація недоречна, що ви в ній не зацікавлені, що йому пора закінчувати.
Важливо використовувати тільки ті жести, які відповідають тому, що ви хочете повідомити.
3. Простір
Місце має сприяти спілкуванню.
Простір, який сприяє приватності для спокійної розмови, визначить те, наскільки вона буде відвертою. Подумайте про те, щоб усунути бар'єри між вами.
Якщо простір не відповідає контексту розмови, оберіть інше місце або більш відповідний час для спілкування.
4. Мовчання як комунікація
Момент «активного мовчання» підштовхує співрозмовника до глибшої розмови. Це дає співрозмовнику час подумати, а потім комфортно продовжити розмову у власному темпі.
Співрозмовник може зробити паузу, а ви, слухач, маєте дати йому час пережити й дослідити почуття, не заповнюючи паузу своїми коментарями чи запитаннями.
Мовчання особливо корисне в ситуаціях втрати або важких тем. Доречне мовчання корисне для того, щоб допомогти іншому поговорити про складну проблему.
Основна ідея «бути присутнім» полягає в тому, що важлива як ваша фізична присутність, так і те, що ви говорите та як ви мовчите.
Завжди підлаштовуйте інтенсивність своєї присутності до рівня комфорту іншої людини.
Зосереджуйтесь на іншій людині під час слухання та реагування.
Текст опубліковано з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
